Рішення № 124926024, 20.01.2025, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3265/24

Провадження № 2/366/132/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(Заочне)

20 січня 2025 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судових засідань Морозової Я.Р., розглянувши в селищі Іванків Київської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК" в особі представника Ванжи Надії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (даліПозивач) в особі свого представника Ванжи Надії Володимирівни (далі Представник позивача) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 111521,28 грн. (сто одинадцять тисяч п`ятсот двадцять одна гривня двадцять вісім копійок) та судових витрат у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Позивач посилається на те, що 06.07.2020 ОСОБА_1 власноручно підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодилася на: встановлення відновлювальної кредитної лінії до 50 000 грн. (п`ятдесяти тисяч гривень) (п. 1.2 Договору), в процесі користування ліміт збільшився до 95000 грн. (дев`яносто п`яти тисяч гривень); видачу кредитної картки «Універсальна»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка в розмірі 43,2% річних, в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 42,0% річних; сплату мінімального обов`язкового платежу у розмірі 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячноу разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення, на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; проценти від суми неповернутого в строку кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюється за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 1.5 та п. 2.1.1.2.12 Договору).

06.07.2020 ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала платіжний інструмент- кредитну карту № НОМЕР_1 , строк дії 03/24, типУніверсальна.

ОСОБА_1 користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту, сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, після чого припинила своєчасно надавати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Внаслідок порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором станом на 16.10.2024 виникла заборгованість в загальному розмірі 111521,28 грн., з яких:

95401,35 грн. -заборгованість за тілом кредиту;

16119,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк» та змушує Позивача звертатися до суду з даним позовом.

З урахуванням вищевикладеного, АТ КБ «ПРИВАБАНК» просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 111521,28 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Згідно правил ч. 6ст. 19 ЦПК Українизазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимогст. 274 ЦПК Українисправа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 13 листопада 2024 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін /а.с. 79-80/.

Розгляд справи відкладено на 20 січня 2025 року у зв`язку з неявкою відповідача /а.с. 89/.

У судове засідання представник позивачаСаліженко Ю.Б. не з`явилася про місце, день та час слухання справи повідомлена вчасно. Звернулася до суду із клопотанням, в якому просить справу розглядати без представника, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за адресою». Заяв та клопотань від ОСОБА_1 до суду не надходило.

У відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення.

Враховуючи вимоги частини 11 статті 128 ЦПК України «з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, ОСОБА_1 відзив не надіслала.

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом від жодної із сторони не надходило, представник позивача в поданій позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує, тому суд приходить до переконання, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до вимог ч. 5ст. 279 ЦПК Українипроводиться без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1ст. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1-3ст. 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зстаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Вказані висновки викладені у Постанові ВП ВС від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Крім того, у вказаній постанові ВП ВС зробила висновок, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що 06.07.2020 року ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг /а.с. 25-37/. Підписуючи вказану заяву ОСОБА_1 приєдналася до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщені в мережі Інтернет в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які всі разом становлять договір банківського рахунка.

Відповідно до п. 1.2 заяви про приєднання /а.с. 25/ між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було погоджено наступні умови кредитування: тип кредиту у виді відновлювальної кредитної лінії; розмір кредитної лінії не більше 50 000 грн. 00 коп. для картки «Універсальна»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредитуспоживчі ціні.

У п. 1.3 заяви про приєднання /а.с. 25 тит.стор/ сторонами було узгоджено застосування протягом строку кредитування фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 43,2% річних для картки «Універсальна». В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 42,0% річних.

У свою чергу, аналіз всього тексту заяви про приєднання /а.с. 25-37/ дає можливість зробити висновок, що крім вищезазначених умов кредитування, вказана заява містить вичерпну інформацію щодо реальної річної процентної ставки, реального розміру витрат за кредитом, щодо порядку повернення кредиту, сплати щомісячного мінімального обов`язкового платежу за користування кредитною лінією. Крім того, заява про приєднання містить у собі положення розділів та підрозділів «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», а також положення Умов та Правил надання банківських послуг у редакції, яка була чинною на дату приєднання та підписання їх ОСОБА_1 .

Заява про приєднання підписана ОСОБА_1 власноручно, а з боку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - уповноваженою на те особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 06.07.2020 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 шляхом підписання останньою заяви про приєднання було укладено договір банківського рахунка, який за своїм змістом є договором приєднання.

Позивачем надано достатню сукупність доказів на підтвердження ознайомлення та погодження ОСОБА_1 всіх істотних умов кредитування, а також положень Умов та Правил надання банківських послуг у редакції, яка була чинною на дату приєднання та вміщена безпосередньо у текст заяви про приєднання.

З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 21.10.2024 року /а.с. 24/ судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору банківського рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 06.07.2020 року було видано ОСОБА_1 кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії 03/24, тип картки «Універсальна».

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 від 21.10.2024 року /а.с. 23/ судом встановлено, що початковий кредитний ліміт складав 500,00 грн. (06.07.2020), який в процесі користування збільшився до 95000 грн. (21.11.2023), а після чого був зменшений до 0 грн. 00 коп. (03.06.2024).

З виписки за договором банківського рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 17-22/ вбачається, що з 06.07.2020 року ОСОБА_1 активно починає використовувати кредитні кошти для особистих (споживчих) цілей. Внаслідок використання кредитного ліміту поступово починає утворюватися заборгованість з повернення кредитних коштів, яка погашається ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі.

З виписки по кредитній картці вбачається, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором банківського рахунку від 06.07.2020 року виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 в межах погодженого ліміту необхідну суму кредитних коштів для їх витрачання на споживчі цілі. У свою чергу, ОСОБА_1 вільно використовувала надані кредитні кошти, витрачаючи їх на особисті цілі.

У той же час, з виписки по кредитній картці також вбачається, що свої зобов`язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також сплати мінімального обов`язкового платежу за кредитним лімітом ОСОБА_1 належним чином не виконала, здійснюючи сплату на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму грошових коштів, яка є недостатньою для погашення заборгованості.

Вищевказані обставини підтверджуються також і наданим стороною позивачем розрахунком заборгованості /а.с. 6-16/, з якого вбачається, що за весь період кредитування ОСОБА_1 було сплачено на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму заборгованості за поточним тілом кредита в розмірі 591241,55 грн., погашено заборгованості за простроченим тілом кредита 1636,79 грн.; погашено заборгованості по нарахованим відсоткам 687,25 грн.; погашено заборгованості по простроченим відсотками 8209,83 грн.

З викладеного вбачається, що, сплачуючи кошти в якості погашення виниклої заборгованості, ОСОБА_1 підтвердила не тільки використання кредитних коштів, наданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК», але і факт укладення кредитного договору та виникнення кредитного зобов`язання.

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

З розрахунку заборгованості за договором банківського рахунку від 06.07.2020 року /а.с. 6-16/ судом встановлено, що внаслідок порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за укладеним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 111521,28 грн., з яких:

95401,35 грн. -заборгованість за тілом кредиту;

16119,93 грн. -заборгованість за процентами за користування кредитом.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частковозазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунокце процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15-ц).

Зважаючи на умови кредитування, визначені в Умовах і правилах надання послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які у редакції, чинній на момент підписання заяви про приєднання, були вміщені у текст заяви про приєднання, що, у свою чергу, була особисто підписана ОСОБА_1 , зважаючи на положення паспорту споживчого кредиту, заяви про приєднання від 06.07.2020 року, які у своїй сукупності утворюють договір банківського рахунку, суд погоджується з наданим стороною позивача розрахунком заборгованості, вважає його правильним та обґрунтованим.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).Статтею 81 ЦПК Українина сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зістаттею 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шостастатті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору з ОСОБА_1 , доведено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, а також доведено і обґрунтовано виникнення заборгованості у загальному розмірі 111521,28 грн., з яких: 95401,35 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 16119,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

На підставі цього суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З позовної заяви вбачається, що судові витрати позивача по справі складаються з: витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви (2 422 грн. 40 коп.).

Відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням судові витрати, які понесені позивачем та які складаються зі сплати судового збору, підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст.11,526,610,612,626,1046-1056-1 ЦК України, ст.ст.12,81,133,141,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК" в особі представника Ванжи Надії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товаристваКомерційний банк«ПРИВАТБАНК» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ: 14360570) суму заборгованості за кредитним договором за № б/н від 06.07.2020 року у загальному розмірі 111521,28 грн., з яких:

95401,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

16119,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товаристваКомерційний банк«ПРИВАТБАНК» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ: 14360570) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Копію заочного рішення не пізніше двох днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення (20 січня 2025 року).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відомості про учасників сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», адреса: 01001, місто Київ вул. Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ: 14360570

Представник позивача: Ванжа Надія Володимирівна, адреса: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО