Рішення № 12488385, 18.11.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 р. Справа № 20/78 Господарський суд Івано - Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного підприємства "Зевс"

вул.Елеваторна, 1а-1б, м.Донецьк, 83047;

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Зірниця"

вул.Польова, 5, м.Івано-Франківськ, 76014;

про стягнення 99537,93грн. - боргу за поставлений товар, 55407,56грн.- пені, 32146,96грн. - інфляційних та 7382,11грн. - 3% річних.

За участі представників сторін:

Від відповідача: Волосянко Р.О.-заступник голови правління ЗАТ "Зірниця",

(наказ №186 від 06.09.05р.)

Від позивача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Зевс" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Закритого акціонерного товариства "Зірниця" 99537,93грн. - боргу за поставлений товар, 55407,56грн.- пені, 32146,96грн. - інфляційних та 7382,11грн. - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак використовуючи своє право надане йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, направив заяву вх№8912 від 17.11.2010р., в якій просить суд, прийняти відмову від позову та припинити повадження у справі в частині стягнення 55407,56грн.- пені, 32146,96грн. - інфляційних та 7382,11грн. - 3% річних. Просить суд, стягнути з відповідача основний борг в сумі 99537,93грн. та розглянути спір у відсутності повноважного представника позивача.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тобто право позивача до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього кодексу, в цій частині відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає за правильне, прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 55407,56грн.- пені, 32146,96грн. - інфляційних та 7382,11грн. - 3% річних, оскільки ця дія суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб.

Свою правову позицію стосовно даного спору, представник позивача виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки напоїв №ММ-034 від 01.01.2007р., згідно умов якого, (позивач/постачальник) поставив (покупцю/відповідачу) алкогольні напої на загальну суму 192842,80грн., що підтверджує видаткова накладна №13ВД024286 від 15.09.2008р.;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема розділу 4, який встановлює ціни та порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 99537,93грн.;

- положення ст. 526 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні, подав суду заяву вх№8932 від 18.11.10р.,

в якій, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 99537,93грн. визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, наступне.

Між Приватним підприємством "Зевс" та Закритим акціонерним товариством "Зірниця" укладено Договір поставки напоїв №ММ-034 від 01.01.2007р.

Згідно п.1.1. Договору, постачальник зобов"язується поставляти покупцю алкогольні напої марок визначених п.п. 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3., 1.1.4., 1.1.5. Договору, партіями, згідно замовлень покупця, а покупець зобов"язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Найменування, асортимент, кількість і ціна товару визначаються за домовленістю сторін і вказуються в специфікаціях і накладних, які являються невід"ємними частинами даного Договору і оформляються у вигляді додатків (п.1.2. Договору).

Строк поставки замовленої партії товару складає сім календарних днів з моменту погодження замовлення покупця (п.3.3.Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціни на товар вільні.

Відповідно до п. 4.2. Договору, покупець проводить оплату товару шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника чи іншим шляхом, який не суперечить чинному законодавству.

На виконання умов вище вказаного Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 192842,80грн. (в т.ч.192,40грн.-бою) по видатковій накладній №13ВД024286 від 15.09.2008р. на підставі довіреності №742573 від 17.09.08р.(а.с. 21-22).

Специфікацією №1 від 01.01.07р. до Договору поставки напоїв №ММ-034 від 01.01.2007р.(міститься в матеріалах справи), сторони визначили найменування, кількість, ціну та строк поставки товару.

Однак, в порушення п.4.2. Договору відповідач не провів оплату за поставлений товар у визначені специфікацією строки, і як наслідок виникла заборгованість, що складає 99537,93грн.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано (відзив на позовну заяву №507 від 20.09.2010р. та заява вх№8932 від 18.11.10р.) факт наявності заборгованості за поставлені алкогольні напої.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за Договором поставки напоїв №ММ-034 від 01.01.2007р., призвело до виникнення заборгованості що складає 99537,93грн.

Станом на 18.11.2010р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір поставки напоїв №ММ-034 від 01.01.2007р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Беручи до уваги вище викладене та те, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 99537,93грн. - боргу за поставлений товар, правомірна, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позов визнав.

Враховуючи той факт, що позивач частково відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, суд вважає за правильне, на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення 55407,56грн.- пені, 32146,96грн. - інфляційних та 7382,11грн. - 3% річних - припинити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Зевс", вул.Елеваторна, 1а-1б, м.Донецьк, 83047, до відповідача Закритого акціонерного товариства "Зірниця" вул.Польова, 5, м.Івано-Франківськ, 76014, про стягнення 99537,93грн. - боргу за поставлену продукцію, 55407,56грн.- пені, 32146,96грн. - інфляційних та 7382,11грн. - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Зірниця" вул.Польова, 5, м.Івано-Франківськ, 76014, (код ЄДРПОУ 01563068, п/р 260082889 в ІФОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 336462) на користь Приватного підприємства "Зевс", вул.Елеваторна, 1а-1б, м.Донецьк, 83047, (код ЄДРПОУ 31578034, п/р 26007002000013 в ТОВ КБ "Український фінансовий світ", МФО 377777) - 99537,93грн. (дев"яносто дев"ять тисяч п"ятсот тридцять сім грн. 93коп.)- боргу за поставлений товар, 995,40грн. (дев"ятсот дев"яносто п"ять грн. 40коп.)-державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення з Закритого акціонерного товариства "Зірниця" 55407,56грн.- пені, 32146,96грн. - інфляційних та 7382,11грн. - 3% річних- провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.11.2010р.

Суддя С.Кобецька