Ухвала суду № 124942749, 04.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

04 лютого 2025 рокуСправа №160/2391/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області в особі Відділу №8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2025р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області в особі Відділу №8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДМС у Дніпропетровській області в особі Відділу №8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті та розгляді заяви та документів «про визнання особою без громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- зобов`язати Головне управління ДМС у Дніпропетровській області в особі Відділу №8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області прийняти та розглянути заяву та документи «про визнання особою без громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », з урахуванням Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №317 від 24.03.2021р.

Одночасно із позовом позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому останній просить відстрочити сплату судового збору за подання вищевказаного адміністративного позову до моменту ухвалення судового рішення у даній справі, оскільки позивач є недокуметованою особою, його майновий стан вкрай тяжкий та незадовільний, офіційно він не працевлаштований та регулярного прибутку він не має.

Так, за приписами ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення позивачеві сплати судового збору за подання вищезазначеного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ Про судовий збір, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Так, за приписами ст.4 Закону України Про судовий збір встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025р. складає 3028,00 грн. (3028,00 грн.*0,4=1211,20 грн.).

Проте, позивачем до клопотання не додано доказів на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік перед зверненням до суду з цим позовом, а саме: з січня 2024 року по грудень 2024 року, а також не надано відповідних доказів на підтвердження вкрай тяжкого матеріального становища позивача.

При цьому, судом приймається до уваги і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Враховуючи вищенаведене, у адміністративного суду відсутні підстави для відстрочення позивачеві сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, а тому у задоволенні клопотання позивача про відстрочення йому сплати судового збору слід відмовити.

Керуючись ст.8 Закону України Про судовий збір, ст.ст. 133, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області в особі Відділу №8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва