Рішення № 124928288, 03.02.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1199/25

Справа №754/15167/24

РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 16.01.2024 року між ТОВ та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1332-7844. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 19 500,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день.

Як зазначає позивач, ТОВ виконало свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Проте, відповідач порушила вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору. Станом на 24.10.2024 року загальний розмір грошових вимог до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту, процентів, комісії за видачу кредиту), становлять 42 962,01 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 14 926,04 грн.; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 28 035,97 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 29.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

14.11.2024 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. У даному відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що вона не укладала договір кредиту, копії якого долучено до позовної заяви, відповідно не погоджувала процентну ставку та інші кабальні умови кредитування, що на думку відповідача свідчить про неукладеність кредитного договору та необґрунтованість вимог про стягнення з неї процентів. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів перерахування їй кредитних коштів, оскільки відсутні первинні бухгалтерські документи.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначила, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає вимогам чинного законодавства, розмір заборгованості за процентами у розмірі 29 035,97 грн. не є спів розмірною кредиту у розмірі 14 926,04 грн., суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 % вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. З урахуванням наведеного, відповідач просила при ухваленні рішення зменшити розмір відсотків щонайменше до заявленого позивачем розміру заборгованості за кредитом.

Посилаючись на викладене, відповідач вважає, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення договору позики (кредиту) з нею на умовах, що вказані в наданій копії договору позики (кредиту), не довів перерахування їй тіла кредиту, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які він просить стягнути за період користування кредитними коштами, а тому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

12.12.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_2 по справі, в яких вона зазначає про правомірність укладення кредитного договору в електронній формі та нарахування відсотків, а також наявність належних доказів, що дають підстави для задоволення позову.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у позовній заяві щодо розгляду справи в його відсутність не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не подала.

Враховуючи обізнаність відповідача про розгляд справи в суді, наявність відзиву на позовну заяву, належність повідомлення відповідача про дату та час судового розгляду, достатність часу для реалізації відповідачем своїх прав на захист, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи,

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 16.01.2018 року.

16.01.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С8289 в електронному вигляді укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1332-7844 продукту «НА ВСЕ».

Як вбачається зі змісту п. 3.2 договору, для укладення цього договору, в порядку встановленому правилами (правилами відкриття кредитної лінії), позичальник надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит шляхом заповнення на вебсайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні, достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою вебсайту Кредитодавця, які необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Укладаючи цей договір, кредитодавець та позичальник визнали усі документи (у тому числі договір), підписані з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно (п. 3.10 договору).

В п. 11.11 договору сторони погодили, що кредитодавець під час надання позичальнику будь-якої інформації та документів, що пов`язані із виконанням цього договору, а також у разі укладення додаткових угод до цього договору має право використовувати аналог власноручного підпису директора кредитодавця, відтвореного за допомогою засобів комп`ютерної техніки.

Окрім цього, в зазначеному пункті договору також наведено зразок власноручного підпису директора кредитодавця.

Згідно з п. 2.2 договору, кредитодавець відкрив для позичальника кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності та для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

Сторони погодили розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту, який становить 19 500,00 грн (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 4.2 договору сторонами погоджено, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Як вбачається зі змісту розділу 12 договору, позичальником зазначено номер свого особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

В п. 4.3 договору визначено, що тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за пільговою та/або зниженою процентними ставками.

У силу п. 4.6 договору, стандартна процентна ставка становить 1,5 % за кожен день користування кредитом. Знижена процентна ставка 1,2 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору (п. 10.2 договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) визначена в розмірі 100 698,24 грн. та включає в себе суму кредиту і проценти за користування кредитом (п. 4.11 договору).

Як вбачається зі змісту п. 10.2 договору, право користування кредитом за пільговою процентною ставкою протягом першого базового періоду надається позичальнику, якщо про це вказано в п. 10.1 договору за умови, що позичальник в повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, нараховані за пільговою процентною ставкою.

Також, в п. 4.9 договору сторони погодили, що строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 10.11.2024 року.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору, відповідач зобов`язалась повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) в останній календарний день строку кредитування, вказаного в п. 4.9 цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах.

До позовної заяви, серед іншого, також долучено копію правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ», паспорта споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1332-7844 (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України (додаток № 3 до договору), які підписані відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С8289.

На виконання умов договору № 1332-7844 від 16.01.2024 року ТОВ«Укр Кредит Фінанс» 16.01.2024 року перерахувало відповідачу на вказаний нею у договорі рахунок ( НОМЕР_1 ) 19 500,00 грн., що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, а також інформаційною листом АТ КБ «ПриватБанк» від 09.08.2024 року, платіж № 2415736723.

У зв`язку з порушенням умов договору щодо строків сплати процентів та виникненням заборгованості за процентами, сплата по яким прострочена на строк понад один календарний місяць, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про усунення порушень умов договору № 1332-7844 від 16.01.2024 року (вих. № № 1332-7844 /в від 23.08.2024 року).

Зі змісту довідки про укладений договір, яка, серед іншого, також містить розрахунок заборгованості за договором № 1332-7844, на 24.10.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 42 962,01 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 14 926,04 грн.; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 28 035,97 грн.

Із розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідачем частково виконувались зобов`язання за кредитним договором, а саме: 29.01.2024 року сплачено 5000,00 грн., 12.02.2024 року сплачено 4287,88 грн., 26.02.2024 року сплачено 4643,94 грн., 12.03.2024 року сплачено 4700,00 грн., 24.03.2024 року сплачено 5000,00 грн.

У відповідності до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1ст. 207 ЦК України).

За змістом ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року в справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року в справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675-VIII).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII, у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.

Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразовим ідентифікатором та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч. 13 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що договір про відкриття кредитної лінії № 1332-7844 від 16.01.2024 року містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором С8289, який було надано позичальнику для підписання договору та підтвердження ознайомлення з правилами відкриття кредитної лінії та іншими супутніми документами.

З копії наявного в матеріалах справи електронного договору вбачається, що ОСОБА_1 як позичальник за кредитним договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, надавши ТОВ «Укр Кредит Фінанс» персональні дані, зазначивши свої ПІБ, РНОКПП, місце проживання, e-mail, дані паспорта, а також картковий рахунок, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора.

У вищевказаному договорі наявна інформація про умови кредитування, зокрема, порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентну ставку за користування кредитом та порядок повернення кредиту. Умови договору про відкриття кредитної лінії № 1332-7844 від 16.01.2024 року є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами. Грошові кошти за договором були перераховані на належну відповідачу банківську карту, реквізити якої вводились самим позичальником на сайті позикодавця та зазначені в договорі.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісними кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), використані неправомірно для укладення кредитного договору від її імені, відповідачем до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій не зверталась, як і не оскаржувала правомірність укладеного договору.

Відтак суд приходить до переконання, що кредитний договір між сторонами є укладеним і позичальник була ознайомлена з його умовами.

Доводи відповідача про те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надано суду первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до долученої до позовної заяви довідки, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснило видачу кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії № 1332-7844 від 16.01.2024 року шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи LIQPAY на картковий рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 19 500,00 грн.

Згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк», адресованого позивачу, від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (платіж через систему платежів LIQPAY № 2415736723) 16.01.2024 року перераховані кошти в розмірі 19 500,00 грн. відповідно до договору № 1332-7844 від 16.01.2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Суд вважає зазначені докази належними та такими, що підтверджують факт перерахування позичальнику на визначений нею в договорі рахунок кредитних коштів.

Крім цього, суд вважає, що боржник, маючи доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, мала можливість в якості доказу надати суду довідку (інформацію) з банку про неналежність їй вищезгаданої картки, або виписку зі свого рахунку на підтвердження надходження чи не надходження коштів від кредитора на виконання умов укладеного договору, його розміру, а також на підтвердження виконання своїх зобов`язань за даним договором та внесення коштів на погашення заборгованості.

Також суд зауважує те, що у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 хоч і заперечує укладення спірного кредитного договору, проте водночас просить зменшити розмір заборгованості за відсотками (у разі задоволення позову) до розміру заборгованості за тілом кредитом, тим самим суперечить сама собі щодо неукладення нею кредитного договору та неотримання кредитних коштів.

Відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 1332-7844 від 16.01.2024 року, а саме: 29.01.2024 року сплачено 5000,00 грн., 12.02.2024 року сплачено 4287,88 грн., 26.02.2024 року сплачено 4643,94 грн., 12.03.2024 року сплачено 4700,00 грн., 24.03.2024 року сплачено 5000,00 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року (справа № 127/23910/14-ц) зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що спірний договір про відкриття кредитної лінії № 1332-7844 від 16.01.2024 року підписаний саме відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Тобто ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належними та допустимими доказами підтверджено укладання з відповідачем 16.01.2024 року кредитного договору.

Кредитний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак такий є дійсним і відповідно до ст. 629 ЦК України підлягає обов`язковому виконанню його сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідно до умов вищевказаного кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на на наступних умовах: сума кредиту - 19 500,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день.

Як згадувалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до умов договору позивач обґрунтовано нараховував проценти в межах строку кредитування, що й відображено в розрахунку заборгованості.

Розмір нарахованих процентів за кредитним договором № 1332-7844 від 16.01.2024 року повністю узгоджується з дослідженим судом розрахунком заборгованості. Водночас, доказів, які б спростовували правильність долученого позивачем розрахунку, відповідачем не надано.

Зі змісту вказаного розрахунку прослідковується основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих і непогашених відповідачем відсотків.

Слід зазначити, що ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений ч. 3 цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Однак, дана норма, на яку посилається відповідач у відзиві, стосується вимог про нарахування пені, яку позивач не нараховував.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року в справі № 638/2304/17 зроблено висновок, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Однак, при розгляді цієї справи ОСОБА_1 не заявляла зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином суд відхиляє посилання відповідача на порушення ТОВ «Укр Кредит Фінанс» ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи те, що доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором суду не надано, а розмір заборгованості ОСОБА_1 підтверджується долученим позивачем до матеріалів справи розрахунком, який відповідачем не спростований, з ОСОБА_1 на користь ТОВ«Укр Кредит Фінанс» слід стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1332-7844 від 16.01.2024 року в розмірі 42 962,01 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 14 926,04 грн.; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 28 035,97 грн.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 526, 527, 530, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5-13, 33-34, 76-81, 83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598,загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1332-7844 від 16.01.2024 року в розмірі 42 962,01 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: