Рішення № 124945463, 28.01.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7029/24

28 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів за митною декларацією № 24UA403060002653U0 від 18.07.2024, які ввозилися на митну територію України, було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості частини товарів із застосуванням резервного методу.

Позивач вказує на порушення відповідачем вимог митного законодавства, а саме: ч.І ст.49, ч.І, 4.2, ст.51, ч.І, ч.2 ст. 52, ч.І, ч.2, ч.3, ч. 5, ч.б ст.53, ч.2, ч.4-7 ст.54, ч.1,ч.2 ст.55, ст.57, ч.І, ч.2, ст.64 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту) надано до митного оформлення митну декларацію з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи, а згодом, виніс необґрунтоване рішення про коригування митної вартості товарів.

Всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Також, позивачем зауважується, що відповідач у спірному рішенні крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів, що суперечить положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням про коригування митної вартості, та вважає, що воно суперечать нормам чинного законодавства України, а тому позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 29.11.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 12.12.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403060002653U0 від 18.07.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

1. оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2020 № 2020/0701/0 на умовах поставки FCA KAZINCBARCIKA та вартість товару згідно інвойсу від 12.07.2024 № 92691757 складає 42444,00 Євро. Але у копії митної декларації країни відправлення від 12.07.2024 №MRN24HU4110002CC6BD95 яку декларантом додатково надано, задекларовано вартість товару у розмірі - 16789573,00 HUF (42 624.04 Євро в перерахунку станом на 12.07.2024), яка не відповідає вартості, яка зазначена у інвойсі від 12.07.2024 № 92691757 та яка зазначена у графах 22, 42 митної декларації № 24UA403060002653U0;

2. до митного оформлення надано висновок ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 17.07.2024 №1377 в якому вказано, як Джерело інформації цінова інформація компанії «BorsodChem Zrt.» (Угорщина), інтернет ресурси-alibaba.com. businessanalytig.com. sdgh-chem.com (не містить конкретних посилань). Однак, вартість даного товару, яка міститься на загальнодоступних європейських Інтернет-ресурсах є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку.

Таким чином, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

В зв`язку із цим, митницею 18.07.2024 було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.

Уповноваженою особою декларанта додатково надано:

-інші некласифіковані документи - лист ІНТЕРФОМ-ЗАХІД від 18.07.2024;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1377 від 17.07.2024;

-копія митної декларації країни відправлення №MRN24HU4110002CC6BD95 від 12.07.2024;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару - Комерційна пропозиція від 01.07.2024.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2020 № 2020/0701/0 на умовах поставки FCA KAZINCBARCIKA та вартість товару згідно інвойсу від 12.07.2024 № 92691757 складає 42444,00 Євро. Але у копії митної декларації країни відправлення від 12.07.2024 №MRN24HU4110002CC6BD95 яку декларантом додатково надано, задекларовано вартість товару у розмірі - 16789573,00 HUF (42 624.04 Євро в перерахунку станом на 12.07.2024), яка не відповідає вартості, яка зазначена у інвойсі від 12.07.2024 № 92691757 та яка зазначена у графах 22, 42 митної декларації № 24UA403060002653U0. До митного оформлення надано висновок ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 17.07.2024 №1377 в якому вказано, як Джерело інформації цінова інформація компанії «BorsodChem Zrt.» (Угорщина), інтернет ресурси-alibaba.com. businessanalytig.com. sdgh-chem.com (не містить конкретних посилань). Однак, вартість даного товару, яка міститься на загальнодоступних європейських Інтернет-ресурсах є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку. Враховуючи дану інформацію, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно ст.59 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 08.07.2024№24UA901050002578U1 (ONGRONAT 1080 метил-фенілендіізоціонат (толуїлендіізоціанат-toluenediisocyanate синонім: methylphenylene isosyanate) - 23000кг. Вміст основної речовини 2,4-TDI -80,04% (згідно сертифікату аналізу), CAS № 26471-62-5. Застосовується як компонент для виготовлення поролону Умови поставки - FCA KAZINCBARCIKA) на рівні 1,98 Євро/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Таким чином, зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403060/2024/000005/2 від 18.07.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

19.12.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 13.01.2025 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 28.01.2025 о 10:00 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-Захід» (місцезнаходження: 48242, Україна, Чортківський р-н, Тернопільська обл., місто Хоростків, вулиця Незалежності, будинок, 3а, код ЄДР: 35855828) має статус юридичної особи, первинно зареєстровано 13.08.2004, номер запису №16481020000000642 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарська діяльність позивача полягає у виготовленні товарів побутового споживання, таких як пінополіуретан (поролон), матраци, наматрацники, подушки, господарські та кухонні губки, тощо.

При виготовлені товарів позивач використовує сировину, що імпортується в Україну за прямим контрактом із виробником (Швейцарія).

Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2020 між ТОВ «Інтерфом- Захід» (м. Хоростків, Україна, покупець) та BorsodChem Zrt. (Hungary, продавець) укладено контракт (зовнішньо-економічний договір) № 2020/0701/0 про закупку (далі також - контракт).

Відповідно до п. 1 контракту продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити і прийняти матеріали відповідно до договору та додатків.

Згідно п. 3 контракту відповідно до положень контракту ціни на товари вказані у додатках до контракту. Загальна вартість контракту визначається як сума вартості всіх товарів, поставлених у відповідності з додатками до контракту.

Як вказано у п. 4 контракту умови платежу за передані товари у відповідності з даним договором - 60 днів з дати виставлення рахунку.

Офіційна валюта контракту, ціна, оплата установлена у євро. Ціна дійсна на умовах FCA Казінцбарцика (Угорщина) (Інкотермс 2010).

Відповідно до п. 8 контракту умови поставки встановлюються на умовах FCA Казінцбарцика (Угорщина) (Інкотермс 2010). Продавець зобов`язаний надати наступні документи:

-міжнародна автонакладна;

-рахунок;

-сертифікат аналізу і пакувальний лист;

-сертифікат походження;

-експортний супровідний лист.

На підставі контракту, Компанією BorsodChem Zrt. (Hungary) на користь позивача було поставлено товар, а саме: сировина для виробництва пінополіуретану: Ongronat 1080 є органічною сполукою на основі ш- толіліден діізоціонат у вигляді суміші: 4-метил-ш-фенілен діізоціанат - 79,89 m/m% (CAS №585-84-9) і 2-метил-т-фенілен діізоціанат (CAS №91-08-7), та незначної кількості домішок (концентрація m/m 0,15%). Загальний вміст основних компонентів - 99,85 m/m%. CAS №26471-62-5. Виробник «BorsodChem Zrt.», HU. Торгівельна марка Ongronat, загальною кількістю 23 580 кг.

На виконання зазначеного контракту у липні 2024 року на адресу позивача продавцем BorsodChem Zrt. (Hungary) поставлено партію товару (сировина для виробництва пінополіуретану).

18.07.2024 з метою здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Тернопільської митниці (відділ митного оформлення митний пост «Чортків» UA 403060) вантажну митну декларацію ІМ40ДЕ, в якій митну вартість поставленого товару визначена за ціною договору. Митницею було присвоєно декларації № 24UA403060002653U0.

У графі 31 декларації позивачем зазначений товар, придбаний за інвойсом (Commercial invoice) № 92691757 від 12.07.2024.

Відповідно до граф 20,22, та 42 митної декларації ІМ40ДЕ № № 24UA403060002653U0 від 18.07.2024 загальна вартість товару складає 42 444,00 Євро, а його поставка відбувається на умовах FCA Казінцбарцика (Угорщина) (Інкотермс 2010).

З матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару з м. Казінцбарсіка до місця ввезення на митну територію України. Витрати на транспортування (до митного кордону з Україною) - 46 047,01 грн.

Таким чином, загальна митна вартість товару, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації 1 970 699,90 грн. (42 444,00 Євро х 45,3457 грн. + 46 047,01 грн.).

Разом із ВМД було подано до митниці товаросупровідні документи, що підтверджують митну вартість товару, включаючи транспортні витрати до митного кордону України.

Оскільки інших додаткових витрат, пов`язаних з імпортованим товаром позивач не поніс, подані документи є достатніми для підтвердження митної вартості товару відповідно до обраного методу її визначення (за ціною договору).

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації №24UA403060002653U0 від 18.07.2024 митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому, посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статті 54 МК України, витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості.

18.07.2024 позивачем надано відповідачу лист, котрим повідомлено, що страхування товару, згідно товаросупровідних документів, не проводилось.

Декларантом до митного оформлення надано всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 МКУ, необхідні для здійснення митного оформлення товару для обраного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, 18.07.2024 Тернопільською митницею Держмитслужби прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA403060/2024/000005/2, заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №24UA403060002653U0 від 18.07.2024 скоригував із 42 444,00 євро до 46 688,40 євро, що, відповідно, призвело до доплати сум митних платежів з податку на додану вартість на суму 29 283,66 грн. (двадцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят три грн. 66 коп.).

Рішенням про коригування митної вартості товарів митна вартість задекларованих товарів скоригована із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно ст. 59 МКУ; за основу для коригування товару взята раніше визначена митна вартість подібних товарів, імпортованих за поставкою у максимально наближений час з поставкою оцінюваного товару, за МД від 08.07.2024 №24UA901050002578U1 (Товар - Ongronat 1080 метил-фенілендіізоціонат (толуїлендіізоціанат-toluenediisocyanate синонім: methylphenylene isosyanate) 23000кг. Вміст основної речовини 2,4 -TDI-80,04% (згідно сертифікату аналізу), CAS №26471-62-5. Застосовується як компонент для виготовлення пололону. Умови поставки - FCA KAZINCBARCIKA) на рівні 1,98 євро/кг.

Також, Тернопільською митницею Держмитслужби оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації №24UA403060002653U0 від 18.07.2024, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403060/2024/000041 від 18.07.2024, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з тих причин, що на підставі рішення про коригування митної вартості скориговано митну вартість товарів, що призвело до необхідності внесення змін до митної декларації з доплатою митних платежів.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що під час здійснення контрою митної вартості за митною декларацією ІМ40ДЕ №24UA403060002653U0 від 18.07.2024 ним встановлено, що документи, які подані декларантом позивача для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджені документально).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

При цьому, відповідачем виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) Вартість товару вказана в інвойсі у сумі 42 444,00 євро не відповідає вказаній у митній декларації країни відправлення - 16789573,00 HUF (42 624,04 євро у перерахунку).

2) Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 17.07.2024 №1377 не містить посилань на джерела інформації. Вартість товару є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивачем з урахуванням коригувань подано нову митну декларацію № 24UA403060002656U8 від 18.07.2024 та митним органом прийнято рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 29 283,66 грн.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявления митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

6) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявления декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену Митну вартість товарів; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, позивач виходить з наступного.

Позивач вказує на помилковість висновків відповідача, викладених у оскарженому рішенні, з огляду на наступне.

Митний орган зазначає, що вартість товару вказана в інвойсі у сумі 42 444,00 євро не відповідає вказаній у митній декларації країни відправлення - 16789573,00 HUF (42 624,04 євро у перерахунку).

Подані декларантом до митного оформлення документи не містять розбіжностей у ціні товару.

Відповідно до рахунок-фактури (інвойс) (Commercial invoice) від 12.07.2024 №92691757 продавець постачає покупцю товар сировина для виробництва пінополіуретану: Ongronat 1080 є органічною сполукою на основі ш-толіліден діізонат у вигляді суміші: 4-метил-ш-фенілен діізоціанат - 79,89 т/ т% (CAS №585-84-9) і 2-метил-т-фенілен діізоціанат (CAS №91- 08-7), та незначної кількості домішок (концентрація т/ т 0,15%). Загальний вміст основних компонентів - 99,85 т/т%. Виробник «BorsodChem Zrt.», HU. Торгівельна марка Ongronat. Загальна кількістю 23 580 кг.

Митний орган відзначає, що вартість товару вказана в інвойсі у сумі 42 444,00 євро не відповідає вказаній у митній декларації країни відправлення - 16789573,00 HUF (42 624,04 євро у перерахунку).

Водночас, митний орган не розкриває зміст проведених ним розрахунків та курс валют, за яким проводився перерахунок вартості товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Стаття 35 Закону України «Про Національний банк України» встановлює, що Національний банк розраховує та оприлюднює офіційний курс гривні до іноземних валют, облікову ціну банківських металів.

Спираючись на зазначені норми законодавства, Національний банк України не встановлює курс форентів (HUF) до евро (EUR). При заповненні митних декларацій як декларанти, так і митні органи Республіки Румунії, не користуються курсами валют до гривні, які встановлює Національний банк України. Відтак, відсутні достовірні відомості про курс валют, за яким ціна товару у Євро перерахована у форенти румунською митницею чи декларантом.

За таких обставин, перерахунки митних органів України з форентів у євро за офіційними курсами цих валют до гривні, встановлені НБУ, не можуть дати показової інформації про вартість товару.

Відтак, аргументи митниці у цій частині не ґрунтується на нормах діючого законодавства, а також на об`єктивних даних, які піддаються розрахункам та обчисленню.

За вказаних обставин, безпідставними є зазначені митним органом розбіжності сум у документах, оскільки у рахунку-фактурі (інвойс) (Commercial invoice) від 12.07.2024 №92691757 вказана достовірна ціна товару Ongronat 1080 на рівні 1 800,00 євро/т, загальна вартість 42 444,00 євро.

Інші документально підтверджені дані про вартість товару, включно із митною декларацією країни відправлення, відсутні.

Отже, документи, які надано в порядку ч. 8 статті 55 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять розбіжностей, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару, та містять дані щодо ціни, що була фактично сплачена, що є достатнім підтвердженням складової митної вартості товару.

Враховуючи вказане, подані декларантом до митного оформлення документи не містили розбіжностей у ціні товару, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскарженого рішення про коригування митної вартості.

Митний орган зазначає, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 17.07.2024 №1377 не містить посилань на джерела інформації. Вартість товару є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку.

Згідно ч.б ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару Позивач звернувся до ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту №2020/0701/0 від 01.07.2020 між ТОВ «Інтерфом-Захід» (Україна) та «BorsodChem Zrt.» (Угорщина) поточній кон`юнктурі ринку.

ДП «Укрпромзовнішекспертиза» листом від 17.07.2024 №1377 надав висновок експерта, в якому вказав, що «рівень ціни на толуілен диізоціанат ТДІ 80/20 марки Ongronat 1080, а саме 1,80 євро/кг, на умовах поставки FCA- Kazincbarcika, що імпортується згідно з Інвойсом №92691757 від 12.07.2024 та додатком №21 від 26.06.2024 до контракту №2020/0701/0 від 01.07.2020, відповідає поточній кон`юнктурі ринку». Вказаний висновок був долучений до документів для митного оформлення товару.

ДП «Укрпромзовнішекспертиза» використовувала під час свого дослідження джерела інформації: цінова інформація компанії «BorsodChem Zrt.» (Угорщина), інтернет ресурси alibaba.com, businessalytiq.com, sdqh- chem.com, himfarminvest.com.ua та інші.

Митний орган в оскаржуваному рішенні вказав, що у наданому експертному висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 17.07.2024 №1377 не містяться посилання на джерела інформації.

Згідно з положеннями статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» у даному випадку не є тим документом, який спростовує заявлену декларантом митну вартість товарів за першим методом, оскільки повністю підтверджує числові складові ціни імпортованого товару та не містить розбіжностей з поданими до митного оформлення документами, передбаченими частиною другою статті 53 МК України.

Верховний Суд України у постанові від 03.02.2021 № 810/4441/16 зазначив, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Такі документи носять виключно інформаційний характер.

Отже, зауваження відповідача є безпідставним, адже описана ним відсутність джерел використання цінової інформації, взагалі не має впливу на правильність визначення митної вартості товару, особливо з урахуванням того, що всі значущі дані можна отримати та перевірити й з інших документів, які надавалися до митного оформлення декларантом.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому, вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірних рішень про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Крім того, відповідачем жодним чином не обґрунтовано необхідність витребування у позивача всього переліку передбачених ст.53 Митного кодексу України документів та яким чином кожен з них міг надати можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

У постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625 (провадження № К/9901/31148/19 номер у ЄДРСР 89138703) Верховний Суд сформував такий правовий висновок:

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви в достовірності цих відомостей.

У постанові від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19, номер у ЄДРСР 88460704) Верховний Суд сформував такий правовий висновок:

Органи доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи не в усіх випадках, а лише в тих, які передбачені частиною третьою статті 54 Митного кодексу України. Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки за наявності підстав для обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17, номер у ЄДРСР 90155086).

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованим та правомірним.

Зі змісту спірного рішення відповідача № UA403060/2024/000005/2 від 18.07.2024 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

За правилами статтей 132, 139, 143 КАС України, суд вирішив стягнути з відповідача в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 3028,00 грн, за звернення до суду із позовною заявою.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UA403060/2024/000005/2 від 18.07.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Незалежності, 3а,м. Хоростків,Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48242 код ЄДРПОУ/РНОКПП 35855828);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).

Головуючий суддяПодлісна І.М.