Єдиний державний реєстр судових рішень
Березівський районний суд Одеської області
04.02.2025
Справа № 494/240/25
Провадження № 2-а/494/8/25
УХВАЛА
04 лютого 2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю. вивчивши матеріали адміністративної справи №494/240/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 115425 від 21.01.2025 року,
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи 30.01.2025 року до провадження судді Панчишина А.Ю. надійшла вищезазначена адміністративна справа.
ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 115425 від 21.01.2025 року.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першоїстатті 171 Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання юрисдикційної належності спору, суд керувався таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Таким чином, вказаною нормою КАС України передбачено вичерпний перелік адміністративних справ, що підлягають розгляду загальними судами як адміністративними.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови про застосування адміністративно господарського штрафу ПШ 15425 від 21 січня 2025 року, винесеної суб`єктом владних повноважень - Державною службою України з питань безпеки на транспорті Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області, про застосування до суб`єкта господарювання ФОП « ОСОБА_1 » адміністративно-господарського штрафу за порушення останнім встановлених правил здійснення господарської діяльності, згідно ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено притягнення до адміністративної відповідальності лише фізичних осіб, що може бути предметом оскарження до загального місцевого суду як до адміністративного в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 286 КАС України.
Накладення на юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, санкцій відповідно до статті 238 Господарського кодексу України не охоплюється поняттям «притягнення до адміністративної відповідальності», а адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності компетентних органів (посадових осіб) щодо накладення таких санкцій не підпадають під дію пункту 1 частини першої статті 20 КАС України та, відповідно, підсудні окружним адміністративним судам.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі №522/12566/18.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року по справі №1-22/2001 припис частини третьої статті 2 КУпАП, згідно з яким "положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законодавством, ще не включеним до Кодексу", стосується лише законів, що встановлюють адміністративну відповідальність фізичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.20 КАС України, усі справи, крім визначених частиною першою статті 20 КАС України, підсудні окружним адміністративним судам.
Таким чином, заявлений позов повинен розглядатися не місцевим загальним судом, а окружним адміністративним судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначаються правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 29 КАС Українисуд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.8 ст.29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 20, 29, 30, 44, 243, 248 КАС України,
УХВАЛИВ:
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 115425 від 21.01.2025 року передати за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Суддя Панчишин А.Ю.
Судове рішення № 124887478, Березівський районний суд Одеської області було прийнято 04.02.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 494/240/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: