Рішення № 12488863, 25.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10 Справа № 16/2.

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 468739 грн. 13 коп.

та зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, м. Київ

про визнання частково недійсним договору

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача представник не прибув;

від відповідача Баєв О.О., довіреність № 2030 від 06.10.2010.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості у сумі 290647 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань у сумі 43090 грн. 88 коп., 3% річних у сумі 13674 грн. 84 коп., штрафу у сумі 121326 грн. 10 коп., на підставі договору фінансового лізингу від 19.06.2008 №01-148/08-обл.

Відповідачем за первісним позовом заявлено зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” про визнання недійсним абзацу а) п.3.2 договору фінансового лізингу від 19.06.2008 №01-148/08-обл, визнання недійсним п.3.9 додатку №4 до договору фінансового лізингу від 19.06.2008 №01-148/08-обл, укладеного між сторонами у справі.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання не прибув, відзиву на зустрічну позовну заяву не надав, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином: до матеріалів справи долучено поштові повідомлення про отримання повноважним представником позивача ухвал по даній справі, надісланих на вул. «Іллінській», 8 в м. Києві. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи протягом 14.09.10 по 25.11.10 позивач суд не повідомив.

У судовому засіданні 11.11.10 за клопотанням представника відповідача за первісним позовом суд продовжив строк розгляду справи до 26.11.10, але в судове засідання, призначене на 25.11.10, позивач за первісним позовом не прибув, а надіслав телеграму з проханням продовжити строк розгляду справи на 15 днів і повідомив про неможливість прибути у судове засідання.

З урахуванням строку розгляду даної справи з 14.09.10 по 25.11.10, факту продовження строку за клопотанням відповідача за первісним позовом, факту належного повідомлення позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи тричі, суд залишає клопотання без задоволення.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та за участю представника відповідача за первісним позовом.

Між сторонами у справі укладено договір фінансового лізингу від 19.06.08 №01-148/08-обл (з додатками на а.с.14-25), на підставі якого позивач (орендодавець) зобовязаний надати відповідачу (орендарю) у тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку гусеничний екскаватор НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 № двигуна НОМЕР_42008 року випуску по ціні 1240760,83грн. - для використання та подальшого придбання у власність за плату у вигляді щомісячних лізингових платежів відповідно до графіку, що є додатком до договору (а.с.22-23), які відповідач зобовязався вносити щомісяця з урахуванням винагороди позивачеві. Загальна сума платежів за графіком дорівнює 1754148,67грн. Період, на який встановлено платежі, дорівнює 5 (пяти) рокам, починаючи з дати укладення договору та графіку 18.07.08.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу в оренду сільгосптехніку у відповідності до умов договору, що підтверджено актом приймання-передачі від 18.07.08 (а.с.26). Договір є діючим на даний час.

Позивачем за первісним позовом заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості по лізинговим платежам у сумі 290647 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань у сумі 43090 грн. 88 коп., 3% річних у сумі 13674 грн. 84 коп., штрафу у сумі 121326 грн. 10 коп. за несвоєчасне виконання зобовязань по договору. В обґрунтування розміру позовних вимог позивач за первісним позовом надав до позову розрахунок (а.с.11-12), в якому зазначив, що відповідач за первісним позовом сплатив 1313646,28грн. за період дії договору з 15.07.08 і по 12.08.10, та про заборгованість в сумі 290674,31грн. (різниця з позовною заявою на 27грн.). Також в розрахунку зазначено про розмір інфляційних нарахувань та річних.

Позов мотивовано тим, що відповідач не виконує свої зобовязання по укладеному договору не сплачує лізингові платежі у встановлений графіком термін, що є порушенням умов діючого договору та приписів ст.ст.179,193 ГК України, ст.ст.526,629 ЦК України, правил ст.ст.10,11 Закону України «Про фінансовий лізинг»та умовами укладеного договору.

Представник відповідача за первісним позовом відзивом, зданим у судовому засіданні 09.11.10, та листом, зданим у судовому засіданні 25.11.10, проти позову заперечив, посилаючись на відсутність боргу по оплаті відповідачем лізингових платежів, що підтвердив відповідними платіжними документами (а.с.53-73,106). У відзиві вказано, що загальна сума платежів за графіком сплати, що є невідємною частиною договору, які відповідач за первісним позовом зобовязаний сплатити до 20.08.2013 року, дорівнює 1754148,67грн. Відповідачем за первісним позовом на день подачі позову (14.09.10.) сплачено 1313646,28грн. в період з 18.07.08, про що сам позивач за первісним позовом вказав у розрахунку до позову (а.с.11-12). Також представник відповідача за первісним позовом вказав у відзиві про сплату лізингових платежів на суму 444000грн., після звернення позивача з даним позовом до суду, що підтверджується платіжними документами, долученими до справи (а.с.53,54,106), та зазначив про повне виконання відповідачем за первісним позовом своїх обовязків за договором лізингу на суму 1757464,28грн.

З урахуванням сплаченої суми на день подачі первісного позову, терміну дії договору і періоду графіку, протягом якого відповідач за первісним позовом зобовязаний сплачувати лізингові платежі, представник відповідача за первісним позовом вважає, що позов безпідставний.

В зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом зазначає про відсутність заборгованості на день звернення з даним позовом до суду, мотивуючи обставинами та розрахунком платежів, наведеними у відзиві та в листі від 25.11.10, і просить суд відмовити у задоволенні первісного позову.

Також відповідач за первісним позовом просить в зустрічний позовній заяві визнати недійсним частково договір фінансового лізингу від 19.06.2008 №01-148/08-обл в частині умов, викладених в абзаці «а»п.3.2 договору, та в частині п.3.9 додатку №4 до договору фінансового лізингу від 19.06.2008 №01-148/08-обл.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовано невідповідністю умов вказаних пунктів договору та додатку приписам ч.2ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»та самому договору в цілому, оскільки такі умови мають посилання на курс іноземної валюти при розрахуванні лізингових платежів і фактично надають право позивачеві в односторонньому порядку змінювати щомісячні лізингові платежі, незважаючи на інші умови договору лізингу і графіку сплати, в якому вказана чітка сума по договору на весь період. Тому позивач за зустрічним позовом просить визнати договір недійсним у вказаних частинах на підставі правил ст.203,ч.2ст.207, ч.1ст.,215 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника відповідача за первісним позовом, оцінивши надані сторонами до справи докази вимог і заперечень до суті спору за первісним і за зустрічним позовом, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов слід задовольнити за таких підстав.

Згідно приписів ст.55 Конституції України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Суд, оцінивши в порядку правил ст.ст.33,34,43 ГПК України докази, якими позивач за первісним позовом доводить своє порушене право на отримання лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 19.06.08 №01-148/08-обл (з додатками на а.с.14-25), укладеним сторонами по справі, дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем за первісним позовом законних прав позивача за первісним позовом у правовідносинах по вказаному договору, оскільки заборгованість по лізинговим платежам у лізингоодержувача відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом зобовязаний сплачувати щомісячні лізингові платежі відповідно до умов договору фінансового лізингу від 19.06.08 №01-148/08-обл та графіку, що є додатком до договору і невідємною частиною цього договору (а.с.22-23).

Загальна сума платежів за надання майна в лізинг дорівнює 1754148,67грн., як вказано в графіку.

Згідно умов пункту 3.1 договору та пунктів 3.1 і 3.5 загальних умов фінансового лізингу (додаток до договору) відповідач за первісним позовом зобовязаний вносити платежі щомісяця у відповідності до графіку. Графіком від 18.07.08 встановлений обовязок сплати 1754148,67грн. на протязі 61 календарного місяця, тобто на протязі рівно пяти років, без врахування авансового платежу.

Таким чином, відповідач за первісним позовом зобовязаний сплатити вартість лізингу на протязі 5 (пяти) років за період з 18.07.08. і до 20 серпня 2013 року.

З розрахунку, виконаного позивачем за первісним позовом і доданого до позовної заяви, та з завірених копій платіжних документів, доданих до справи відповідачем за первісним позовом, вбачається, що на 12 серпня 2010 року відповідачем за первісним позовом, сплачено 1313646,28грн., тобто за період з 18.07.08. до 12.08.10 (близько 2 років) відповідачем за первісним позовом сплачено майже 75% платежів, тоді як відповідач за вказаний термін зобовязаний був сплатити 703103,55грн. щомісячних платежів і з урахуванням авансу 971726,81грн.

Таким чином, у відповідача за первісним позовом відсутня заборгованість по сплаті лізингових платежів за вказаним договором і твердження позивача за первісним позовом про порушення відповідачем за первісним позовом вимог закону (ст.ст.526,629 ЦК України) та умов договору суперечать матеріалам справи і є необґрунтованими.

Доводи позивача за первісним позовом щодо порушення відповідачем за первісним позовом його законних прав на отримання лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 19.06.08 №01-148/08-обл є безпідставними та такими, що суперечать умовам самого договору і фактичним правовідносинам сторін за цим договором.

За таких підстав позовні вимоги за первісним позовом є такими, що не підлягають задоволенню, і у позові слід відмовити повністю.

Судові витрати за первісним позовом слід покласти на позивача за первісним позовом в порядку ст.49 ГПК України.

Вимоги за зустрічним позовом слід задовольнити, посилаючись на такі підстави.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено вичерпний перелік платежів, які можуть включати в себе лізингові платежі, передбачені умовами договору, а саме:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до пунктів 3.1. договору позивач за зустрічним позовом зобовязався виплачувати відповідачеві по зустрічному позову лізингові платежі відповідно до графіку та вимог п. 3 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору). Лізингові платежі складаються з авансового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмету лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає:

- суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмету лізингу;

- винагороду (комісію) відповідачеві за отриманий у лізинг предмет лізингу.

В пункті 3.2 договору встановлено, що після проведення фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачу загальна вартість предмета лізингу може бути змінена якщо:

а) загальна вартість предмету лізингу визначена у специфікації в грошовому еквіваленті до іноземної валюти;

б) в звязку з збільшенням митних зборів та інших обовязкових платежів, які впливають на вартість предмету лізингу, згідно умов договору купівлі-продажу (поставки) на момент проведення нового розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмета лізингу.

Також в цьому зазначено, що в таких випадках лізингодавець збільшує авансовий лізинговий платіж на суму такого збільшення, не пізніше початку місяця, який слідує за місяцем, в якому був підписаний акт, складає новий графік та направляє його лізингоодержувачу. При цьому розмір винагороди (комісії) лізингодавця змінюється пропорційно зміні загальної вартості предмету лізингу.

Згідно з пунктом 3.5. загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договорів) та графіком сплати лізингових платежів чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно в національній валюті. Розмір платежу як винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно сторонами погоджено у конкретному розмірі, в конкретній валюті і вказано в додатку до договору «Графік платежів»..

Пунктами 3.6. загальних умов фінансового лізингу передбачено порядок визначення розміру винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно, виходячи із вартості предмета лізингу, кількості днів за період з дня підписання акту до дати сплати чергового лізингового платежу та подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період.

Пунктом 3.9. загальних умов фінансового лізингу встановлена формула визначення додаткової винагороди відповідача, на суму якої коригується черговий лізинговий платіж: «сума чергового лізингового платежу * на коефіцієнт - сума чергового лізингового платежу». Коефіцієнт визначається, як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу та збільшеного на 0,59 % відповідно до курсу гривні к долару США, за яким АКБ «УкрСиббанк»по дорученню відповідача за зустрічним позовом фактично здійснив продаж коштів у іноземній валюті, отриманих відповідачем за зустрічним позовом для придбання предмету лізингу.

Аналізуючи пункти 3.2 договору та 3.9 додатку №4 до договору, суд дійшов висновку, що право на винагороду у відповідача по зустрічному позову виникає лише у випадку зміни курсу гривні до долара США і в залежності від даних банку. Положеннями пункту 3.2 договору та пункту 3.9. додатку №4 визначено платіж, який не передбачений ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», - винагороду, яка виникає у відповідача виключно внаслідок збільшення курсу долара США по відношенню до гривні. Зокрема, пункт 3.2 договору надає право відповідачу за зустрічним позовом на перерахунок щомісячних лізингових платежів не у відповідності до ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»та до умов пункту 3.6 додатку №4, а в залежності від зміни курсу валют і в односторонньому порядку.

Таким чином, договір (в частині п.3.2) та додаток №4 до договору «Загальні умови фінансового лізингу»в частині пункту 3.9 містять інші положення порядку для визначення розміру винагороди, ніж передбачені ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»та пунктами 3.1 договору і 3.6 додатку №4 один договір містить два різних положення щодо порядку оплати предмету лізингу та два різних порядку нарахування винагороди, і використовуючи порядок пунктів 3.2 договору та 3.9 додатку №4 до договору, відповідач за зустрічним позовом в односторонньому порядку має можливість змінити умови договору в частині розміру платежів, адже позивачеві за зустрічним позовом не надано права корегувати лізингові платежі в залежності від курсу валют . Договір та додаток №4 до договору не передбачають, навіть, обовязок для лізингодавця повідомити лізингоодержувача про зміну однієї з суттєвих умов договору - розміру лізингового платежу, встановленого в графіку платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на вкладене, пункт 3.2 (абзац під літерою «а») договору та пункт 3.9 додатку №4 до договору суперечать вимогам ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»та порушують права позивача за зустрічним позовом як лізингоодержувача, які встановлені в ст.ст.626, 651 ЦК - договір є домовленістю двох сторін і у відповідності до умов договору у сторін виникають певні права та обовязки. Змінювати обєм (або розмір) прав чи обовязків, встановлених у договорі, можливо тільки за участю двох сторін.

За таких підстав позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсними договорів в зазначених позивачем за зустрічним позовом частинах доведені в порядку ст.ст.33,34 ГПК України належним чином, обґрунтовані і їх слід визнати такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати за зустрічним позовом в порядку ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача по зустрічному позову.

На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 626,629 Цивільного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов залишити без задоволення.

2.Судові витрати по первісному позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, м. Київ.

3.Зустрічний позов задовольнити.

4.Визнати недійсним договір фінансового лізингу від 19.06.08 №01-148/08-обл, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, м. Київ та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1, в частині пункту 3.2 (абзац під літерою «а») та в частині пункту 3.9 додатку №4 до договору «Загальні умови фінансового лізингу».

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія», 01001, м. Київ, вул. «Михайлівська», 12; код ЄДРПОУ 30575865 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1 державного мита в сумі 85грн. та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення підписане 26.11.10

Суддя Р. Шеліхіна