Рішення № 124909922, 04.02.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 489/3745/24

н\п 2/490/1289/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши у підготовчому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Інгульський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2024 року до Ленінського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Інгульський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства

У позовній заяві зазначено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 06.09.2022 року було укладено шлюб що стало наслідком тривалого проживання однією сім`єю позивача та відповідачки. На момент укладання шлюбу ОСОБА_2 вже мала дитину, яку народила перебуваючи у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . З огляду на це в свідоцтві про народження ОСОБА_5 батьком зазначено ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_6 . Не зважаючи на те, що вказана дитина формально є народженою у шлюбі, укладеному між відповідачкою та відповідачем, насправді на той момент ОСОБА_7 вже тривалий час проживала разом з Позивачем. Фактично, починаючи з 2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 проживають спільно однією сім`єю та результатом таких відносин стало народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини ОСОБА_8 . Про факт зазначення в свідоцтві про народження його доньки іншого чоловіка ОСОБА_1 дізнався тільки в вересні 2023 року.

Фактично ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не проживали разом з початку 2018 року та не мали жодних статевих контактів. Таким чином, ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізично не може бути донькою ОСОБА_3 . Натомість майже за півтора роки до її народження Відповідачка проживала разом з позивачем та мала відносини тільки з ним. Народжена дитина має спільні риси обличчя з ОСОБА_1

За такого, посилаючись на положення статтей 126, 128, 134 Сімейного кодексу України позивач просить суд визнати себе батьком дитини ОСОБА_5 та внести відповідні зміни до актового запису про народження останньої зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 ».

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.05.2024 року вищезазначений позов було передано на розгляд за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.06.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.10.2024 року вищезазначений позов було передано на розгляд за підсудністю до Ленінського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.11.2024 року вищезазначений позов було передано на розгляд за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

09.12.2024 року матеріали справи передано на розгляд судді.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 11.12.2024 року, прийнято до свого провадження цивільну справу №489/3745/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Інгульський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, почато підготовче провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Позивач в підготовче засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься уточнення позовної заяви від 11.07.2024 року, в якому позивач, крім іншого, зазначає, що підтримує позовну заяву в повному обсязі та просить суд справу розглядати без його участі.

Також в матеріалах справи міститься заява представниці позивача від 31.01.2025 року в якій остання просить провести судове засідання за її відсутності, закрити підготовче провадження та без оголошення перерви, перейти до розгляду справи по суті. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилася, 31.01.2025 року до суду надійшла заява відповідачки, в якій остання зазначила, що позовні вимоги визнає повністю, просить розглянути справу за її відсутності. Копію висновку експертного дослідження ДНК від 27.01.2025 року №ЕД-19/115-25/511-БД отримала.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явився, 03.02.2025 року до суду надійла заява відповідача від 01.02.2025 року, в якій відповідач позов визнає, зазначає що він не є біологічним батьком ОСОБА_5 , ніколи її не бачив, з колишньою дружиною взагалі не бачився більше 8 років. Оскільки проживає в м. Києві, просить розглянути справу за його відсутності. Копію висновку експертного дослідження ДНК від 27.01.2025 року №ЕД-19/115-25/511-БД отримав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Інгульський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) свого представника в підготовче засідання не направив. В матеріалах справи міститься лист за вих. №1718/23.21-31 від 13.12.2024 року (надійшов до суду 19.12.2024 року) в якому керівниця Інгульського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Людмила Яцук зазначила, що ознайомлена з матеріалами справи, просить розглядати справу у її відсутність.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною другою статті 247 ЦПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене вище, розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку встановленому стеттею 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

08 липня 2016 року Інгульським районним у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було зареєстровано шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , актовий запис № 372.

Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_5 , виданого Інгульським районним у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, серія НОМЕР_1 від 08.10.2019 року, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 08 жовтня 2019 року складено відповідний актовий запис №824. Батьком ОСОБА_5 зазначено - ОСОБА_3 , матір`ю зазначено - ОСОБА_6 .

Як вбачається з листа Інгульського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. №1718/23.21-31 від 13.12.2024 року (надійшов до суду 19.12.2024 року), державна реєстрація народження ОСОБА_5 проведена відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №490/5852/19 від 26.11.2019 року було розірвано шлюб, зареєстрований 08 липня 2016 року Інгульським районним у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 06.09.2022 року було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 06.09.2022 року виданого Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно висновку експертного дослідження Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.01.2025 року №ЕД-19/115-25/511-БД, ДНК-профіль ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт №3) належить особі, яка є біологічною дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт 1) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт №2).

Ймовірність походження ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99.999999975324%.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статтею 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою регулюється статтею 126 СК України. Відповідно до частин першої, третьої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.

Згідно з п. 6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»(надалі Постанова), особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п.6 Постанови).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду.

У відповідності до вимог ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Відповідно до висновку експертного дослідження Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.01.2025 року №ЕД-19/115-25/511-БД, ДНК-профіль ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт №3) належить особі, яка є біологічною дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт 1) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт №2). Ймовірність походження ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99.999999975324%.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа №761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За таких обставин, вимога про визнання батьківства підлягає задоволенню.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Враховуючи наведене вище, оскільки судом визнано позивача ОСОБА_1 біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому підлягають також задоволенню вимоги позивача щодо внесення до відповідного актового запису цивільного стану про народження дитини відомостей про позивача як батька.

Вказане рішення суду є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини в порядку ст. 134 СК України.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 10-13, 77-81, 89, 200, 206, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Інгульський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ: 20917634, адреса 54056, м. Миколаїв, просп. Миру, 46/1) про визнання батьківства, задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

До актового запису №824 від 08.10.2019 року, який складено Інгульским районним у м. Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внести зміни, а саме:

- виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як батька дитини, зазначивши у графі «Батько дитини» - ОСОБА_1 , громадянин України;

- змінити дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 » та по батькові з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Саламатін