Ухвала суду № 124928529, 05.02.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 752/17352/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 рокусуддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2024 року до Голосіївського районного суду міста Києва звернулася представник ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою Подільського районного суду від 22 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав, у ній наведених та надано позивачу строк у 5 днів з дня отримання ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Згідно довідки про доставку електронного листа, 24 січня 2025 року ухвалу про залишення позовної заяви без руху було доставлено до електронної скриньки представника позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1

Однак, станом на 05 лютого 2025 року, позивачем недоліки визначені в ухвалі суду від 22 січня 2025 року не усунуто, будь-яких документів суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно положень ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частина 7 ст. 185 ЦПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач у строк, визначений в ухвалі суду не усунула недоліків позовної заяви, а тому, в силу вимог ст. 185 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбувважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення такій особи ухвали суду.

Суддя Леся БУДЗАН