Рішення № 124931650, 05.02.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/21078/23

Провадження № 2/202/1181/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 лютого 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Крамаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року позивач звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з цим позовом до відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.05.2024 року позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради задоволено, стягнуто з відповідача заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення з урахуванням інфляційного збільшення і 3% річних у розмірі 13376,14 грн., вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.10.2024 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення задоволено; скасовано заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від від 02.05.2024 року у справі за позовом КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення; призначено справу до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позову представником КП «Дніпроводоканал» ДМР зазначено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг водопостачання та водовідведення, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 .

Між КП «Дніпроводоканал» ДМР та ОСОБА_1 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг. Згідно Рішення Дніпровської міської ради №526 від 20.04.1995 року про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», абоненту відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 .

Станом на 01.12.2023 року по сплаті послуг за водопостачання і водовідведення у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 13376,14 грн., котра складається з: 10841,20 грн. суми основного боргу за період з липня 2014 року по вересень 2023 року; 2245,68 грн. інфляційного збільшення за період з липня 2018 року по січень 2022 року; 289,26 грн. 3% річних за період з липня 2018 року по січень 2022 року, що підтверджується розрахунком заборгованості.

31.10.2023 року відповідачу було направлено досудове повідомлення в порядку досудового врегулювання спору, в котрому пропонувалося сплатити заборгованість шляхом оплати на поточний рахунок КП «Дніпроводоканал» ДМР . Відповідачем не було направлено відповідей або заперечень на дане повідомлення.

У зв`язку з викладеним, КП «Дніпроводоканал» ДМР просило стягнути з відповідача заборгованість за водопостачання і водовідведення і судові витрати у справі у вигляді судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. Через систему «Електронний суд» подала заяву, в котрій позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду відзив на позов, в котрому зазначила, що позивачем пропущений строк позовної давності при зверненні до суду, вимоги до вересня 2020 року заявлено з порушенням строку позовної давності.

Що стосується вимог про стягнення 2245,68 грн. інфляційного збільшення за період з липня 2018 року по січень 2022 року; 289,26 грн. 3% річних за період з липня 2018 року по січень 2022 року, то дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, а також інфляційне збільшення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Якщо судом буде застосовано строк позовної давності, а саме, за період в останні три роки, то на суму платежів поза строком позовної давності не може нараховуватися індекс інфляції та 3% річних.

Відповідач вважає, що інфляційне збільшення суми боргу повинно застосовуватися за період з березня 2020 року по вересень 2023 року.

Відповідач ОСОБА_1 також указує, що її син ОСОБА_2 01.10.2018 року знятий за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , про що вона письмово інформувала позивача та просила зробити відповідний перерахунок. Лічильник за вказаною адресою було встановлено (опломбовано) 06.07.2020 року. Вона щомісячно сплачувала за послуги водопостачання відповідно до діючих тарифів та показників лічильника. Сума вказаної у позові заборгованості, на її думку, є безпідставною. З наявної у неї роздруківки про нарахування та сплату послуг водопостачання станом на листопад 2024 року вбачається, що позивачем заявлено розмір заборгованості, котра безпідставно виникла до 2020 року, до встановлення лічильника, а її, відповідача, регулярні платежі покривали суми нарахувань за послуги водопостачання.

Тому відповідач просила застосувати позовну давність під час вирішення питання про стягнення суми боргу, відмовивши у задоволенні позовних вимог КП «Дніпроводоканал» ДМР.

У відповіді на відзив представником КП «Дніпроводоканал» ДМР зазначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних КП «Дніпроводоканал» ДМР здійснювало лише з липня 2018 року по січень 2022 року включно. Нарахування інфляції на заборгованість, що існувала станом на червень 2018 року, було здійснено в липні 2018 року; нарахування інфляції на заборгованість, що утворилася в липня 2018 року, було здійснено у серпні 2018 року. Останнє нарахування інфляції здійснено у січні 2022 року. Таким же чином здійснено й нарахування 3% річних.

Також зазначено, що перерахунок позивачем був здійснений з урахуванням того, що ОСОБА_2 був знятий з реєстрації, про що відображається в розрахунку заборгованості в листопаді 2019 року. Перерахунок був здійснений на підставі отриманої довідки про склад сім`ї від 14.11.2019 року. Вказане підтверджується витягом з особового рахунку № НОМЕР_2 .

13.01.2025 року представником позивача було подано додаткові пояснення, де вказано, що

всі оплати, що зазначені в квитанціях та долучені до заяви, є в довідці на особовий рахунок і в розрахунку заборгованості, та враховані в сальдо заборгованості.

Квитанція до платіжної інструкції на переказ коштів №21 від 01.02.2024 року не може бути доказом по справі, оскільки оплата здійснена в лютому 2024 року без зазначення періоду оплати за послуги, а позовний період охоплює з серпня 2014 року по березень 2023 року.

Відповідно до квитанції від 20.11.2017 року було здійснено оплату в розмірі 42,18 грн. за послуги водопостачання та водовідведення з вказаним призначенням: за 09.2017 11.2017». Тобто, сума в розмірі 42.18 грн. була сплачена відповідачем за три місяці користування послугами, а тому відповідно до призначення даного платежу кошти були розподілені на три вказані місяці в рівних частках по 14,06 грн. Так само здійснені оплати по квитанціям від 21.06.2017 року (за 02.2017 04.2017 на суму 42,18, тобто по 14,06 грн. за кожен місяць), 10.08.2017 року (за 05.2017 08.2017 на суму 56,24 грн., тобто по 14,06 грн. за кожен місяць), 30.03.2018 року (за 01.2018 02.2018 на суму 28,12 грн., тобто по 14,06 грн. за кожен місяць), 07.02.2018 року (за 04.2018 05.2018 на суму 28,12 грн., тобто по 14,06 грн. за кожен місяць).

Представником позивача щодо застосування строку позовної давності вказано, що відповідач практично кожного року і кожного місяця, періодично частково сплачувала борг зі сплати послуг водопостачання та водовідведення, чим переривала перебіг строку позовної давності. Тому строк позовної давності не може бути застосований. ОСОБА_1 була обізнана про наявну заборгованість та здійснювала платежі на погашення заборгованості попередніх періодів, тому КП «Дніпроводоканал» ДМР просить задовольнити позовні вимоги повністю, за період з серпня 2014 року по вересень 2023 року.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачє споживачем послуг водопостачання та водовідведення, що надаються Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить відкритий на ім`я ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 та довідка про склад сім?ї або зареєстрованих у житловому будинку приміщенні/будинку осіб.

Зазначене свідчить, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, а саме, Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради надає відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, а відповідач, в свою чергу, має оплачувати вартість отриманих послуг відповідно до встановлених тарифів.

Встановлено, що відповідач зобов`язання щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 01.12.2023 року утворилася заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 13376,14 грн., котра складається з: 10841,20 грн. суми основного боргу за період з липня 2014 року по вересень 2023 року; 2245,68 грн. інфляційного збільшення за період з липня 2018 року по січень 2022 року; 289,26 грн. 3% річних за період з липня 2018 року по січень 2022 року (а.с.12-13).

Судом встановлено, що на погашення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення ОСОБА_1 періодично здійснювала платежі. Вказане підтверджується квитанціями про сплату послуг з водопостачання та водовідведення від 11.12.2014 року на суму 167 грн.; від 13.01.2015 року на суму 38,20 грн.; від 17.02.2015 року на суму 38,20 грн.; від 31.03.2015 року на суму 38,20 грн.; від 29.04.2015 року на суму 38,20 грн.; від 28.05.2015 року на суму 38,20 грн.; від 02.07.2015 року на суму 38,20 грн.; від 12.08.2015 року на суму 38,20 грн.; від 14.12.2015 року на суму 38,20 грн.; від 14.12.2015 року на суму 15,20 грн.; від 14.12.2015 року за 11/2025 на суму 9,52 грн.; від 13.01.2015 року на суму 38,20 грн.; від 08.06.2016 року на суму 9,52 грн.; від 08.06.2016 року на суму 9,52 грн.; від 11.07.2016 року на суму 9,52 грн.; від 18.02.2016 року на суму 19,04 грн.; від 06.03.2017 року на суму 14,06 грн.; від 19.04.2017 року на суму 14,06 грн.; від 21.06.2017 року на суму 42,18 грн.; від 10.08.2017 року на суму 56,24 грн.; від 20.11.2017 року на суму 42,18 грн.; від 28.02.2018 року на суму 14,06 грн.; від 30.03.2018 року на суму 28,12 грн.; від 03.05.2018 року на суму 28,12 грн.; від 02.07.2018 року на суму 28,12 грн.; від 04.09.2018 року на суму 50,00 грн.; від 04.03.2019 року на суму 150,00 грн.; від 06.04.2019 року на суму 100,00 грн.; від 06.06.2019 року на суму 200,00 грн.; від 25.07.2019 року на суму 200,00 грн.; від 14.09.2019 року на суму 400,00 грн.; від 24.10.2019 року на суму 300,00 грн.; від 02.12.2019 року на суму 143,00 грн.; від 04.01.2021 року на суму 171,40 грн.; від 31.05.2021 року на суму 376,00 грн.; від 10.02.2022 року на суму 203,00 грн.; від 29.03.2022 року на суму 472,50 грн.; від 07.06.2022 року на суму 410,00 грн. (а.с.58-112).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» також передбачено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів законодавства.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із вищевикладеного та враховуючи, що відповідач належним чином не виконала зобов`язання по сплаті послуг з водопостачання та водовідведення, в заперечення розрахунку заборгованості КП «Дніпроводоканал» ДМР не надала суду власний контррозрахунок, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 13376,14 грн., котра складається з: 10841,20 грн. суми основного боргу за період з липня 2014 року по вересень 2023 року; 2245,68 грн. інфляційного збільшення за період з липня 2018 року по січень 2022 року; 289,26 грн. 3% річних за період з липня 2018 року по січень 2022 року.

Судом не приймаються до уваги посилання ОСОБА_1 щодо неправильного розрахунку нарахованої заборгованості у зв`язку з тим, що її син ОСОБА_2 з 01.10.2018 року був знятий з реєстрації за вищевказаною адресою.

Представником позивача в якості доказу перерахунку надано суду витяг з особового рахунку № НОМЕР_2 , в котрому зазначено про здійснення перерахунку на підставі довідки про склад сім`ї від 14.11.2019 року за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року. Вказані відомості також зазначені в розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви (а.с.12-13).

Квитанція до платіжної інструкції на переказ коштів №21 від 01.02.2024 року також не приймається судом до уваги, як доказ по справі, оскільки оплата здійснена в лютому 2024 року без зазначення періоду оплати за послуги, а період, за який позивач просить стягнути заборгованість, охоплює з серпня 2014 року по березень 2023 року.

У відзиві на позов ОСОБА_1 просила застосувати позовну давність у справі.

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст. 261 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. При цьому визнання боргу повинно бути усвідомленим та свідчити про те, що особа згодна з його наявністю.

У постанові Верховного Суду від 08.11.2020 року у справі №6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 частково сплачувалась заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з липня 2014 року по вересень 2023 року, тому перебіг строку позовної давності переривається за рахунок здійснення періодичних платежів на погашення заборгованості в період з 11.12.2014 року по 07.06.2022 року, у зв`язку з чим строк позовної давності не сплив.

Таким чином, суд задовольняє позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради повністю.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684 грн.

Керуючись ст.ст.4,5,12,81,141,259,263-265,268ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, п/р № НОМЕР_4 в АТ «Укрсиббанк» м. Дніпро, код ЄДРПОУ 03341305) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 13 376 (тринадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 14 (чотирнадцять) коп., котра складається з: 10841,20 грн. суми основного боргу за період з липня 2014 року по вересень 2023 року; 2245,68 грн. інфляційного збільшення за період з липня 2018 року по січень 2022 року; 289,26 грн. 3% річних за період з липня 2018 року по січень 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі по 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.