Постанова № 124918388, 04.02.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/134/25

3/338/63/25

04 лютого 2025 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Решетов В. В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючог, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Богородчанської ЦЛ не перебуває, пенсіонера МВС, раніше притягувався до адміністративної відповідальності та раніше судимого за ч. 1, 2 ст. 259 КК України до 2 років позбавлення волі, відбував покарання в Менській ВК, звільнений по відбуттю покарання в січні 2022 року, за та ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 27 січня 2025 року о 17-00 год., перебуваючи біля каферерію, розташованого по вул. Шевченка в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу присутніх громадян, на зауваження не реагував, та своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян.

В суді ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що лише підійшов до працівників поліції та зробив їм зауваження про відсутність у них головних уборів, щодо нецензурної лайки не пригадує, однак не виключає щось могло вирватись. Стверджував, що вправі робити зауваження працівникам поліції.

Щодо забезпечення права на захист, слід зазначити що відкладення судового засідання призначеного 31.01.2025 року було обумовлено забезпеченням ОСОБА_1 права на захист для надання можливості укладення угоди з адвокатом. Аналогічним чином судове засідання 03.02.2025 року було знову відкладено та надано можливість ОСОБА_1 укласти угоду з обраним ним адвокатом. Для забезпечення права на безоплатну правову допомогу було винесено постанову від 31.01.2025 року про призначення ОСОБА_1 захисника за рахунок держави, однак згідно відповіді Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, для отримання такої допомоги ОСОБА_1 слід самостійно звернутись та надати відповідні документи для залучення захисника. За твердженням ОСОБА_1 в судовому засіданні, у відповідь на його усне звернення до центру з надання безоплатної правничої допомоги йому відповіли відмовою з огляду на його значний щомісячний дохід, як пенсіонера МВС. ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду справи без участі захисника, згодом зауважив, що бажав би продовжити пошуки адвоката, оскільки з адвокатами до яких він звертався не досягнуто угоди. В судове засідання призначене на 04.02.2025 року ОСОБА_1 прибув без адвоката, що на думку суду є ознакою зловживання права на захист з метою затягування розгляду справи, яка відповідно до ст. 277 КУпАП розглядається протягом доби.

Правом на ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1 скористався та в повному обсязі ознайомився з матеріалами справи, фотокопії та копію диска з відеодоказом отримав 31.01.2025 року.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що стояв біля кафетерію на вулиці Шевченка в селищі Богородчани. ОСОБА_1 проходячи біля нього виражався нецензурною лайкою, кричав, перехожі оглядались та зупинялись. Поряд стояли працівники поліції і ОСОБА_1 безпричинно підійшов та почав нецензурною лексикою кричати на працівників поліції які стояли поряд на вулиці.

Вина ОСОБА_1 , крім його пояснень даних в судовому засіданні, та пояснень свідка, у вчиненні правопорушення доведена також матеріалами справи, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 251884 від 31 січня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 27 січня 2025 року о 17-00 год., перебуваючи біля каферерію, розташованого по вул. Шевченка в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу присутніх громадян, на зауваження не реагував, та своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян;

- даними протоколу про адміністративне затримання АПЗ18 №035746, відповідно до якого ОСОБА_1 , було затримано у зв`язку із вчиненням правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП;

- відеозаписом правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 знаходячись на вулиці Шевченка в центрі селища Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області в світлу пору доби, з цигаркою в руці кричить висловлюючись нецензурною лексикою, підійшов до працівників поліції з криком та нецензурною лексикою чіпляється та нецензурно ображає працівників поліції. Поводить себе агресивно, на вимогу заспокоїтись не реагує та згодом уходить.

Доводи ОСОБА_1 з приводу того, що він не вчиняв жодних протиправних хуліганських дій, суд не приймає до уваги та відноситься критично, оскільки вважає, що його пояснення є голослівними та не підтверджуються жодним доказом, та розцінює надання ОСОБА_1 випрадовувальних пояснень, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Судом встановлено в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. При цьому суд виходить з таких міркувань.

Судом в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 покладаються досліджений в судовому засіданні відеодоказ який характеризуються найбільшою об`єктивністю та інформативністю.

З даного відео встановлено безперервну агресивну поведінку ОСОБА_1 , яка порушує громадський порядок і спокій громадян. ОСОБА_1 знаходячись на центральній вулиці Шевченко у центрі селища Богородчани з тліючою цигаркою в руці кричав та нецензурно лаявся. Така нецензурна лайка була також спрямована на працівників поліції в громадському місці. При цьому ОСОБА_1 не вказував про наявність у нього неприязних стосунків з конкретною особою. Агресія була направлена в зв`язку з невдоволенням відсутністю головного убору у працівників поліції. ОСОБА_1 вимагав від працівників поліції надіти головні убори, чіплявся до них.

З дослідженого відеозапису встановлено, що на вимогу працівника поліції припинити лайку та крики, ОСОБА_1 продовжував нецензурну лайку, поводив себе в громадському місці зухвало, продовжував свої протиправні дії, ображав працівників поліції та згодом пішов.

З досліджених доказів встановлено зухвалу поведінку в громадському місці.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільної діяльності громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року, при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, дослідивши письмові докази у справі та відеозапис, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, розлучений, без роботи, пенсіонер МВС, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

До обставин, що обтяжують відповідальність суд відносить повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню та вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення.

З огляду на наведене, враховуючи, відсутність роботи та заняття, вік ОСОБА_1 , наявність обтяжуючих обставин, притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу та адміністративного арешту, що не досягло мети покарання, характер вчиненого правопорушення, суд вважає, що за вчинення адміністративного правопорушення на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, у виді адміністративного арешту, визначеному санкцією ст. 173 КУпАП, який буде відповідати вчиненому протиправному діянню та наступній поведінці ОСОБА_1 і є достатнім для виправлення особи та недопущення в подальшому вчинення нових правопорушень.

З метою надання можливості особі, яка притягується до відповідальності реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови, виконання призначеного покарання слід провести після завершення строків апеляційного оскарження та після набрання постановою законної сили.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, ст. 173, ст. 33 КУпАП, керуючись ст. 278, 289 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, у виді адміністративного арешту строком 7 (сім) діб.

Строк відбування адміністративного арешту ОСОБА_1 , рахувати з моменту його затримання, після завершення строку на апеляційне оскарження та після набрання постановою законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави 605, 60 гривень судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. В. Решетов