Ухвала суду № 124900564, 30.01.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/32646/24

Провадження №1-кп/127/911/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України (далі КК).

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_6 від займаної посади. Клопотання мотивоване тим, що після внесення застави обвинувачений був звільнений з-під варти. При цьому прокурор зауважив, що перебування обвинуваченого на займаній посаді сприяло вчиненню інкримінованого йому діяння, оскільки виконання посадових обов`язків передбачає знання оперативної обстановки в прикордонному районі, широке коло зв`язків серед військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону. Крім того, на переконання прокурора існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на займаній посаді, знищить чи підробить речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Захисники обвинуваченого та обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченого від займаної посади не заперечували. Разом з тим, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 подав до суду клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання з покладенням ряду процесуальних обов`язків. Подане клопотання мотивоване тим, що для внесення застави дружина обвинуваченого отримала грошові кошти у борг від ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і була зобов`язана повернути їх у строк до 01.06.2025, 01.09.2024 та 01.12.2024 відповідно. Зазначені кредитори направили на ім`я дружини ОСОБА_6 письмові вимоги про повернення боргу. Крім того, захисник зауважив, що на утриманні ОСОБА_6 перебуває малолітня дитина у зв`язку із позбавленням її матері колишньої дружини обвинуваченого батьківських прав у судовому порядку.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 154 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Згідно з частиною другою статті 157 КПК при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Як на підставу для відсторонення обвинуваченого від займаної посади прокурор здійснив посилання на те, що перебування обвинуваченого на займаній посаді сприяло вчинення інкримінованого йому діяння, оскільки виконання посадових обов`язків передбачає знання оперативної обстановки в прикордонному районі, широке коло зв`язків серед військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону. Крім того, на переконання прокурора існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на займаній посаді, знищить чи підробить речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Відповідно до частини другої статті 155 КПК до клопотання про відсторонення від посади додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Вимоги цієї процесуальної норми прокурором дотримані не були, однак сторона захисту проти розгляду клопотання по суті не заперечувала, а також обвинувачений та його захисники в судовому засіданні зазначили, що не заперечують проти задоволення поданого прокурором клопотання. Зі змісту статті 350 КПК випливає, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Саме тому суд вважає, що клопотання прокурора має бути вирішене по суті й останньому має біти надана відповідна правова оцінка.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в своїй прецедентній практиці вказує на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Зокрема, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 175, справа «Нечипорук і Йонкало проти України»; п. 32, справа «Fox, CampbellandHartley v. the UK»; п. 88, справа «IglarMammadov v. Azerbaijan»; п. 42 «Котій проти України»; п. 51, справа «Erdagos v. Turkey»; п. 48 «Cebotari v. Moldova»). Водночас наявність щирої впевненості є недостатньою для обґрунтування підозри. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 48, справа «Cebotari v. Moldova»).

Разом з тим, суд враховує, що для вирішення питання щодо можливої причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень здійснюється саме на виконання вимог пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 91 КПК, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

При цьому частиною першою статті 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, вирішення питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого потребує дослідження доказів у їх сукупності. Натомість, на цей час з`ясування обставин справи та перевірка їх доказами не завершені, а тому вирішення зазначеного питання на цій стадії судового процесу є передчасним і може призвести до порушення приписів, закріплених у частині шостій статті 22 КПК, якою регламентовано, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Як вже суд зазначив, на цей час розгляд кримінального провадження не завершений, а тому вирішення питання щодо обґрунтованості на цій стадії судового процесу є передчасним і може призвести до порушення приписів, закріплених у частині шостій статті 22 КПК. Однак, зважаючи на ту обставину, що обвинувачений та його захисники фактично підтримали подане прокурором клопотання про відсторонення обвинуваченого від займаної посади, суд вважає за доцільне це клопотання задовольнити.

Відповідно до частини третьої статті 157 КПК за наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали.

Вище суд зазначив, що клопотання прокурора не містило необхідних копій документів у якості додатку до клопотання про відсторонення обвинуваченого від займаної посади, тому виконати вимоги пунктів 2 та 4 частини третьої статті 157 КПК з огляду на приписи частини третьої статті 26 КПК суд позбавлений можливості. Тому, оцінюючи доводи сторін кримінального провадження в частині наявності правових підстав для відсторонення обвинуваченого від займаної посади, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Згідно з частиною першою статті 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому частиною другою статті 331 КПК регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно з частиною другою статті 201 КПК копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

А частиною третьою статті 201 КПК регламентовано, що до клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

У судовому засіданні суд встановив, що вимоги частини другої та третьої статті 201 КПК стороною захисту були дотримані.

Питання щодо мети і підстав застосування запобіжних заходів регламентовані статтею 177 КПК. Зокрема, з частини першої статті 177 КПК випливає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як слідує зі змісту частини другої статті 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Також суд враховує, що відповідно до частини першої статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. На цей час судове слідство(з`ясуванняобставин справита перевіркаїх доказами) не завершене, зокрема не допитані свідки кримінального провадження, про виклик і допит яких клопотали сторони.

Однак, як суд зазначив вище, захисник у клопотанні здійснив посилання на те, що для внесення застави, визначеної відповідним судовим рішенням, дружина обвинуваченого отримала борг. Хоча судові рішення про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу суду надані не були, до клопотання дружини обвинуваченого про повернення застави була надана копія ухвали суду про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, а захисником обвинуваченого лист за підписом заступника начальника територіального управління ДСА у Вінницькій області ОСОБА_10 про надходження на депозитний рахунок управління коштів, внесених в якості застави за ОСОБА_6 . Також захисник надав суду копії квитанцій про зарахування ОСОБА_11 коштів у сумі 350000 грн. згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 25 від 25.05.2024, ОСОБА_9 350000 грн. згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 23 від 25.05.2024 та ОСОБА_8 359800 грн. згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 20 від 25.05.2024. Окрім цього захисник надав суду копії розписом ОСОБА_11 про отримання у борг зазначених грошових коштів з посиланням на строк їх повернення. Хоча строк виконання боргового зобов`язання перед ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не настав згідно з розпискою 01.06.2025 та 01.06.2025, однак захисник обвинуваченого надав суду копії вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , адресованих ОСОБА_11 про повернення зазначеного боргу.

Як суд зазначив вище, клопотання про продовження застосованих до обвинуваченого обов`язків прокурором подане не було і заперечення щодо клопотання захисника в частині зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу висловлені не були. Тому суд вважає, що клопотання захисника в частині зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу слід задовольнити.

Як суд зазначив вище, захисник у клопотанні також зазначив про доцільність покладення на його підзахисного відповідних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК. Тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання вимог, встановлених статтею 177 КПК, суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4, 8, 9 частини п`ятої статті 194 КПК.

Керуючись статтями 331, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Відсторонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади старший офіцер оперативного відділу штабу НОМЕР_1 прикордонного загону, на 60 днів, тобто до 23:59 години 31.03.2025.

Змінити застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 350 (трьохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 1059800 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот) гривень на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 8, 9 частини п`ятої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України покласти на ОСОБА_6 такі зобов`язання: прибувати на виклики до суду за першою ж вимогою на визначений час; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування зі свідками кримінального провадження до здійснення їхнього допиту в судовому засіданні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, строком на 60 днів, тобто до 23:59 години 31.03.2025.

Заставу в розмірі 1059800 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот) гривень, внесену 27.05.2024 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, за ОСОБА_6 , а саме:

згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 25 від 25.05.2024 ОСОБА_11 , повернутий останній;

згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 23 від 25.05.2024 ОСОБА_9 , повернутий останній;

згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 20 від 25.05.2024 ОСОБА_8 , повернутий останній.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: