Ухвала суду № 124921545, 29.01.2025, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Cправа №505/4185/19

Провадження №1-кп/505/115/2025

УХВАЛА

Іменем України

29.01.2025 м. Подільськ

Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Подільськ Одеської області обвинувальний акт з угодою про примирення між представником потерпілого і підозрюваним у кримінальному провадженні №-12019160180001523 від 25.11.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 05.03.2013 вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області за чч.1,2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до остаточного покарання у вигляді 2 років 1 місяць обмеження волі;

- 31.01.2017 вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт;

- 24.05.2017 вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадження судді Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12019160180001523 від 25.11.2019, відносно ОСОБА_4 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 21 листопада 2019 року, близько 10 години 30 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «ЄВА» №-491, розташованого за адресою: Одеська область, м. Подільськ, пр. Перемоги, 7-В, вирішив викрасти елітну туалетну воду марки «TRUSSARDI UOMO», об`ємом 100мл, яка належать ТОВ «РУШ» магазин «ЄВА» №-491. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , в той же день та час, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, упевнившись, що його дії залишаться непоміченими для сторонніх осіб, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку працівників магазину «ЄВА», підійшов до торгівельного прилавку, на якому знаходяться парфумовані засоби, з якого умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрав парфумовану туалетну воду марки «TRUSSARDI UOMO», об`ємом 100мл, вартістю 898,17 гривень. Заволодівши викраденим, ОСОБА_4 з місця події зник, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, заподіявши ТОВ «РУШ» магазину «ЄВА» №-491 матеріального збитку на загальну суму 898,17 гривень.

Разом звказаним обвинувальнимактом надійшлаугода пропримирення міжпредставником потерпілогоі підозрюваним,укладена 20.12.2019між представникомпотерпілого ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заявив про відмову від угоди про примирення та клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з набранням законної сили 09.08.2024 Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024.

Представник потерпілого у підготовче судове засідання не з`явилась. Надала заяву, згідно якої просила провести розгляд кримінального провадження без її участі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акту та угоди про примирення між представником потерпілого і підозрюваним, суд приходить до наступного.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким у ст.51 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

При розмежуванні дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, як адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП, та кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України, визначальним є вартість викраденого майна.

Тобто, для цілей кваліфікації дій особи за складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, вказана норма закону, який передбачає кримінальну відповідальність, застосовується у кореспонденції зі ст.51 КУпАП, якою визначені межі вартості дрібного викрадення чужого майна.

Указана вартість (верхній поріг) для кваліфікації таємного викрадення чужого майна, як адміністративного правопорушення, визначена як у чинній редакції ст.51 КУпАП, так і у редакції, що була чинною станом на дату вчинення інкримінованого обвинуваченій діяння.

Відповідно до ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, у результаті набрання чинності Законом №3886-ІХ відбулася втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, зокрема передбаченого ч.2 ст.185 КК України, в межах вартості викраденого майна від 0,2 до 2 НМДГ (розміру податкової соціальної пільги).

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року, відповідно до яких Закон №3886-ІХ, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.

Згідно з обвинувальним актом від 20 грудня 2019 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно. ОСОБА_4 спричинив ТОВ «РУШ» магазину «ЄВА» №491 матеріальну шкоду на загальну суму 898 гривні 17 копійок.

Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК, у 2019 році становила 1921,00 грн., отже вартість викраденого ОСОБА_4 майна є меншою ніж 2 НМ, а відтак обвинувачений підпадає під дію Закону України №3886-ІХ, яким фактично скасовано його кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Згідно п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до абзацу четвертого частини сьомої статті 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст.479-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Обвинувачений надав згоду щодо закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність відмови у затвердження угоди про примирення та закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування не обирався, арешт на майно не накладався.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Витрати, пов`язані з залученням експерта в кримінальному провадженні, віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.284, 314, 372, 474 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в затвердженні угоди про примирення, укладеної 20.12.2019 між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні стосовно вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Кримінальне провадження №-12019160180001523 від 25.11.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з декриміналізацією відповідно до Закону України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.

Копію даної ухвали направити до Подільського РУП ГУНП в Одеській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП за вчинення діянь, кримінальне провадження щодо яких закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта в кримінальному провадженні, віднести за рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1