Рішення № 124935645, 05.02.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9401/24

н\п 2/490/1260/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №19.02.2024-100000932 від 19.02.2024 року у розмірі 11880,00 грн., станом на 21.10.2024 року, яка складається з наступного: 6000,00 грн. заборгованість за кредитом; 5880,00 грн. заборгованість по відсоткам.

В обґрунтування вимог посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 19.02.2024 укладено Кредитний договір (оферти) №19.02.2024-100000932. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 6000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.02.2024 року, строком на 42 дні.

Позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем, 19.02.2024 року відповідач отримав вказані кошти, а в свою чергу відповідач не виконав свої зобов`язання та станом на дату подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 11880,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн. та по процентам в розмірі 5880,00 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

На письмові вимоги позивача відповідач не реагує, заборгованість не погашає. За такого позивач просить стягнути заборгованість з відповідача.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.10.2024 року вищезазначену позовну заяву було передано на розгляд за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 04.12.2024 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 04.12.2024 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач, який повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в тому числі і через оголошення на веб-сайті Судової влади України та телефонограмою, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.02.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

19.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №19.02.2024-100000932, згідно якого відповідачці надано кредит у розмірі - 6000,00 грн., строком на 42 дні.

Відповідно до квитанції №2427920047 за договором №19.02.2024-100000932 від 19.02.2024 року видано кошти на суму 6000,00 грн.

Як слідує з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором від 19.02.2024 року №19.02.2024-100000932 у ОСОБА_1 склалася заборгованість в сумі 11880,00 грн., яка складається з 6000,00 грн - основного боргу та 5880,00 грн. процентів.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Положеннями ст. 1048 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), яка на підставі частини 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за відповідачем утворилась заборгованість за кредитним договором №19.02.2024-100000932 від 19.02.2024 року на загнальну суму 11880,00 грн., яка складається з 6000,00 грн - основного боргу та 5880,00 грн. процентів.

Відповідач в ході розгляду справи не надав альтернативних розрахунків заборгованості за кредитними договором, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданого позивачем.

Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договорами платежів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає погашати заборгованість за кредитним договором, то вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

З урахуванням ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 гривень судового збору, розмір якого підтверджено платіжною інструкцією №СЦ00018374 від 22.10.2024 року.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксанганського, 133-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором (оферти) №19.02.2024-100000932 від 19.02.2024 року у розмірі11880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., що складається з наступного: 6000,00 грн - основного боргу та 5880,00 грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого судового збору в розмірі2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Саламатін