Ухвала суду № 124939837, 05.02.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 547/50/25

2/703/604/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 лютого 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Семенівського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом, в якому просить: звільнити від сплати судового збору; виключити відомості про ОСОБА_2 як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження №58 серія НОМЕР_1 від 05 грудня 2024 року, видане Центром надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради та внести відомості до актового запису №58 про народження ОСОБА_3 , в графі «Батько» запис ОСОБА_4 та змінити прізвище ОСОБА_3 , з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові ОСОБА_3 з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до відповіді №1033534 від 15 січня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Семенівського районного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року цивільну справу за вказаним позовом передано за підсудністю до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

04 лютого 2025 року цивільна справа за вищевказаним позовом надійшла до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області та у цей же день автоматизованим розподілом судової справи між суддями передана для розгляду судді Ігнатенко Т.В.

Згідно ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вищевказаним позовом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.177 ЦПК України.

Так, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , позивачем на вирішення суду поставлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) виключити відомості про ОСОБА_2 як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження №58 серія НОМЕР_1 від 05 грудня 2024 року, видане Центром надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради; 2) внести відомості до актового запису №58 про народження ОСОБА_3 , в графі «Батько» запис ОСОБА_4 та змінити прізвище ОСОБА_3 , з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові ОСОБА_3 з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

При цьому, сам по собі факт викладення в одній немайновій вимозі двох вимог немайнового характеру, кожна з яких, з огляду на їх зміст, є окремими, не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору за розгляд судом кожної з них.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом повинна була сплатити судовий збір за розгляд судом двох вимог немайнового характеру у розмірі 1211 гривень 20 копійок за кожну з двох вимог, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну вимогу, а в загальному 2422 гривні 40 копійок та надати відповідні докази або документи, що підтверджують підстави її звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд звільнити її від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки наразі, нажаль, у зв`язку з народженням дитини, тимчасово не працює.

На підтвердження вищевказаних обставин до позовної заяви ОСОБА_1 додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02 січня 2025 року, відповідно до якого позивач у червні 2024 року отримала дохід у сумі 7350 гривень 00 копійок (виграші та призи), інші відомості відсутні, а також довідку про відсутність індивідуальних відомостей про особу від 03 червня 2022 року.

Згідно ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25 вересня 2015 року) Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суддя не приймає до уваги, як доказ майнового стану позивача ОСОБА_1 станом на день звернення до суду з вищевказаним позовом, довідку про відсутність індивідуальних відомостей про особу, оскільки така довідка сформована 03 червня 2022 року, тобто більше ніж за два з половиною роки до дня звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Крім того, сам по собі факт відсутності у позивача ОСОБА_1 офіційних доходів у 2024 році, що вбачається з відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02 січня 2025 року, жодним чином не свідчить про скрутне матеріальне становище позивача.

За вказаних обставин, суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження.

З врахуванням викладеного, позивач ОСОБА_1 зобов`язана подати до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області документ, що підтверджує сплату 2422 гривні 40 копійок судового збору за реквізитами: одержувач: ГУК у Черк.обл/тг м. Сміла/22030101, код ЄДРПО: 37930566, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 рахунок: UA838999980313111206000023753, або документи, що підтверджують підстави її звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху до усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.177, 185, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Ігнатенко