Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2025 року справа № 697/2969/24 м. Черкаси Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали адміністративної справи адміністративної справи №697/2969/24 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду про визнання рішення неправомірним та зобов`язання повторного розгляду заяви,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 30.12.2024 звернулась у Канівський міськрайонний суд Черкаської області з позовом до Пенсійного фонду, в якому просить:
- визнати неправомірним рішення Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії;
- зобов`язати Пенсійний фонд провести повторний розгляд заяви позивача з урахуванням усіх наданих документів, включаючи виправлення дати народження
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.01.2025 адміністративну справу №697/2969/24 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду про визнання рішення неправомірним та зобов`язання повторного розгляду заяви - передано за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду
Дана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 27.01.2025 та передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гаращенку В.В.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі: отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2023 рік становить 2684 грн.
Отже, розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову становить 1073 грн. 60 коп. Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.
Позивачем заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору, яке мотивоване скрутним матеріальним станом та доданими до нього документами.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вирішуючи зазначене клопотання суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони в річному розрахунку.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необгрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії (Shishkov v. Russia) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Положення Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року № 10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
В постанові Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, з метою вирішення судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору через його скрутний майновий стан, йому необхідно надати до суду у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» докази розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2023 рік).
Крім того, згідно Положення Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України до компетенції відділів обслуговування громадян (сервісних центрів) не входить вирішення питань щодо призначення пенсії, оскільки останні лише здійснюють прийом заяв, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та передають документи за належністю до структурного підрозділу, до повноважень якого належить вирішення питання щодо призначення пенсії - Головних управлінь Пенсійного фонду України в областях.
Матеріалами позову підтверджено, що позовні вимоги позивача заявлено до Пенсійного фонду (вул. Шевченка, 49, м. Канів, Черкаська обл., 19000), однак відмову у призначенні позивачу пенсії від 08.05.2024 №232850002362 прийнято саме Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області, яке не визначено відповідачем у позові.
Частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, суддя на підставі наявних матеріалів повинен перевірити дієздатність особи, яка звернулась із позовом. Вказана дієздатність може бути перевірена судом згідно паспорта позивача, однак позивач не приєднав до позовної заяви копії усіх сторінок паспорта громадянина України та РНОКПП.
Згідно з пунктами 4, 9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя звертає увагу, що позовна заява не містить обґрунтувань, з посиланням на норми матеріального права, щодо визнання, на думку позивача, неправомірним рішення Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені у мотивувальній частині вказаної ухвали Черкаського окружного адміністративного суду.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяВалентин ГАРАЩЕНКО
Судове рішення № 124915981, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 03.02.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 697/2969/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: