Рішення № 12488959, 23.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.10                                                                                           Справа№ 4/1965-24/194

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Рівнеазот”, м. Рівне

До відповідача : Львівської державної залізниці , м. Львів

Про стягнення 658604,98 грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

від позивача –Гуз С.Б. –представник

від відповідача – Гачак І.О. –представник

Суть спору: Позов заявлено ВАТ „Рівнеазот” до Львівської державної залізниці про стягнення 658604,98 грн., в т.ч. 545202,80 грн. –необґрунтовано нарахованих та отриманих коштів за перевезення вантажів у приватних цистернах ВАТ „Рівнеазот”, 97047,10 грн. –втрат від інфляції та 16356,08 грн. –3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2001р. сторонами укладено договір №12 про перевезення вантажів, відповідно до умов якого залізниця зобов’язується приймати до перевезення вантажі товариства та надавати додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів. В свою чергу товариство зобов’язується здійснювати попередню оплату послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок товариства та по мірі надання послуг списує відповідні суми ( провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку товариства.

Позивач вказує, що з 28.03.2005р. по 11.04.2005р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області було проведено перевірку порядку дотримання державної дисципліни цін Рівненською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці (ст.Обарів) при справлянні плати за перевезення вантажів у приватних ( орендованих) цистернах ВАТ „Рівнеазот” за період з 01.04.2004р. по 15.07.2004р. За результатами перевірки складено акт від 11.04.2005р. з Додатком №1 та Доповненням від 29.04.2005р.до акту перевірки від 12.04.2005р., якими встановлено, що при справлянні плати за перевезення вантажів у приватних ( орендованих) цистернах ВАТ „Рівнеазот” за період з 01.04.2004р. по 15.07.2004р. Рівненською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці (ст.Обарів) необґрунтовано нараховано та отримано кошти в сумі 545202,80грн.

На підставі вказаного акту перевірки позивач надіслав відповідачу претензію за №2003 від 23.05.2005року з вимогою повернути йому кошти в сумі 545 202,80грн., однак відповідач відмовив позивачу в задоволенні його вимог.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно набув кошти в сумі 545202,80грн. Посилаючись на ст.1212 ЦК України,позивач просить стягнути з відповідача вказану суму.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 97 047,10грн. та 3% річних в сумі 16 356,08грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.09.2005 року провадження у справі було зупинене до вирішення судом справи № 2/469-11/202 за позовом Львівської держаної залізниці до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання недійсним рішення № 106 від 06.06.2005р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, винесеного на підставі акту перевірки від 12.04.2005р., Додатку №1 та Доповнення від 29.04.2005р.до акту перевірки.

Ухвалою суду від 01.11.2010року провадження у справі поновлене, розгляд справи призначено на 23.11.2010року, оскільки ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010року залишено без змін постанову господарського суду Львівської області від 13.11.2008 року у справі №2/469-11/202, якою визнано нечинним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №106 від 06.06.2005 року.

Представник позивача в судове засідання 23.11.2010року з’явився, позовні вимоги підтримує. Крім того, позивач подав заяву про забезпечення доказів, шляхом витребування у відповідача телеграм від 01.04.2004р.№ ЦМЗ 10/590 та від 09.04.2009р. № ЦЗМ 10/654 .

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на факти, встановлені судовими рішеннями у справі № 2/469-11/202 та ст.35 ГПК. Крім того, відповідач повідомляє, що Львівська державна залізниця перейменована у Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця”. На підтвердження зміни відповідачем найменування, суду подано статут ДТГО „Львівська залізниця”, свідоцтво про державну реєстрацію та витяг з ЄДР юридичних-осіб та фізичних осіб –підприємців.

Представник відповідача вважає заяву позивача про забезпечення доказів безпідставною.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 24.03.2005р. по 12.04.2005р. Державною інспекція з контролю за цінами в Рівненській області проведено перевірку Рівненської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці на предмет дотримання державної дисципліни цін за період з 01.04.2004 року по 31.12.2004року.

За результатами перевірки складено акт від 12.04.2005р., в якому вказано, що в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 Укрзалізницею за період з лютого по липень 2004р. видано ряд розпоряджень (у вигляді телеграм), якими фактично встановлено нові тарифи на перевезення вантажів в рухомому складі у межах України, на рівні вищому, ніж діючі тарифи.

Згідно з актом перевірки, за період з 01.04.2004 року по 14.07.2004року Рівненською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці при справлянні плати за перевезення вантажів у приватних цистернах ВАТ „Рівнеазот” необгрнтовано нараховано та отримано виручки на загальну суму 545 202,80грн.

В акті також вказано, що послуги з перевезення вантажів та проведення розрахунків між залізницею та ВАТ „Рівнеазот” регулюються договором від 11.01.2001р. №12, відповідно до якого для отримання послуг з перевезення вантажів, замовником проводиться попередня оплата.

З 28.03.2005р. по 11.04.2005р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області проведено зустрічну перевірку ВАТ «Рівнеазот»щодо дотримання порядку державної дисципліни цін Рівненською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці при справлянні плати за перевезення вантажів у приватних (орендованих) цистернах ВАТ „Рівнеазот” за період з 01.04.2004 року по 15.07.2004року.

За результатами перевірки складено акт від 11.04.2005р., в якому також вказано, що за період з 01.04.2004 року по 15.07.2004року Рівненською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці ( ст. Обарів) при справлянні плати за перевезення вантажів у приватних цистернах ВАТ „Рівнеазот” необгрнтовано нараховано та отримано виручки на загальну суму 545 202,80грн.

Слід зазначити, що замість договору від 11.01.2001р. №12, на який є посилання в актах перевірки, позивач додав до позовної заяви договір №70 від 20.09.2004р., хоча в додатку вказаний договір від 11.01.2001р. №12.

Як вбачається з акту перевірки від 12.04.2005р. та з акту зустрічної перевірки від 11.04.2005р., інспекцією здійснювалась перевірка справляння плати за перевезення вантажів по одних і тих же накладних, в одних і тих же вагонах .Підстави необґрунтовано отриманої виручки в акті перевірки від 12.04.2005р. вказані ті ж самі, що і акті зустрічної перевірки від 11.04.2005р.

В квітні 2005 року позивач звернувся до відповідача з претензією за №2003 від 23.05.2005року про повернення коштів в сумі 545202,80грн. та сплату інфляційних нарахувань та 3% річних, в задоволенні якої залізниця відмовила.

На підставі названого вище акту перевірки від 12.04.2005р. Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області прийнято рішення №106 від 06.06.2005 року, яким до залізниці застосовано економічні санкції за порушення дисципліни цін шляхом вилучення в доход держбюджету м.Львова 1635608,40грн.

Залізниця оскаржила рішення №106 від 06.06.2005 року в судовому порядку.

Постановою господарського суду Львівської області від 13.11.2008 року у справі №2/469-11/202 за позовом ДТГО „Львівська залізниця” до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області задоволено позовні вимоги, визнано нечинним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №106 від 06.06.2005 року „Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін” в сумі 1635608,40грн.

При розгляді справи №2/469-11/202 судом встановлено:

- що акт перевірки від 12.04.2005 року не відповідає вимогам п.3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, яка затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року N 298/519;

- що Державною інспекцією не доведено належними та допустимими доказами обставин порушення залізницею державної дисципліни цін в період з 01.04.2004 року по 14.07.2004року, обставин, з яких би вбачалось отримання Львівською залізницею необґрунтованої виручки внаслідок застосування нових скидок на тарифи по перевезенню вантажів залізничним транспортом у приватному (власному) рухомому складі, а також правомірності прийнятого рішення №106 від 06.06.2005 року;

- що в акті перевірки Рівненської дирекції залізничних перевезень від 12.04.2005 року і додатку до нього від 29.05.2005 року обчислення необґрунтовано нарахованої та отриманої виручки Рівненською дирекцією залізничних перевезень проведені без перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, як передбачено п.5 Положення №1819; відсутні розрахунки, на яких ґрунтується сума необґрунтовано одержаної виручки з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, які передбачені ст.ст. 1 та 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказам Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року, згідно з якими вони здійснювались; до акту перевірки не додані копії документів первинного бухгалтерського обліку; з додатку до акту перевірки неможливо встановити правильність сум, які позивач нараховував на ВАТ “Рівнеазот” за надані послуги, і які суми позивач отримав та правильність сум, обчислених перевіряючим.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010року №2274/09/9104 залишено без змін постанову господарського суду Львівської області від 13.11.2008 року у справі №2/469-11/202.

Крім того, судом встановлено, що згідно із Статутом ДТГО „Львівська залізниця”

( нова редакція), зареєстрованим 20.06.2006р., свідоцтвом про державну реєстрацію та витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, відповідач у справі –Львівська державна залізниця, змінила найменування на –Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця”.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Позов заявлено про стягнення з відповідача на підставі ст.1212 ЦК необґрунтовано нарахованих та отриманих коштів в сумі 545202,80 грн. , а також на підставі ст.625 ЦК про стягнення 97047,10 грн. втрат від інфляції та 16356,08 грн. –3 % річних.

Як на доказ позовних вимог позивач посилається на акт перевірки, складений Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області.

Матеріалами справи підтверджено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області проведено перевірку відповідача та зустрічну перевірку позивача щодо порядку дотримання державної дисципліни цін Рівненською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці при справлянні плати за перевезення вантажів у приватних (орендованих) цистернах ВАТ „Рівнеазот”, за результатами яких складені акти від 11.04.2005р. та від 12.04.2005р. В актах перевірки від 11.04.2005р. та від 12.04.2005р. вказані ті ж самі обставини і ті ж самі висновки, а саме, що Рівненською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці при справлянні плати за перевезення вантажів у приватних цистернах ВАТ „Рівнеазот” необгрнтовано нараховано та отримано виручки на загальну суму 545 202,80грн.

Саме ця сума необґрунтовано отриманої виручки заявлена позивачем до стягнення.

Однак, постановою господарського суду Львівської області від 13.11.2008 року у справі №2/469-11/202, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010року №2274/09/9104 встановлено відсутність обставин, з яких би вбачалось отримання Львівською залізницею необґрунтованої виручки внаслідок застосування нових скидок на тарифи по перевезенню вантажів залізничним транспортом у приватному (власному) рухомому складі на загальну суму 545 202,80грн.

В силу частини четвертої ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 38 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарський судів України у другому півріччі 2008року щодо застосування норм ГПК України»за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, -з тих же підстав, що й рішення з цивільної справи( частина четверта ст.35 ГПК). Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті ГПК зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало.

Як зазначено вище, обставини та висновки щодо отримання Львівською залізницею необґрунтованої виручки на суму 545 202,80грн., в актах перевірки від 11.04.2005р. та від 12.04.2005р., вказані ті ж самі. Саме на них ґрунтуються позовні вимоги позивача. Проте, як зазначено вище, суд встановив відсутність обставин, які підтверджують отримання Львівською залізницею необґрунтованої виручки.

На підставі викладеного суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити, а заяву позивача про забезпечення доказів належить відхилити.

Статтею 25 ГПК України встановлено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

З огляду на зміну найменування відповідачем, суд вважає за необхідне замінити відповідача у справі Львівську державну залізниця на Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця”.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Замінити відповідача у справі –Львівська державна залізниця, ідентифікаційний код 01059900, адреса: м. Львів, вул. Гоголя,1, його правонаступником –Державним територіально-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця», ідентифікаційний код 01059900, адреса: м. Львів, вул. Гоголя,1.

2. В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя