Рішення № 124911088, 04.02.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13301/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Луцької міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Луцької міської ради (далі Виконавчий комітет, відповідач) звернувся в суд з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (далі Управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку від 31.10.2024 (№ моніторингу UA-M-2024-10-14-000025) за результатом моніторингу закупівлі Системи РЕБ (№ закупівлі UA-2024-08-02-007884-a).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною аудиторською службою України видано наказ від 11.10.2024 №48-з «Про початок моніторингу закупівель» (№UA-M-2024-10-14-000025).

За результатами моніторингу 31.10.2024 відповідачем опубліковано висновок у констатуючій частині якого зазначено, що згідно з абзацом десятим пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації. Однак, замовником в електронній системі закупівель 02.08.2024 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товару, яка не містить окремого додатку з переліком документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, чим не дотримано вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей. На письмовий запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, оприлюднений в електронній системі закупівель 25.10.2024 на запитання щодо не оформлення та не оприлюднення переліку документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, як окремі додатки до тендерної документації замовник повідомив «незавантаження додатків до тендерної документації окремими файлами, що не передбачене будь-яким нормативними документами, не порушує вимог Закону №922 та Особливостей.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області зобов`язало позивача здійснити заходи щодо не допущення у подальшому виявлених порушень, зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Виконавчий комітет Луцької міської ради вважає вказаний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування такої позиції позивач зазначає, що в якості підстави проведення моніторингу закупівлі у висновку про результат моніторингу закупівлі (як і в наказі «Про початок моніторингу закупівель» від 23.09.2024 №46-з) вказано виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, однак ні у висновку, ні в наказі не зазначено інформації щодо конкретного виявленого порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, що стало підставою для початку моніторингу. Таким чином, відсутній необхідний опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі, що суперечить частині 3 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Безпосередньо щодо виявленого порушення позивач вказує, що статтею 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено вимоги до тендерної документації, проте не визначено вимоги завантажувати в електронну систему закупівель додатки до тендерної документації окремими файлами.

Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Абзацом десятим пункту 28, на який посилається відповідач, зазначено, що тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації. Тобто, вимога завантажувати додатки до тендерної документації окремими файлами не встановлюється зазначеним пунктом.

Окрім того позивач зауважує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити підконтрольній установі для усунення порушень.

При цьому, жодна норма Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Закону України «Про публічні закупівлі» в своїй структурі не передбачає: здійснити заходи щодо не допущення у подальшому виявлених порушень, у зв`язку з виявленими Держаудитслужбою порушеннями під час здійснення моніторингу закупівлі.

На думку позивача, в даному випадку, відповідачем у висновку не конкретизовано яким чином та головне на підставі якого нормативного акту (зокрема його абзац, пункт, частина, стаття тощо) позивач повинен здійснити заходи щодо не допущення у подальшому виявлених порушень. А відтак такий висновок є неконкретизованим, не містить чітких вимог на підставі чого позивач повинен здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень в подальшому.

З урахуванням зазначеного позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.48).

У відзиві на позовну заяву (а.с.52-60) представник відповідача не погоджується із доводами позовної заяви та зазначає, що відповідно до частини другої статті 8 ЗаконуУкраїни «Про публічні закупівлі», підпункту 12 пункту 4 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 22.02.2022 №113 та на підставі наказу Управління від 11.10.2024 №48-з «Про початок моніторингу процедур закупівель» проведено моніторинг процедури закупівлі UА-2024-08-02-007884-а в частині дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель.

Порушення виявлене під час моніторингу процедури закупівлі UA-2024-08-02-007884-а зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, який 31.10.2024 оприлюднений на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro».

Згідно із вказаним висновком встановлено порушення Виконавчим комітетом Луцької міської ради (замовником) вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості №1178), а саме: невідповідність вимог тендерної документації Замовника вимогам Закону з урахуванням Особливостей №1178.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922-VIII з урахуванням Особливостей № 1178.

Згідно з абзацом десятим пункту 28 Особливостей №1178 тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.

Окрім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Примірної тендерної документації для процедури закупівлі - відкриті торги, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 примірна тендерна документація містить додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами.

Проте, за результатами моніторингу установлено, що замовником в електронній системі закупівель 02.08.2024 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товару, яка не містить окремого додатку з переліком документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, чим не дотримано вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей № 1178.

На письмовий запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, оприлюднений в електронній системі закупівель 25.10.2024 на запитання щодо не оформлення та не оприлюднення переліку документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, як окремі додатки до тендерної документації замовник повідомив «незавантаження додатків до тендерної документації окремими файлами, що не передбачене будь-яким нормативнимидокументами, не порушує вимог Закону№ 922 та Особливостей».

Отже, за результатами аналізу питання визначення відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей №1178 встановлено порушення вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей № 1178.

З урахуванням встановлених порушень, у зобов`язальній частині висновку Управління зазначено зобов`язання здійснити заходи щодо недопущення у подальшому виявлених порушень, зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Представник відповідача вказує, що зі змісту оскаржуваного у даній справі висновку вбачається, що останній у своєму змісті містить зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зазначення про те, яким чином такі порушення мають бути усунуті.

Крім того, звертає увагу, що в абзаці першому частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» законодавець передбачив можливість звернення замовника до органу державного фінансового контролю за роз`ясненнями змісту висновку, зокрема, і в частині покладених ним зобов`язань, якщо їх суть є для замовника незрозумілою.

З огляду на зазначене вище, відповідач вважає позовні вимоги Виконавчого комітету Луцької міської ради безпідставними та необґрунтованими та просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та додатково наголосив, що обов`язкових вимог щодо завантаження в електронну систему закупівель додатків до тендерної документації окремими файлами, законодавство не містить, а порушень вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей не допущено. Окрім того, встановлені відповідачем можливі порушення, носять виключно формальний характер, оскільки не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції (а.с.80-81).

Відповідач подав до суду заперечення, в яких заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, аналогічним доводам відзиву на позовну заяву (а.с.85-89).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Протоколом уповноваженої особи Виконавчого комітету Луцької міської ради від 09.08.2024 було затверджено тендерну документацію на закупівлю: «Системи РЕБ код ДК 021:2015-3573000-0 Електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту» (відкриті торги з особливостями) (а.с.19-37).

Виконавчим комітетом Луцької міської ради було оголошено закупівлю в системі Prozorro за номером UA-2024-08-02-007884-a за предметом «Система РЕБ для автомобіля\окопна 5 діапазонна DELTA- TEC Loli 3, Система РЕБ для автомобіля\окопна 4 діапазонна DELTA-TEC Loli 2.1, Система РЕБ для автомобіля\окопна 3 діапазонна DELTA-TEC Loli 2, Система РЕБ мобільна 6 діапазонна DELTA-TEC Loli X6, Система РЕБ 8 діапазонна DELTA-TEC Loli Маска від випромінювання РЕБ з тканини Фараде, Магнітні бази з проводом 5 метрів» (а.с.69 зворот-70).

Згідно із реєстром пропозицій у процедурі закупівлі UA-2024-08-02-007884-a взяли участь Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНВІК» (остаточна пропозиція 2299999,00 грн) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА-ТЕК» (остаточна пропозиція 2300000,00 грн) (а.с.71 зворот.-72).

Як вбачається із інформації розміщеної в електронній системі закупівель «PROZORRO», за результатами закупівлі між позивачем та переможцем ТОВ «ДЕЛЬТА-ТЕК» укладено договір від 02.09.2024 №490 (а.с.72).

На підставі наказу «Про початок моніторингу закупівель» від 11.10.2024 №48-з (а.с.65) Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області розпочато моніторинг ряду публічних закупівель, в тому числі закупівлі UA-2024-08-02-007884-a.

За результатами проведеного моніторингу 31.10.2024 відповідачем складено та оприлюднено в електронній системі закупівель «PROZORRO» висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-08-02-007884-а (а.с.45-46, 67-68).

У пункті 1 констатуючої частини висновку від 31.10.2024 зазначено, що за результатами моніторингу установлено, що замовником в електронній системі закупівель 02.08.2024 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товару, яка не містить окремого додатку з переліком документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, чим не дотримано вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей. На письмовий запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, оприлюднений в електронній системі закупівель 25.10.2024 на запитання щодо не оформлення та не оприлюднення переліку документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, як окремі додатки до тендерної документації Замовник повідомив «незавантаження додатків до тендерної документації окремими файлами, що не передбачене будь-яким нормативними документами, не порушує вимог Закону №922 та Особливостей.

Відповідно до пункту 2 констатуючої частини висновку від 31.10.2024 за результатами аналізу питання визначення відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей № 1178 встановлено порушення вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей №1178.

Згідно пункту 3 констатуючої частини висновку від 31.10.2024 з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області зобов`язує здійснити заходи щодо не допущення у подальшому виявлених порушень, зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із висновком органу державного фінансового контролю, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (зі змінами і доповненнями), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Як визначено частиною першою статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону №2939-XII).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону).

Відповідно до пунктів 3 та 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.20.2016 №43, Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Таким чином, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи, зокрема Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII).

Як установлено частиною першою статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

У пункті 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII наводиться визначення поняття «моніторинг процедури закупівлі». Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Положеннями пункту 4 частини другої статті 8 Закону №922-VIII визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема за наявності виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Як було встановлено судом, підставою для прийняття наказу про початок моніторингу закупівлі UA-2024-08-02-007884-a були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

При цьому в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що ні у висновку, ні в наказі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 11.10.2024 №48-з не зазначено інформації щодо конкретного виявленого порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, що стало підставою для початку моніторингу.

Як вказує відповідач, підставою для прийняття наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 11.10.2024 № 48-з «Про початок моніторингу процедур закупівель», на підставі складений оскаржуваний висновок, слугували виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Разом з тим, суд погоджується із відповідними доводами позивача та зауважує, що ні із вказаного наказу, ні із інших наявних в матеріалах справи письмових доказів не вбачається, які саме ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель слугували підставою спірного моніторингу.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність правових підстав для проведення моніторингу закупівлі UA-2024-08-02-007884-a, за результатами якого складено оскаржуваний висновок.

Що стосується безпосередньо виявлених за результатами моніторингу закупівлі №UA-2024-08-02-007884-a порушень, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Частинами десятою - одинадцятою статті 8 Закону №922-VIII установлено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Наведене дає підстави для висновку, що вимоги, визначені у висновку органу державного фінансового контролю, є обов`язковими до виконання замовником. Невиконання цих вимог є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Проте у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, останній має право оскаржити його до суду.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 за № 958/35241 (далі Порядок № 552).

Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку: у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження; у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість; у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу; у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» процедур закупівель застосовано замовником; у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі; у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;

Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.

Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.

Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку: у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення); у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися; у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

З аналізу даних правових норм слідує, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону № 922-VII. У разі виявлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель складається висновок за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552.

У цій справі предметом оскарження є висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 31.10.2024 №UA-2024-08-02-007884-а, яким за результатами аналізу питання визначення відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей №1178 встановлено порушення вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей №1178 (а.с.45-46, 67-68).

Аналізуючи викладені в оскаржуваному висновку доводи відповідача про порушення позивачем вказаних норм, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною другою статті 22 Закону №922-VIII визначено, що тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до норм частини 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII постановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

На виконання цієї правової норми, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування в редакції на дату проведення процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Замовник в тендерній документації обов`язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей.

У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

У тендерній документації зазначаються:

один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;

підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Для об`єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об`єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей.

Тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами моніторингу установлено, що замовником в електронній системі закупівель 02.08.2024 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товару, яка не містить окремого додатку з переліком документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, чим, на думку відповідача, не дотримано вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей.

На письмовий запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, оприлюднений в електронній системі закупівель 25.10.2024 на запитання щодо не оформлення та не оприлюднення переліку документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, як окремі додатки до тендерної документації Замовник повідомив «незавантаження додатків до тендерної документації окремими файлами, що не передбачене будь-яким нормативними документами, не порушує вимог Закону №922 та Особливостей.

Надаючи оцінку відповідним доводам сторін суд зауважує, що згідно із пунктом 28 Особливостей перелік документів, які подаються учасником дійсно оформляються як окремі додатки до тендерної документації, однак обов`язкових вимог щодо завантаження в електронну систему закупівель додатків до тендерної документації, окремими файлами, вказана норма не містить.

Окрім того, нормами Закону №922-VIII також не визначено вимоги завантажувати в електронну систему закупівель додатки до тендерної документації окремими файлами.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що порушень вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей позивачем не допущено.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на норми абзацу 4 пункту 2 Примірної тендерної документації для процедури закупівлі - відкриті торги, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 №680, оскільки в оскаржуваному висновку відповідачем не було встановлено порушень вказаного наказу.

Крім того, суд враховує доводи позивача про те, що на момент проведення моніторингу, договір про закупівлю виконаний в повному обсязі, а обладнання передане для потреб військової частини, яка в даний час виконує бойові завдання на сході України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач також зазначає, що відповідачем було проведено моніторинги інших відкритих торгів з особливостями, оголошених позивачем, наприклад моніторинг від 11.10.2024 № моніторингу UA-M-2024-10-14-000029 (№ закупівлі UA-2024-07-05- 009551-а), від 23.09.2024 № моніторингу UA-M-2024-09-24-000002 (№ закупівлі UA-2024-08-09-006073-а), за результатами яких відповідачем не було встановлено порушень вимог абзацу десятого пункту 28 Особливостей, хоча переліки документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі у тендерних документаціях оформлені як окремі додатки до тендерної документації аналогічно, як і у тендерній документації закупівлі № UA-2024-08-02-007884-a.

Суд зауважує, що подані відповідачем заяви по суті справи не містять жодних спростувань чи пояснень щодо вказаних доводів позивача.

Окремо при вирішенні даного спору суд також враховує, що згідно із пунктом 2 оскаржуваного висновку за результатами аналізу питання визначення предмету закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, своєчасності надання інформації, документів у випадках передбачених Законом - порушень не встановлено.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-08-02-007884-а від 31.10.2024, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому відповідачу - суб`єкту владних повноважень відповідно до частини другої статті 139 КАС України можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.

У межах цієї справи позивач не діє як суб`єкт владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, оскільки у цих правовідносинах не здійснював публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень та не надавав адміністративних послуг. У цих відносинах він є замовником у розумінні пункту 11 частини першої статті 1 Закону №922-VIII (суб`єктом згідно із статтею 2 цього Закону, який здійснював закупівлю робіт відповідно до цього Закону).

Про необхідність розподілу судових витрат за результатами розгляду справи (стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Управління Держаудитслужби в області) йдеться у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №480/496/19 (позов задоволено на користь замовника торгів - структурного підрозділу обласної державної адміністрації), від 30.11.2021 у справі №160/8403/19, від 28.01.2021 у справі №160/12925/19 (позов в обох випадках задоволено на користь департаменту міської ради).

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.11.2024 №41 (а.с.6).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн (3028 грн х 0,8), що підлягав сплаті за подання цього позову. Питання про повернення судового збору, надміру сплаченого за подання позову в електронній формі, може бути вирішено за окремо поданим клопотанням на підставі статті 7 Закону №3674-VI.

Керуючись статтями 243 - 246,262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-08-02-007884-а від 31.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області на користь Виконавчого комітету Луцької міської ради судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Виконавчий комітет Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19, ідентифікаційний код 04051327).

Відповідач: Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 3А, ідентифікаційний код 40913671).

Суддя О. О. Андрусенко