Ухвала суду № 124902870, 04.02.2025, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №485/2181/24

Провадження № 6/485/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

20 січня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду від 18 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву мотивує тим, що заочним рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року з неї на користь ТОВ "Він Фінанс" стягнуто заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 26 194,29 грн. та 4699,56 грн. судових витрат.

Вказує, що вона має незадовільний матеріальний стан, є безробітною, має на утриманні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тяжко хворіє та є особою з інвалідністю, йому встановлено діагноз: F06.9, F80.8 неуточнений розлад психіки, пов`язаний з ушкодженням та дисфункцією головного мозку або соматичною хворобою у дитини з порушенням комунікативної функції мови, ЗИМ І рівня, моторною алалією, що призводить до соціальної дезадаптації. Її місячний дохід складає 8000 грн., практично всі кошти йдуть на лікування дитини та реабілітаційні заходи. Примусове стягнення стане для неї додатковим фінансовим тягарем та ускладнить виконання судового рішення.

Просить розстрочити виконання рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року на 11 місяців рівними частинами зі сплатою 2381,29 грн. щомісячно.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені.

Заявниця ОСОБА_1 в заяві про розстрочення виконання рішення суду просила справу розглядати без її участі.

Представник стягувача про причини неявки суд не повідомив.

За змістом ст.435 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду питання про розстрочення виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до такого висновку.

Заочним рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року у справі №485/2181/24 (провадження №2/485/596/24) частково задоволено позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс", заборгованість за кредитним договором № 739476 від 26 березня 2019 року у розмірі26 194,29грн., з яких заборгованість за кредитним договором у розмірі24 598,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн., 3 780,00 грн сума боргу за процентами, 10 458,00 грн. сума боргу за простроченими процентами та 3 360,00 грн. сума боргу за штрафами, а також інфляційних втрат за період з 04.10.2021 до 24.02.2022 у сумі 1305,15 грн., та 3% річних за період з 04.10.2021 до 24.02.2022 - 291,14 грн., та4699,56 грн. судових витрат

Рішення суду набрало законної сили 20 січня 2025 року.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1 ст. 435 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.435 ЦПК України).

Право сторони звернутися із заявою про розстрочення виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися також інтереси стягувача.

Стаття 129-1 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Обгрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, відповідач послалася на скрутне матеріальне становище та перебування на її утриманні хворої дитини.

На підтвердження вказаного ОСОБА_1 надано копії довідок форми ОК-5 та ОК-7 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з яких вбачається, що сума її доходу за 2024 рік становить 39741,94 грн.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 .

Відповідно до консультаційного висновку спеціалістів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: F06.9, F80.8 неуточнений розлад психіки, пов`язаний з ушкодженням та дисфункцією головного мозку або соматичною хворобою у дитини з порушенням комунікативної функції мови, ЗИМ І рівня, моторною алалією, що призводить до соціальної дезадаптації. 23 квітня 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було видано Індивідуальну програму реабілітації №109.

За даними посвідчення серії НОМЕР_2 від 25 червня 2024 року ОСОБА_3 має статус дитини з інвалідністю, законним представником якого є ОСОБА_1 , державну соціальну допомогу призначено за період з 02 травня 2024 року по 30 квітня 2026 року у сумі 2934,20 грн.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Враховуючи наведене, з урахуванням особливого характеру обставин, які виникли у житті відповідача, як вимушений стан безробіття та хвороба дитини, які ускладнюють виконання нею рішення суду, та, з урахуванням не надання позивачем (стягувачем) заперечень щодо вказаних обставин, є підстави для часткового задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у межах року, що не є надмірною затримкою та не порушуватиме "справедливий баланс" між сторонами.

З урахуванням вище зазначеного, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву ОСОБА_1 та розстрочити виконання рішення суду шляхом погашення заборгованості у загальному розмірі 30893,85 грн., починаючи з 18 лютого 2025 року, рівними платежами протягом 10 місяців, зі сплатою 3089,39 грн. щомісячно до 18 грудня 2025 року.

Керуючись ст.ст.258-261, 435 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Розстрочити виконання заочного рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року у справі №485/2181/24 (провадження №2/485/596/24) про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" за кредитним договором № 739476 від 26 березня 2019 року у розмірі 26 194,29грн., з яких заборгованість за кредитним договором у розмірі24 598,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн., 3 780,00 грн сума боргу за процентами, 10 458,00 грн. сума боргу за простроченими процентами та 3 360,00 грн. сума боргу за штрафами, а також інфляційних втрат за період з 04.10.2021 до 24.02.2022 у сумі 1305,15 грн., та 3% річних за період з 04.10.2021 до 24.02.2022 - 291,14 грн., та4699,56 грн. судових витрат,шляхом погашення заборгованості у загальному розмірі 30893,85 грн., рівними частинами протягом 10 місяців, зі сплатою 3089,39 грн. щомісячно, починаючи з 18 лютого 2025 року до 18 грудня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І. А. Квєтка