Рішення № 12488402, 22.11.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010 р. Справа № 5/102-15/112

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів-7, 79007, в особі відокремленого підрозділу "Станція Івано-Франківськ", вул. Привокзальна, 1, м. Івано-Франківськ, 76001,

до відповідача Приватної фірми "Атар", вул. Військових ветеранів, 6, м. Івано-Франківськ, 76019,

про стягнення коштів в сумі 7157 грн. 70 коп..

за участю представників сторін:

від позивача Чешков С.О. - юрисконсульт, довіреність № НЮ-483 від 29.07.2010 року,

від відповідача Мицай С.В. - представник, довіреність № 18/11/2010 року від 18.11.2010 року,

встановив:

                    Державне територіальне-галузеве об"єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Станція Івано-Франківськ" звернулося в суд з позовною заявою до Приватної фірми "Атар" про стягнення коштів в сумі 7157 грн. 70 коп.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання рекламних послуг № 4 від 01.03.2010 року, відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за надані послуги.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2010 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.10.2010 року.

                    Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2010 року справу № 5/102 за позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Станція Івано-Франківськ", м. Івано-Франківськ до відповідача Приватної фірми "Атар", м. Івано-Франківськ скеровано на розгляд судді Деделюку Б.В.

                    Ухвалами суду від 19.10.2010 року та від 09.11.2010 року відкладено розгляд справи відповідно на 09.11.2010 року та на 18.11.2010 року.

                    В судовому засіданні 18.11.2010 року оголошено перерву до 22.11.2010 року.

          Представник позивача, в судовому засіданні 22.11.2010 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання рекламних послуг № 4 від 01.03.2010 року, в частині оплати коштів за надані послуги, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 7157 грн. 70 коп., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

          Представник відповідача, в судовому засіданні 22.11.2010 року, позовні вимоги визнав в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вх. № 9031 від 22.11.2010 року.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    01.03.2010 року між Державним територіальне-галузевим об"єднанням "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Станція Івано-Франківськ" (Розповсюджувач) та Приватною фірмою "Атар" (Рекламодавець) укладено договір про надання рекламних послуг № 4 (далі Договір).

                    Відповідно до п. 2.1 Договору Розповсюджувач розміщає рекламні конструкції, які є власністю Рекламодавця на території залізниці, а Рекламодавець вносить місячну плату за тимчасове користування місцем для розташування рекламних конструкцій в сумі, визначеній цим Договором та Додатками до нього.

                    Згідно п. 4.3. Договору оплата послуг здійснюється Рекламодавцем шляхом передплати на підставі рахунків-фактур, виставлених Розповсюджувачем не пізніше 30 числа в якому надаються послуги.

                    Кошти за надання рекламних послуг відповідачем оплачено частково.

                    З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості в сумі 5630 грн. 72 коп. № 33-10 від 09.07.2010 року, яку останнім залишено без розгляду (а.с. 8).

                    На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 7157 грн. 70 коп., що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

                    Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

                    У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

                    За наведених обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем в повному обсязі, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів згідно умов договору про надання рекламних послуг № 4 від 01.03.2010 року, в сумі 7157 грн. 70 коп., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    позов Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Станція Івано-Франківськ" до Приватної фірми "Атар" про стягнення коштів в сумі 7157 грн. 70 коп. задовольнити.

                    Стягнути з Приватної фірми "Атар", вул. Військових ветеранів, 6, м. Івано-Франківськ, 76019, (ідентифікаційний код 13657701), на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів-7, 79007, в особі відокремленого підрозділу "Станція Івано-Франківськ", вул. Привокзальна, 1, м. Івано-Франківськ, 76001, (ідентифікаційний код 04818861), 7157 (сім тисяч сто п"ятдесят сім) грн. 70 коп. заборгованості згідно умов договору про надання рекламних послуг № 4 від 01.03.2010 року, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 25.11.2010 року.