Вирок № 124893269, 31.01.2025, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/4116/24

Провадження № 1-кп/626/90/2025

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

31 січня 2025 року м.Берестин (Красноград)

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: зінченко л.в.,

прокурора: ОСОБА_2 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноград кримінальне провадження №12024221090000984 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Курган-Тюбе, Колхозобадського району Таджикистану, росіянин, без громадянства, з середньою освітою, неодружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 19.07.2006 Красноградським районним судом в Харківській області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 19.02.2010 Красноградським районним судом в Харківській області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.309, ст.70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 25.09.2014 Красноградським районним судом в Харківській області за ч.3 ст.185, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- 21.02.2019 Красноградським районним судом в Харківській області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

- 20.06.2019 Красноградським районним судом в Харківській області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. Звільнився з місць позбавлення волі 20.12.2023 року.

- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах та співмешкаючи однією сім`єю разом з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив домашнє насильство щодо останньої за наступних обставин:

Так, 10.10.2024 приблизно о 15:00 год., ОСОБА_5 перебуваючи за місцем фактичного мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ображав її нецензурними висловлюваннями та погрожував фізичною розправою. Крім цього, ОСОБА_5 своїми діями, визивав у потерпілої ОСОБА_6 побоювання за своє здоров`я та психічний стан, через що, остання вимушена була викликати поліцію аби ОСОБА_5 припинив свої протиправні дії. Отже, ОСОБА_5 вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме, здійснив умисні дії психологічного характеру, які виразилися у висловлюванні нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_6

23.07.2024 року близько 21:57 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою стосовно співмешканки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 , погрожував, на зауваження не реагував, чим вчинив домашнє насильство, за що 14.08.2024 постановою Красноградського районного суду Харківської області притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Далі, 19.09.2024 року близько 15:51 години ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою стосовно співмешканки ОСОБА_6 , погрожував, на зауваження не реагував, чим вчинив домашнє психологічне насильство, за що 16.10.2024 постановою Красноградського районного суду Харківської області притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Таким чином, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за фактами вчинення домашнього насильства у відношенні своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , належних висновків для себе не зробив та 10.10.2024 року близько 15:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою стосовно співмешканки ОСОБА_6 , погрожував, на зауваження не реагував, чим вчинив домашнє психологічне насильство, яке виражалось в образах, залякуванні, що призвело до психологічних страждань потерпілої та погіршення якості життя потерпілої особи.

Зокрема, ОСОБА_5 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом словесних образ у вигляді нецензурної лайки, що призвело до психологічних страждань останньої, дестабілізації нормальної обстановки, погіршення якості життя ОСОБА_6 , що виразилося у втомі, втраті повноцінного побуту та відпочинку, втраті позитивних емоцій, наявності негативних переживань, тощо.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, не оспорював факти викладені в обвинувальному акті та показав, як викладено вище, а саме, що він дійсно перебував у близьких відносинах зі своєю дружиною ОСОБА_6 з якою розлічився близько 20 років тому, і після звільнення з місць позбавлення волі у грудні 2023 року, з середини липня 2024 року його кілька разів було притягнуто Красноградським районним судом Харківської області до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї стосовно своєї колишньої дружини та сина за ст.173-2 КУпАП за обставинах, зазначених вище. Аналогічні дії він вчинив і 10.10.2024 року відносно своєї колишньої дружини та їх сина.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 є її колишнім чоловіком з яким вона розлучилася більше 20 років тому, який після звільнення з місць позбавлення волі у грудні 2023 року інколи мешкає в її будинку і постійно влаштовує сварки з застосуванням психологічного та фізичного насилля з нею та з сином, в зв`язку з чим їй постійно приходиться викликати поліцію. Окрім тих випадків, що зазначені в обвинувальному акті, були ще багато інших ситуацій, а саме коли ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння влаштовував скандали і сварки, під час яких вона просто уходила з дому, щоб не було більш тяжких наслідків та не викликала працівників поліції.

В судових дебатах потерпіла підтримала думку прокурора про призначення обвинуваченому реальної міри покарання у виді обмеження волі.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження тих доказів по справі, які ніким не оспорюються, а обмежився дослідженням даних про особу обвинуваченого, які можуть вплинути на призначення останньому міри та виду покарання.

За такихобставинах судвважає,що винуватість ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якої винний перебував у близьких відносинах, що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.50, 65-67 КК України, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також ст.65 КК України передбачає, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що останній раніше неодноразово судимий, має постійне місце мешкання, де характеризується посередньо, не одружений, не працює.

Обставинами,які пом`якшуютьпокарання ОСОБА_5 суд визнає повне визнання провини.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, суд вважає, що у діях обвинуваченого відсутня обставина, що пом`якшує покарання, яка зазначена в обвинувальному акті, а саме щире каяття, оскільки неодноразове вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством впродовж короткого проміжку часу, через незначний час після звільнення з місць позбавлення волі за попереднім вироком (близько 7-ми місяців), свідчать про відсутність у обвинуваченого щирого жалю з приводу вчиненого злочину, осуду своїх протиправних дій, його схильність вирішувати життєві ситуації шляхом застосування насильства, а відтак це свідчить про відсутність ознак щирого каяття.

Також, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, викладені вище; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку прокурора та потерпілої, і вважає, що покарання ОСОБА_5 , яке необхідно і достатньо для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено в межах санкції інкримінованих йому кримінальних правопорушень у вигляді обмеження волі.

При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який міцних соціальних зав`язків не має; не працює; раніше притягався до кримінальної відповідальності; систематично вчиняє домашнє насильство по відношенню до своєї колишньої дружини та дітей, то підстав для застосування ст.69 чи 75 КК України, суд не вбачає.

Оскільки відповідно до матеріалів справи міра запобіжного заходу ОСОБА_5 під час досудового слідства не обиралась і в судовому засіданні ніхто з учасників процесу не заявляв клопотання про її обрання до набрання вироком чинності, то суд її не обирає.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

У відповідності до ч.1, 4 ст.57 КВК України обвинувачений ОСОБА_5 підлягає направленню до місця відбуття покарання - виправного центру, самостійно за рахунок держави.

У разі невиїзду засудженого ОСОБА_5 до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Згідно до ч.1, 2 ст.58 КВК України строк покарання підсудному ОСОБА_5 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув`язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

Судові витрати по справі та речові докази - відсутні. Цивільний позов, не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі, строком на 3(три) роки 6(шість) місяців.

Строк покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя