Постанова № 124909235, 04.02.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/295/25

Справа №754/304/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2025 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13 грудня 2024 року серії ЕПР1 №195964, 13 грудня 2024 року о 23 годині 15 хвилин в м. Києві по вул. Олександри Екстер, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820 прилад ARJL-0314, результат 1.69% проміле, тест 5552, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до пункту 2.9А Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні захисник Гармаш М.Ю. просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В наданих суду усних та письмових поясненнях зазначив, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, працівниками поліції були порушені права останнього, що полягало у тому, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права на проходження огляду в медичному закладі, у разі незгоди з результатами огляду, проведеного за допомогою технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Таким чином, на думку захисника, зазначені обставини свідчать про те, що в ході складання адміністративних матеріалів були порушені права ОСОБА_1 , передбачені ст. 63 Конституції України, що вказує на недопустимість доказів, наявних у матеріалах справи, включаючи і відеозапис з протативного нагрудного відеореєстратора співробітника патрульної поліції.

ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).

Відповідно до пунктів 2,4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.20215 року за № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п. 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №195964 від 13.12.2024 року;

- даними тестування на алкоголь до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №195964 від 13.12.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 1.69% проміле;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.12.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 1.69% проміле;

- даними розписки ОСОБА_1 від 12.12.2024 року, відповідно до якої він зобов`язується не керувати транспортним засобом протягом певного часу;

- даними копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3658330 від 13.12.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП;

- даними DVD-R диску з відеозаписами з нагрудних камер №471848, №473942.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно, 13 грудня 2024 року о 23 годині 15 хвилин в м. Києві по вул. Олександри Екстер, 8, керував транспортним засобом Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного спяніння.

Інших доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не місять та учасниками надані не були.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема, відеозаписом з нагрудної камери поліцейських. Так, зафіксована на відеозаписі обстановка беззаперечно свідчить про керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, чого останній і не заперечував, оскільки перебував за кермом транспортного засобу, двигун перебував в робочому стані, поруч з водієм сидить пасажир, позаду - ще двоє. На запитання поліцейського, чому ОСОБА_1 порушує правила дорожнього руху, він відповідає, що шукав місце для висадки пасажира. Отже чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем і здійснив зупинку транспортного засобу в недозволеному місці, щоб висадити пасажира. Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом, який міститься в матеріалах справи (час 0:00:13).

Щодо доводів сторони захисту про проведення огляду ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства, суд зазначає, що з переглянутого відеозапису вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився зі згоди останнього в установленому законом порядку, з результатом огляду останній погодився. Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом, який міститься в матеріалах справи (час 0:11:36).

Крім того суд зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, «Газоаналізатори Drager Alcotest» виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) дозволені для застосування на території України медичні вироби. Отже, газоаналізатор «Drager Alcotest-6820» відноситься до числа дозволених для застосування засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до визначення, що міститься у ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року №1747 становить один рік.

З результату тестування на алкоголь до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №195964 від 13.12.2024 року, вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 6820, який пройшов калібрування та повірку 15.11.2024 року. Тобто на момент, коли ОСОБА_1 проходив огляд на зазначеному приладі, а саме 13.12.2024 року, прилад повторного калібрування та повірки не потребував. Таким чином, вказаний прилад відповідає вимогам МОЗ України та дозволений для використання правоохоронними органами.

Також суд зазначає, що з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не оспорював результатів проведеного огляду, не звернувся до працівників поліції з вимогою пройти огляд в медичному закладі у лікаря-нарколога, а отже погодився з результатами огляду, проведеного за допомогою технічного пристрою на місці зупинки.

Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 власним підписом засвідчив згоду з результатами такого огляду.

Не заслуговують на увагу також і доводи сторони захисту щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №195964 від 13.12.2024 вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки зазначені недоліки є формальними та не впливають на висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження. Крім того, протокол не є єдиним доказом вини особи, а оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, які у даному випадку, «поза розумним сумнівом», доводять вину особи.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що працівниками поліції не роз`яснювались ОСОБА_1 його права, суд зазначає, що з переглянутого відеозапису вбачається, що працівниками поліції відповідно до норм КУпАП виконано всі необхідні дії для належного та законного оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, в тому числі і роз`яснено всі передбачені законом права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також суд зазначає, що працівниками поліції обґрунтовано було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки, за повідомленою ОСОБА_2 поліцейськими інформацією, з порожнини рота останнього відчувався запах алкоголю, була порушена координація рухів та порушена чіткість мови. Разом з тим, визначення конкретних ознак, які дають підстави для підозри, що особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, належить до повноважень працівника поліції, обумовлюється його суб`єктивним сприйняттям, яке не є вирішальним для встановлення стану сп`яніння особи та має бути підтверджене або спростоване у визначеному законом порядку.

Таким чином суд вважає доводи сторони захисту неспроможними та такими, що спрямовані виключно на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд з`ясував обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.

Дослідивши та оцінивши докази в справі, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що реалізувавши своє право керування автомобілем, як джерелом підвищеної небезпеки, він має безальтернативно дотримуватися встановлених для водія правил та обмежень.

Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою кваліфіковано його діяння.

Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 284, 291, 130 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код бюджетної класифікації доходів - 21081300, Одержувач: УК у Деснянському районі/Деснянський район, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок отримувача UA698999980313040149000026001.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О.Л. Банах