Ухвала суду № 124892624, 30.01.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.01.2025Справа № 554/10702/24 Провадження № 1-кп/554/534/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«30» січня 2025року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12024170420001188 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

цивільного відповідача представника ПАТ «НАСК «Оранта» - ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження № 12024170420001188 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286КК України.

До суду надійшло клопотання власника майна ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.07.2024 року на транспортний засіб РУТА 23, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 у рамках кримінального провадження №12024170420001188. Клопотання обґрунтовано тим, що на теперішній час досудове розслідування завершено, відповідно всі необхідні слідчі дії з арештованим майном проведені, таким чином потреба в арешті майна наразі відпала. При цьому, вказаний ТЗ є єдиним джерелом доходу його власника.

Власник майна ОСОБА_9 в судове засідання не з?явився, від нього надійшла заява з проханням розглянути клопотання за його відсутності та скасувати арешт майна.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання власника майна, вважав вказане клопотання заявленим передчасно, оскільки арешт накладено з метою забезпечення речового доказу. На сьогодні судовий розгляд по кримінальному провадженню не розпочався, питання щодо визнання чи не визнання вини обвинуваченим не з?ясовувалось. Крім того, потерпілою подано цивільний позов, одним із співвідповідачів є власник транспортного засобу ОСОБА_9 , а тому у разі його задоволення він повинен буде відшкодувати шкоду, завдану потерпілий і арешт транспортного засобу зможе забезпечити виконання судового рішення.

Потерпіла та її представник адвокат ОСОБА_6 підтримали думку прокурора, заперечували проти скасування арешту майна.

Обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення клопотання власника майна.

Цивільний відповідач просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Суд, вивчивши доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.

За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частина перша статті 174 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави, з метою забезпечення збереження речового доказу, накладено арешт на автобус РУТА 23, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , належить ОСОБА_9 .

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, вчиненому під час керування саме ТЗ РУТА 23, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

Зважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 не розпочався, обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, визнання чи невизнання вини обвинуваченим судом не з?ясовувались, в зв`язку із чим стверджувати, що потреби кримінального процесуального характеру, для забезпечення яких накладено арешт на майно, відпали, у суду підстав немає, а отже доводи власника майна щодо відсутності необхідності в арешті майна, є передчасними.

Також, суд зазначає, що потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушення на загальну суму 517314,36 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу адвокату в сумі 20000 грн. Співвідповідачем виступає власник транспортного засобу ОСОБА_9 , а тому у разі можливого задоволення цивільного позову, останній повинен буде відшкодувати шкоду, завдану потерпілий і арешт транспортного засобу зможе забезпечити виконання судового рішення.

Крім того, суд наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, а отже такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого суд приходить до висновку, що потреби в діях саме такого заходу забезпечення кримінального провадження виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи власника майна з метою виконання завдань кримінального провадження.

Враховуючи викладене, а також розумність і співмірність обмеження права власності з метою виконання завдань кримінального провадження, суд вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, не доведено, що арешт майна накладено необґрунтовано, а також, що потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, відпала, в зв?язку із чим у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_9 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1