Рішення № 124925631, 04.02.2025, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4440/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

розглянувши в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Овруцької міської ради Житомирської області, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно 2/5 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , 1982 року побудови, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що остання була її матір`ю та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно та майнові права, зокрема на спірну частину житлового будинку; позивач є спадкоємцем за законом першої черги і прийняв спадщину у встановленому законом порядку; проте нотаріус законною постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, тому просить позов задоволити, визнати за нею право власності на спірний житловий будинок.

Сторони в судове засідання не з`явились. Позивач у позовній заяві просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому висловився, що проти задоволення позову не заперечує, що розцінюється судом, як визнання позову.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Судом перевірено наявність у представника відповідача за довіреністю повноваження на визнання позову. Визнання позову відповідачем у цій справі не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.

Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00047390281 від 09.10.2024 року. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на 2/5 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , 1982 року побудови, що стверджується копією свідоцтва про право особистої власності на будівлю № НОМЕР_3 з реєстраційним написом за № 1606 кн.13 від 02.10.1987 року та інформаційною довідкою КП „Коростенське МБТІ від 10.11.2023 року № 433.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.529 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року позивач, будучи відповідно донькою померлого спадкодавця, є спадкоємцем за законом першої черги.

Як випливає із змісту ст.548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем.

Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.

Відповідно до вказаних норм ЦК УРСР позивач прийняла спадщину після смерті матері, так як спільно проживала із нею на момент її смерті, а отже фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, що стверджується довідкою ЦНАП виконкому Овруцької міської ради Житомирської області № 2847 від 07.10.2024 року.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Кулініч О.Д. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2024 року за № 2072/02-31, ОСОБА_1 дійсно прийняла спадщину після померлої матері ОСОБА_2 , зокрема своєчасно подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку у зв`язку відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Як повідомила Овруцька державна нотаріальна контора листом від 15.01.2025 року № 159/01-16, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведена спадкова справа № 13/1999 у зв`язку із подачею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом від доньки померлої ОСОБА_1 , якій було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відлучення об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.11.2024 року права власності чи інших речових прав щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Спадкодавець при житті правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок не виготовила. Відтак, позивач не може оформити спадщину, маючи на це право.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.

На підставі викладеного в сукупності, за позивачем слід визнати право власності на спірний житловий будинок.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2538,84 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 2/5 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , 1982 року побудови, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.02.2025 року.

Суддя: В. І. Вачко