Ухвала суду № 12490782, 28.10.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7795/10/2/0170

28.10.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Баір" - Саченко Ганна Олекснрівна, довіреність б\н від 09.06.10

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Баір" - Замятіна Наталя Валентинівна, довіреність б\н від 09.06.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 22.07.10 у справі №2а-7795/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баір" (Пров. Бокуна, 32 г,Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95004)

доДержавної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування акту та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.10 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баір" задоволено частково.

Визнано противоправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Баір" в якості платника на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №487/15-2 від 28.05.2010 р.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.10, та ухвалити нову постанову, якою в задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Баір" відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим .

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, по час та місце розгляду справи сповіщався.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що позивач зареєстрований рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 29.08.1995. 17.03.2006 відповідач зареєстрував позивача платником податку на додану вартість, 01.01.2009 він був зареєстрований субєктом спеціального режиму оподаткування та отримав свідоцтво №100166423 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, дія якого почалась з 04.02.2009.

28.05.2010 відповідачем по справі було складено акт № 487/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в якому зазначено, що у звязку з встановленням факту не знаходження позивача за юридичною адресою, його комісією було прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку відповідно до п. 9.8 «г»ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 8-1.1. ст. 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 8-1.2 с. 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

У п. 8-1.6. ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом п. 8-1.10 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Згідно з п. 8-1.12 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню у разі, якщо:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником цього податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з цього податку протягом останніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів.

У таких випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

У ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” визначений порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справлення цього податку.

У п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначені випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп. «ґ »п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 №79.

Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону “Про податок на додану вартість”.

Так, п. 25.2 Положення передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

Відповідно до п.п. 25.2.2 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ, який складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

Згідно з п. 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "г" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), у тому числі:

- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (п.25.4 Положення) .

Відповідно п. 4.1, 4.3 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80, узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Довідка про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби згідно з п. 4.19 Порядку обліку.

Згідно з п. 11.2. Порядку № 80 обліку підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

Відповідно до пункту 11.5 Порядку № 80 в рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб. Про результати роботи із встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків підрозділи податкової міліції надають інформацію підрозділам з обліку платників податків. Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи, яка включена до Єдиного державного реєстру, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) надсилають повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі договору оренди нежитлових приміщень, укладеного 05.01.2004 з СПД ОСОБА_5, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Ця адреса зазначена як адреса його місця знаходження в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, в довідці про взяття його на облік платника податків форми № 4-ОПП, в Свідоцтві НОМЕР_1 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість .

Суду першої інстанції позивачем по справі було надано копія Довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, оформленої відділом податкової міліції ДПІ в м.Сімферополі за №1486/26-34 від 19.05.2010, в якій зазначено про не встановлення факту знаходження позивача за адресою: АДРЕСА_1. На підставі цієї довідки було складено акт № 487/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

З Акту про результати виїзної планової перевірки № 9137/23-7/23444627 від 16.06.2010 р., складеного працівниками ДПІ в м.Сімферополі, вбачається, що позивач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де проводилась перевірка.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення-акт № 487/15-2 від 28.05.2010 має бути скасовано.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.06.2010 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Баір" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено, зупинено дію рішення-акту № 487/15-2 від 28.05.2010 до набрання рішенням у справі № 2а-7795/10/2/0170 законної сили.

Судова колегія зазначає, що оскільки даною ухвалою постанова суду, якою було скасовано рішення-акт № 487/15-2 від 28.05.2010, залишена без змін, отже вона набирає законної сили з 28.10.2010, а тому немає необхідності у дії ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.10 у справі №2а-7795/10/2/0170 залишити без змін.

Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.06.10 у справі № 2а-7795/10/2/0170.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 листопада 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко