Рішення № 124899351, 04.02.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1118/24

№ провадження 2/624/63/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №35507 від 07.06.2021 в розмірі 11900 грн, з яких 2000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9900 грн прострочена заборгованість за процентами.

Позовна заява обгрунтована тим, що 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Кредитний договір був укладений між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 07.06.2021 за № 35507 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на таких умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 гривень, дата надання кредиту: 07.06.2021, строк кредиту: 18 днів, валюта кредиту: гривня, стандартна процентна ставка 2,5% в день або 912,5% річних. На виконання договору товариством 07.06.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідач свої договірні зобов`язання не виконав та станом на 22.07.2024 має заборгованість, загальний розмір якої становить 11900,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 9900,00 грн. Позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 12.12.2024 було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про підтримання позовних вимог, розгляд справи у його відсутність, та відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки відповідач не повідомив, відзив на позовну заяву від нього не надходив.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Матеріалами справи встановлено, що 07.06.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір №35507 про надання фінансового кредиту. Договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом.

Згідно з пунктами 1.1. 1.5. Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 18 днів, тобто до 24.06.2021. Строк дії договору 18 днів, але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. За використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту..

Відповідно допунктів 2.1.-2.4.Договору,сторони домовилися,що поверненнякредиту тасплата процентівза користуваннякредитом здійснюватимутьсязгідно зГрафіком розрахунків,який єневід`ємною частиноюцього договору.Сума кредиту,комісія завикористання системидля дистанційногоотримання фінансовогокредиту,проценти закористування кредитом,нараховані штафта/абопеня (уразі наявності)складають заборгованістьза договором.Заборгованість підлягаєсплаті шляхомбезготівкового перерахуваннякоштів урозмірі сумизаборгованості напоточний рахуноктовариства устрок,встановлений договором.Обчислення строкукористування кредитомта нарахуванняпроцентів зацим договоромздійснюється зафактичну кількістькалендарних днівкористування кредитом.При цьомупроценти закористування кредитомнараховуються увідсотках відсуми кредитуз першогодня наданнякредиту клієнту(перерахуваннягрошових коштівна банківськийрахунок,вказаний Клієнтом)до дняповного погашеннязаборгованості закредитом (зарахуваннягрошових коштівна поточнийрахунок Товариство)включно.Нарахування ісплата процентівпроводиться назалишок заборгованостіза кредитом.У випадкупрострочення погашеннякредиту процентинараховуються іза періодпрострочення,але небільше 180календарних днівпоспіль змоменту виникненнятакої прострочки.При надходженнідо товариствакоштів длявиконання зобов`язаньклієнта товариствонаправляє такікошти напогашення заборгованостів наступнійпослідовності:1)у першучергу сплачуютьсяпроценти закористування кредитом;2)у другучергу сплачуєтьсякомісія завикористання Системидля дистанційногоотримання фінансовогокредиту; 3) у третю чергу здійснюється повернення суми кредиту. У разі виникнення простроченої заборгованості за договором грошові кошти клієнта направляються в такій черговості: в першу чергу сплачується пеня за прострочення, в другу чергу оплачуються відсотки за користування кредитом, у третю чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, в четверту чергу повертається сума кредиту.

У додатку №1 до цього договору визначений графік розрахунків та загальної вартості кредиту, який підписаний ОСОБА_1 .

Відповідно до цього графіку кредит виданий на строк 18 днів з 07.06.2021 по 24.07.2021 на суму кредиту 2000 зі сплатою процентів 900 грн та комісії 300 грн, реальна річна процентна ставка становить 2413004 грн, загальна вартість кредиту 3200 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, акцептування ОСОБА_1 договору №35507 від 07.06.2021 здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора KL9757 відправленого 07.06.2021 на зазначений номер телефону.

Відповідно до довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 21.05.2024 №4274/05 була успішно проведена транзакція №32305-77384-62483 в сумі 2000 грн, 2021.06.07. о 12-22 годині, номер платіжної картки НОМЕР_1 , емітент платіжної картки ОщадБанк, видача кредита № НОМЕР_2 .

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 за період 07.06.2021 22.05.2024 становить 11900 грн, з яких: 2000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9900 грн прострочена заборгованість за процентами. відсотки, пеня 300 грн.

Відповідно до п. 3.1.4. Кредитного договору, товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку, з чим відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим договором.

Між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» 17.02.2022 укладено договір факторингу №02-17/02/2022.

Відповідно до умов договору факторингу, у відповідності до ст. 1078 ЦК України, предметом даного договору є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). На умовах даного договору та керуючись ст. 1077 ЦК України фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників (додатку № 1 до цього Договору) (п. 1.1., п 1.2. Договору). У відповідності до умов цього договору клієнт передає (відступає) фактору права вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості (п.6.1. Договору). Права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору. В разі невиконання виконання фактором вимог п.7.2 договору, договір вважається неукладеним, при цьому в разі невиконання фактором зобов`язання, щодо сплати другої частини ціни продажу, договір вважається неукладеним, а клієнт повертає фактору першу частину ціни продажу, сплачену відповідно до п. 7.2. Договору (п.6.2.3. Договору).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу значиться інформація щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №35507 , заборгованість в сумі 11900 грн.

Позивачем 22.05.2024 було направлено боржнику вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно доч.ч.1,2,3ст.207ЦК України,правочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо йогозміст зафіксованийв одномуабо кількохдокументах (утому числіелектронних),у листах,телеграмах,якими обмінялисясторони,або надсилалисяними доінформаційно-телекомунікаційноїсистеми,що використовуєтьсясторонами.У разіякщо змістправочину зафіксованийу кількохдокументах,зміст такогоправочину такожможе бутизафіксовано шляхомпосилання водному зцих документівна іншідокументи,якщо іншене передбаченозаконом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в судовому засіданні на підставі досліджених доказів встановлено факт укладення кредитного договору, перерахування кредитних коштів, неповернення позичальником кредитних коштів та процентів за користування ними в обумовлені договором строки. Заявлений до стягнення розмір заборгованості відповідає умовам кредитного договору.

За таких обставин заявлена до стягнення загальна сума заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за кредитним договором, то суд керується такими положеннями Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України,кредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок: 1)передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимогавважається переданоюфактору здня виникненняправа вимогидо боржника.Якщо переданняправа грошовоївимоги обумовленепевною подією,воно вважаєтьсяпереданим змоменту настанняцієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

В судовому засіданні встановлено, що позивач на час укладення договору факторингу був зареєстрований як фінансова установа та мав ліценцію на надання фінансової послуги факторингу, що підтверджується відкритими відомостями з сайту Національного банку України.

На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договору факторингу між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та переходу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №35507 від 07.06.2021 позивачу, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника за цим кредитним договором.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої квитанції, позивач за подання даного позову до суду, відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, а тому, у зв`язку з задоволенням позову ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, судом встановлено таке.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано наступні документи: копію довіреності, копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію акта про отримання правничої допомоги, рахунком, копію платіжної інструкції №34109 від 06.01.2025.

З акту наданої правової допомоги, судом встановлено, що адвокатом всього витрачено 5 годин роботи, вартість наданої правничої допомоги адвокатом оцінена у 10500 грн. Так адвокатом витрачено 1 годину на зустріч та консультацію щодо перспектив судового врегулювання заборгованості та оцінена у 2000 грн. На складання та подання до суду позовної заяви адвокатом витрачено 2,5 години, що коштує 5000 грн. На інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг ЄДРСР щодо процесу статусу судової справи витрачено 1,5 години, вартість 3000 грн. На канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500 грн.

Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача» з 10500 грн до 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 137, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором №35507 від 07.06.2021 в сумі 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу», місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, довіреність від 29.12.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС №8096/10 від 18.07.2019, адреса 08157, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, пр-т. Героїв Небесної Сотні, 26/9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ІПН НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Богачова