Рішення № 124926443, 05.02.2025, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/48/25

Провадження № 2/396/180/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Кравченко І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Процент», представник позивача Руденко Костянтин Васильович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.01.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4566-2434-2, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 5000 грн., строком користування 365 днів, зі сплатою 912.5% річних, або 2.5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. ТОВ «ФК «Процент» свої зобов`язання виконало, а відповідач ухиляється від виконання зобов`язань, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, зі сплати відсотків за період з 03.01.2024 року по 02.01.2025 року у сумі 45625.00 грн., тому загальний борг становить 50625.00 грн. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати та витрати на правову допомогу позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою судді від 09.01.2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не надходило (а.с. 95, 97).

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного лист адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначеніпостановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року(далі Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкових видань юридичним особам узгоджуються оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимогЗакону України «Про поштовий зв`язок», цих правил (пункт 94 правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.

Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно дост. 280 ЦПК України.

Згідно з приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.01.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4566-2434-2, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 5000 грн., строком користування 365 днів, зі сплатою 912,5% річних, або 2.5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 11-15). Згідно з наданим розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним Договором становить 50625.00 грн., та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту5000 грн., відсотками -45625 грн. (а.с. 15-16).

Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст.1054ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що позичальник - відповідач скористався кредитними ресурсами та свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що також вбачається з виписки наданою ПАТ КБ «Приват банк» за №20.1.0.0.0/7-250116/1372-БТ від 23.01.2025 року по рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , вбачається 03.1.2024 року зарахування коштів 5000 грн., а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1ст.638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 3 ст.509ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності дост.530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 614ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Згідно ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів виконання кредитного зобов`язання, тому враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушив умови кредитного договору, ст.ст.509,526,527,530,549,1048,1050,1054 ЦК України, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 2 ст.137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи напідтвердження витратна професійнуправничу допомогупозивачем додано: копію договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024 року, копію акту прийманняпередачі наданих послуг №7 від 03.06.2024 року, копію витягу з реєстру №1 до акту прийманняпередачі наданих послуг №7 від 03.06.2024 року, платіжної інструкції № 1351 від 29.11.2024 року, копію свідоцтва (а.с. 44-51).

Дана справа відповідно до п. 2 ч. 6 ст.19 ЦПК України належить до справ незначної складності, у спорах про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання судова практика є сталою, не потребує вивчення великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратила би значний час, адвокат не приймає безпосередньої участі у спарві, тому суд дійшов висновку проте, що розмір гонорару адвоката у 10000 грн, не відповідає критерію розумності їх розміру з урахуванням складності цієї справи.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, а всього 7422,40 грн.

На підставі ст. 525, 526, 530, 611, 1054, 1055, 1050 ЦК України, керуючись ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223 ст. 263-265, 280-285 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» (ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором № 4566-2434-2 від 03.10.2024 року у розмірі 50625 (п`ятдесят тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» (ЄДРПОУ 41466388) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 05.02.2025 року.

Суддя: О. С. Цесельська