Рішення № 124893785, 04.02.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5426/24

2/703/145/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.,

секретар судових засідань Яковенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ

08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтовує тим, що з 2020 року позивач перебував у цивільному шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не приділяє належної уваги вихованню, здоров`ю та розвитку сина, не виконує своїх батьківських обов`язків, і таким чином ухиляється від них, залишив сім`ю та дитину в період важких випробувань - воєнного стану, у зв`язку з виникненням у нього стосунків з іншою жінкою. Після того як відповідач полишив сім`ю, син залишився проживати разом з позивачем. Відповідач протягом останніх двох років не бере ніякої участі в житті дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Син не отримує від батька жодного подарунку на день народження, жодної іграшки. Відповідач не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування сина. Вихованням та утримання дитини займається позивача, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, ніколи не цікавиться життям дитини, не відвідував та не відвідує її, з квітня 2022 року не бачив сина жодного разу.

За вказаних обставин, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу роз`яснено право на подання до суду відзиву на позовну заяву та встановлено відповідний строк.

10 грудня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначеного справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, звернулася до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу проживання. Відзиву на позовну заяву та заперечень до суду не направив.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі на підставі зібраних доказів, з урахуванням висновку органу опіки та піклування та з найкращим урахування інтересів малолітньої дитини.

З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позиції позивача та третьої особи, які викладені у заявах про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стані у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 08 липня 2021 року (а.с.10).

Згідно ч.1-4 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Згідно ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Так, як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту від 09 серпня 2024 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_2 , підписи в якому засвідчені начальником Житлово-експлуатаційної дільниці №313 Житлового фонду Деснянського району м. Києва, ОСОБА_3 , 2021 року народження, дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно інформаційної довідки №10, складеної дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) №796 Деснянського району міста Києва 07 серпня 2024 року, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №796 Деснянського району міста Києва з жовтня 2023 року. Зі слів вихователів лише мама ОСОБА_1 належним чином виконувала батьківські обов`язки: приводила та забирала сина, приймала участь в групових та загальносадових заходах, цікавилась навчанням та вихованням дитини в садку, піклувалась про нього. Батько ОСОБА_2 не відвідував садок, не приводив і не забирав ОСОБА_4 , не приймав участі в заходах групи та закладу, не цікавився рівнем досягнень сина (а.с.12).

Як вбачається з декларації №0001-МЕР5-Т6А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, надавачем послуг первинної медичної допомоги пацієнту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є лікар Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Деснянського району м. Києва. Довіреною особою пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом є ОСОБА_1 . Законним представником пацієнта є ОСОБА_1 (а.с.13).

Згідно довідки №1166, складеної Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-соціальної допомоги №4» Деснянського району м. Києва 26 вересня 2024 року, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , спостерігається в КНП «ЦПМСД №4» Деснянського району м. Києва, декларація заключна з лікарем-педіатром ОСОБА_5 . На прийом до лікаря-педіатра з дитиною приходить мати ОСОБА_1 , яка виконує всі батьківську та медичні обов`язки по відношенню до дитини (а.с.15).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 10 червня 2024 року, яка зареєстрована в реєстрі за №481 та справжність підпису ОСОБА_2 в якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., ОСОБА_2 , який є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , цією заявою офіційно підтверджує, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він не спілкується з дитиною та не приймає участі у його вихованні, догляді, піклуванні з дня його народження. Підтверджує, що ОСОБА_1 , мати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно піклується про сина, забезпечує його необхідним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, забезпечує його духовний та фізичний розвиток тощо, вони разом проживають однією сім`єю. Умови позбавлення батьківських прав, правові наслідки, права та обов`язки йому відомі. У даній заяві зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.16).

Згідно відповіді №843945 від 14 жовтня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.18).

При цьому, будь-яких доказів, які свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 виховує малолітнього сина ОСОБА_3 , піклується про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечує здобуття ним освіти, готує його до самостійного життя, забезпечує належним рівнем проживання, матеріали цивільної справи не містять, натомість невиконання вказаних батьківських обов`язків по відношення до свого малолітнього сина визнається самим відповідачем ОСОБА_2 , при цьому жодних поважних причин їх невиконання не зазначає.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин виховуванням малолітнього сина ОСОБА_3 , 2021 року народження, не займається, про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток не піклується, здобуття ним освіти не забезпечує, до самостійного життя не готує, матеріально його не утримує та достатній рівень життя малолітнього не забезпечує, в зв`язку з чим умисно ухиляється від виконання своїх передбачених чинним законодавством України батьківських обов`язків.

При цьому, відповідач, достовірно усвідомлюючи можливі наслідки ухилення протягом тривалого часу від виконання своїх обов`язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 , зокрема можливість позбавлення його батьківських прав по відношення до останнього, жодних дій, направлених на відстоювання своїх батьківських прав щодо дитини не вчинив, добровільно звернувся до нотаріальної контори для засвідчення підпису у його заяві, в якій не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, у судові засідання жодного разу не з`явився, що, на думку суду, свідчить про незацікавленість у вирішенні спору на його користь та байдужість як по відношення до своїх батьківських прав, так і по відношення до долі своєї дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч.3 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною;по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п.94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09).

Європейський Суд з прав людини зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), (заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

Пленум Верховного Суду України у пункті 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини, лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вказану позицію висловив ЄСПЛ, зазначивши, що суд, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, повинен був, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (справа «Шульц проти Польщі» (Schultzv. Poland), № 50510/99, від 08 січня 2002 року; «Реммо і Узункая проти Німеччини» (RemmoandUzunkayav. Germany), № 5496/04, від 20 березня 2007року; та «Полашек проти Чеської Республіки» (Polasekv. CzechRepublic), № 31885/05, від 08 січня 2007року).

Статтею 19 СК України передбачено, що рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом 10 днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого ч.1 ст.170 цього Кодексу. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним - обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських, складеного Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та зареєстрованого за №102-5387 від 19 грудня 2024 року, керуючись статтею 164 Сімейного кодексу України, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (протокол від 05 грудня 2024 року №24), діючи виключно в найкращих інтересах дитини, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладено повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав батька ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45-47).

Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду встановлено факт невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 відносно до свого малолітнього сина ОСОБА_3 , 2021 року народження, та свідомого нехтування такими обов`язками, оскільки він без поважних на це причин вихованням сина не займається, про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток не піклується, здобуття дитиною освіти не забезпечує, до самостійного життя його не готує та матеріально не забезпечує, в зв`язку з чим, з метою захисту інтересів дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №1ТТР-1ЕМН-С8ВН-Р6В0 від 27 вересня 2024 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.19, 150, 152, 155, 157, 164 СК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 89, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Третя особа - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, адреса: 02225, м. Київ, проспект Червоної Калини, 29, код ЄДРПОУ 37415088.

Головуючий: Т.В. Ігнатенко