Ухвала суду № 124901875, 03.02.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 465/2786/17

УХВАЛА

іменем України

"03" лютого 2025 р. м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

з участю:

секретаря судового засідання Салика С.М.,

заінтересованої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга Львівська державна нотаріальна контора про визначення розміру часток у приватній спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Стех Юрій Ярославович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга Львівська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга Львівська державна нотаріальна контора про визначення розміру часток у приватній спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Стех Юрій Ярославович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга Львівська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, з підстав викладених у фабулі позову.

Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга Львівська державна нотаріальна контора про визначення розміру часток у приватній спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Стех Юрій Ярославович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга Львівська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04 січня 2022 року за заявою ОСОБА_3 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по суті позовних вимог у справі №466/6086/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання недійсним шлюбу через його фіктивність, та до набрання законної сили судовим рішенням по суті позовних вимог у справі №466/6086/20 за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , третіх осіб - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Петельки ІгоряВасильовича, П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання заповіту недійсним.

Судом звідкритого доступудо ЄДРСРвстановлено,що справа№466/6086/20за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , третіх осіб - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Петельки ІгоряВасильовича, П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання недійсним шлюбу через його фіктивність, розглянута та рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 11.12.2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 року прийнято відмову від апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 06.01.2025 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга Львівська державна нотаріальна контора про визначення розміру часток у приватній спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Стех Юрій Ярославович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга Львівська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та призначено підготовче судове засідання на 03 лютого 2025 року на 10 год. 00 хв., з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Заінтересована особа ОСОБА_1 подала у судовому засіданні заяву про долучення до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть позивача.

Інші учасникисправи всудове засіданняне з`явились,про дату,час тамісце розглядусправи повідомленіналежним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (особа з інвалідністю група інвалідності перша), звертаючись до суду просив визнати за ним право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті його дружини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_2 помер, що стверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданим 18.02.2020 року Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управлінням міністерства юстиції (м. Львів).

Відповідно до ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Статтями 46,47 ЦПК України передбачено, що вони можуть мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).

Тобто стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 4 ст. 25, ст. 37 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу (ст. 55 ЦПК України).

Заміна осіб, що є сторонами, третіми особами, іншими особами внаслідок переходу до них суб`єктивних прав або обов`язків, щодо яких відкрита цивільна справа, називається процесуальним правонаступництвом. Процесуальне правонаступництво можливе за умови універсального або сингулярного правонаступництва в матеріальному праві та наявності судового процесу, відкритого на захист указаних прав.

У матеріальному праві можливе загальне (універсальне) правонаступництво в суб`єктивних цивільних правах - спадкування (ст. 1218 ЦК).

Згідно ст. ст. 1218, 1219 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права.

Відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

В силу вимог ч.1 статті 1276 ЦК України, згідно доводів позивача, у ОСОБА_2 виникло право отримати у спадок обов`язкову частку після смерті дружини ОСОБА_5 . В свою чергу, у відповідача ОСОБА_3 виникло право на отримання у спадок обов`язкової частки по смерті батька ОСОБА_2 (позивача).

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Якщо об`єктом спадкування виступає нерухоме майно, то відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Тобто спадщина у вигляді нерухомого майна, яка відкрилась на користь спадкоємця ОСОБА_2 із обов`язковою часткою, не перейшла до нього автоматично, оскільки право власності на нерухоме майно оформлено не було.

Відповідно до частини 1 статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Згідно із частиною 1 статті 1276 ЦК України, перехід права на прийняття спадщини за спадковою трансмісією не застосовуються щодо обов`язкової частки у спадщині. За спадковою трансмісією перехід права на спадкування здійснюється не за правом черговості, а за правом закликання до спадщини правонаступника померлого спадкоємця.

Отже, право на обов`язкову частку виключено зі спадщини, яка переходить до спадкоємців особи, що мала це право.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2019, справа № справа № 450/328/15-ц, провадження № 61-14110св18 зробив наступний висновок.

Нерухоме майно, право власності на яке не виникло у спадкодавця, не може бути включено до спадкової маси, оскільки відповідна державна реєстрація не проведена.

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не здійснено державну реєстрацію права на спадщину, слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

До складу спадкової маси включається не обов`язкова частка як така, а конкретне майно, право власності на яке належало спадкодавцю відповідно до розміру цієї частки.

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховується увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального підказу. За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Отже, слід розмежовувати поняття «обов`язкова частка» і «майно, що входить до складу спадщини». Обов`язкова частка не входить до складу спадщини, спадкуванню підлягає саме майно.

Якщо спадкоємець, що мав право на обов`язкову частку, прийняв спадщину і після цього помер, то його спадкоємці успадковують майно, до якого ввійшла прийнята обов`язкова частка. У такому випадку буде мати місце не перехід права на обов`язкову частку до спадкоємців, а прийняття спадщини у загальному порядку.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що право на обов`язкову частку у спадщині не входить до складу спадщини (спадкова маса) і не може бути передано спадкоємцеві в порядку спадкування.

У даному випадку спадкоємець ОСОБА_2 мав право на обов`язкову частку, однак не прийняв її. Відтак, спадкоємці позивача автоматично не успадковують майна, до якого входить не прийнята обов`язкова частка.

Оскільки у ОСОБА_2 не виникло право власності на обов`язкову частку у спадку, правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем щодо визнання за ним права власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом не допускають правонаступництва.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За нормою ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином,суд вважає,що провадженняу справіпідлягає закриттю,оскільки спірніправовідносини недопускають правонаступництва.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 255, 256, 258, 261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження поцивільній справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ДругаЛьвівська державнанотаріальна конторапро визначеннярозміру частоку приватнійспільній суміснійвласності тавизнання прававласності наспадкове майнота запозовом третьоїособи,яка заявляєсамостійні вимогищодо предметаспору ОСОБА_4 ,в інтересахякого дієадвокат СтехЮрій Ярославовичдо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ДругаЛьвівська державнанотаріальна контораГоловного територіальногоуправління юстиціїу Львівськійобласті провизнання прававласності впорядку спадкуванняза законом закрити.

Роз`яснити учасникам процесу наслідки закриття провадження, передбачені ст. 256 ЦПК України.

Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Романюк В.Ф.