Ухвала суду № 124942920, 05.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 лютого 2025 рокуСправа № 160/3066/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (пр.Дмитра Яворницького, буд.57, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26239738), Державної судової адміністрації України (вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 31.01.2025 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

-визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати їй, суддівської винагороди за періоди: з 01.07.2024 р. по 31.12.2024 р., з 01.01.2025 р. по 31.01.2025 р. (за винятком днів відпустки), обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.07.2024 р. по 31.01.2025 р., в розмірі 2 102 грн.;

-зобов?язати ТУ ДСА України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату їй суддівської винагороди на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. розмір якого встановлено на 01.01.2024 р. 3 028 грн., на 01.01.2025 р. - 3 028 грн., з утриманням з цих сум, передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті періоди: з 01.07.2024 р. по 31.12.2024 р. включно: з 01.01.2025 р. по 31.01.2025 р. включно, з урахуванням раніше виплачених сум;

-зобов?язати ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСА України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення їй виплат недоплаченої суддівської винагороди за періоди: з 01.07.2024 року по 31.12.2024 року включно; з 01.01.2025 року по 31.01.2025 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3 028 грн., з 01.01.2025 року в розмірі 3 028 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання позивачем вказано, щодо позовних вимог за період з 01.11.2024 р. по 31.01.2025 р. процесуальний строк для звернення до суду не був нею порушений, а до іншого періоду позовних вимог, зауважує, що з 24.02.2022 року на території України запроваджений воєнний стан. Крім того, вона працює суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а відповідний регіон регулярно зазнає обстрілів, має проблеми з постачанням електричної енергії, постійно оголошуються повітряні тривоги. В зв`язку з обставинами воєнного стану також відбулася зміна підсудності інших судів, яка була передана до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, що зумовило надмірне навантаження. Звертає також увагу на рекомендації Ради Суддів України від 02.03.2022 р. щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у зв`язку вона з чим просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин 1, 6 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 110163 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами особи, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб`єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.

Застосовуючи вищевказані положення до обставин цієї справи суд визнає загальновідомими обставини запровадження в Україні воєнного стану, оголошення мобілізації, проведення бойових дій та регулярні обстріли території України.

Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 року у справі №620/1201/23.

Суд враховує реальний вплив на можливість позивача своєчасно звернутися до суду обставин воєнного стану, а саме: роботі у відносній близькості до зони активного ведення бойових дій, загальновідомі факти регулярних обстрілів відповідного регіону за допомогою різних засобів ураження, а також зумовлене цими обстрілами обмежене електропостачання. Також приймаються судом доводи позивача щодо кратного збільшення навантаження на суд, в якому вона здійснює правосуддя, що об`єктивно вимагає додаткових витрат часу та впливає на можливість особи задовольняти власні потреби, в т.ч. вживати дії щодо захисту своїх прав. Суд також зауважує, що спір стосується права особи на оплату її праці в належному розмірі, тобто визначального права працівника, яке порушено.

В своїй сукупності вказані обставини свідчать про існування у позивача поважних причин для пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з чим пропущений строк звернення до суду з позовом за період з 01.07.2024 року по 31.10.2024 року підлягає поновленню.

Позовна заява, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 3 статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію справи, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 19, 49, 160 - 161, 171, 180, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом за період з 01.07.2024 року по 31.10.2024 року.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/3066/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Підготовче засідання призначити на 05.03.2025 року 10:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул.Академіка Янгеля, буд.4, зала судових засідань № 17 .

Справу розглядатиме суддя Кучма К.С. одноособово.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням його копії іншим учасникам справи та долученням до відзиву доказів направлення його копій учасникам справи.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов`язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів (у разі наявності) відповідачу.

Встановити відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечень на відповідь на відзив і доданих до нього доказів (у разі наявності) позивачу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0470/.

Звернути увагу сторін, що відповідно до ч.7 ст.18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма