Рішення № 124881776, 23.01.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3979/24

Провадження № 2/610/349/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.01.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,

представника позивача Овдієнко Л.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

16 жовтня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , у якій позивач просить відібрати у відповідачів малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення їх батьківських прав, а також стягнути з відповідачів аліментів на його утримання у твердій грошовій сумі в розмірі по 1 598 грн з кожного, щомісячно, на рахунок, який буде відкрито на дитину у Державному ощадному банку України.

Позовна заява обґрунтована тим, що на обліку служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області перебуває ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитина у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків від належного виконання батьківських обов`язків. Батьки дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - проживають окремо від дитини. Малолітній мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом з бабою і дідом - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Зібраними позивачем даними встановлено, що батьки дитини тривалий час ухиляються від виконання батьківських обов`язків: не створюють для сина належних умов для проживання, виховання та розвитку, не піклуються про стан його здоров`я, не цікавляться його життям, навчанням, участі в утриманні та вихованні дитини не беруть. Малолітній повністю перебуває на утриманні баби та діда.

Питання про доцільність відібрання у відповідачів малолітнього сина без позбавлення батьківських прав, було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Балаклійської міської ради Харківської області. Батьки на засідання комісії не з`явилися, причину неявки не повідомили. Вивчивши матеріали справи, комісія з питань захисту прав дитини Балаклійської міської ради Харківської області дійшла висновку, що відібрання у відповідачів малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.

Представник позивача - начальник Служби у справах дітей у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на доводи позовної заяви. Також зазначила, що відповідачі до теперішнього часу своєї поведінки не змінили, свої батьківськи обов`язки не виконують.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлялися належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, а також викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Про причини неявки суд не повідомили, відзивів не подали.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

28.10.2024 позовну заяву Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів прийнято до провадження Балаклійського районного суду Харківської області, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.11.2024.

27.11.2024, у зв`язку із першою неявкою відповідачів, підготовче засідання було відкладено до 17.12.2024.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 17.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд на 23.01.2025. Разом з цим, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5

23.01.2024 суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів, зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідачів у розгляді справи та відсутність у позивача заперечень проти заочного розгляду справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-10).

З матеріалів справи встановлено, що останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 , фактичним місцем проживання - АДРЕСА_3 .

Останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 є АДРЕСА_2 .

Малолітній ОСОБА_4 зареєстрований і фактично проживає в АДРЕСА_1 .

Під час обстеження умов проживання, проведених 03.10.2023, 23.11.2023 та 15.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що умови проживання малолітнього ОСОБА_4 є задовільними. Дитина проживає з бабою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і дідом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у приватному трикімнатному будинку, стіни та стеля у якому побілені, на дерев`яній пофарбованій підлозі застелені килими, дерев`яні вікна оздоблені шторами. У будинку є електропостачання, газопостачання, пічне опалення. У приміщенні чисто, прибрано, є необхідні меблі та побутова техніка. Наявний запас харчування у достатній кількості. Дитина має окрему кімнату, де є ліжко, місце для навчання, необхідне шкільне приладдя, засоби гігієни. Для навчання також у дитини є мобільний телефон і планшет (а.с. 11, 12, 13).

Службою у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області 01.12.2023 було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_2 . За результатами обстеження встановлено, що складні життєві обставини, у яких перебуває ОСОБА_2 класифіковано як випадки середньої складності, чинниками яких є відсутність працевлаштування, умов та засобів для утримання дитини, низький виховний потенціал матері, скрутне матеріальне становище, схильність до вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_2 має статус внутрішньо переміщеної особи, мешкає у гуртожитку, де винаймає одну з кімнат. Кухня та зручності загального користування. Кімната обладнана речами та меблями довготривалого вжитку, запас продуктів харчування обмежений. Умов для проживання малолітньої дитини не створено. Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_2 від 01.12.2023 її малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом з бабою ОСОБА_5 та дідом ОСОБА_6 за їх спільною домовленістю, так як наразі мати не в змозі утримувати дитину через тяжке фінансове становище. ОСОБА_2 зазначила, що підтримує зв`язок з дитиною та бабусею у телефонному режимі. Забрати дитину за місцем свого фактичного проживання не може, оскільки не має засобів для його утримання, не має можливості створити належні умови для проживання дитини (а.с. 20-21, 22-23).

01 грудня 2023 року ОСОБА_2 було винесено офіційне попередження № 207 щодо відповідальності з дотримання прав дітей згідно із законодавством України (а.с. 25).

З повідомлень Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області від 15.04.2024 та Лозівського міського центру соціальних служб Лозівської міської ради Харківської області від 22.04.2024 вбачається, що під час відвідування ОСОБА_2 з метою з`ясування її думки щодо позбавлення її батьківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_4 та проведення оцінки потреб сім`ї, надання соціальної послуги супроводу, її не було вдома, на запрошення до служби у справах дітей вона не з`явилася, на телефонні дзвінки не відповідає (а.с. 24, 29).

За даними довідок комунального некомерційного підприємства "Балаклійський центр первинної медико-санітарної допомоги" Балаклійської міської ради Харківської області від 12.10.2023 № 390 та від 20.08.2024 № 313 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться під наглядом сімейного лікаря АЗПСМ с. Петрівське, проходить профілактичні огляди, щеплений за віком, проживає з бабою ОСОБА_5 і дідом ОСОБА_6 , які приводять дитину на огляди та профілактичні заходи до лікаря. Мати дитини ОСОБА_2 в с. Петрівське не проживає, до сімейного лікаря не звертається, зі слів баби, до сина не приїжджає (а.с. 30, 31).

З довідки-характеристики, наданої старостою Петрівського старостинського округу виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області від 15.11.2023 за № 03-10-07/365, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже не перший рік проживає у баби ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_2 жодного разу не зустрічали під час відвідування дитини з метою обстеження умов проживання. Зі слів баби, мати дитини не цікавиться життям сина, не бере участі у його вихованні та не надає матеріальної допомоги, зловживає спиртними напоями. Під час активних бойових дій в Ізюмському районі дитина з бабою виїжджали в м. Лозова. Навесні 2023 року баба з онуком повернулися додому у с. Петрівське, мати дитини залишилася у м. Лозова (а.с. 32).

Інформація, надана старостою Петрівського старостинського округу виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області від 20.08.2024 № 03-10-07/344, є аналогічною наданій у довідці-характеристиці від 15.11.2023. Крім того, зазначено, що, зі слів баби дитини ОСОБА_5 , батько дитини ОСОБА_3 проживає в РФ і вже більше 6-ти років не приїжджає, не телефонує та не цікавиться життям сина у будь-який спосіб (а.с. 33).

З характеристик, наданих директором і класним керівником Петрівського ліцею Балаклійської міської ради Харківської області від 11.10.2024, вбачається, що ОСОБА_4 , 2012 р.н., навчається у 7-му класі вказаного ліцею з першого класу, володіє матеріалом на середньому рівні, проявляє інтерес до деяких предметів, зокрема, природознавства, літератури, потребує постійного контролю. Виявляє образне та творче мислення. Має добрий загальний розвиток. Відвідує тренування з футболу, бере участь у змаганнях. Не порушує норм та правил поведінки, конфліктів з учнями та вчителями не має. Підтримує дружні відносини з однокласниками. Хлопчика виховує баба ОСОБА_5 , яка відповідально ставиться до виховання та навчання дитини. Він повністю перебуває на її утриманні. Вдома у дитини бабою створено всі необхідні житлові умови для проживання та навчання малолітнього. ОСОБА_5 постійно підтримує постійний зв`язок з класним керівником, відвідує батьківські збори. Мати дитини - ОСОБА_2 належного контролю за навчанням та вихованням сина не здійснює, безробітна, має алкогольну залежність, погано впливає на його поведінку та навчання. Батько дитини - ОСОБА_3 за роки навчання ОСОБА_4 в ліцеї взагалі не з`являвся, з сином зв`язок не підтримує (а.с. 34-35).

За даними ювенальної превенції сектору превенції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 05.10.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягалася до адміністративної відповідальності 12.12.2023 за ч. 2 ст. 178 КУпАП, 12.05.2023 за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, 12.05.2023 за ст. 183 КУпАП, 26.10.2023 за ст. 183 КУпАП. За невиконання або неналежне виконання своїх батьківських обов`язків, вчинення домашнього насильства до адміністративної відповідальності не притягалася (а.с. 36).

Разом з цим, за постановами судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.11.2022 та 27.05.2024 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 37, 38).

За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.04.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до 1-го року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України (а.с. 39).

Начальником Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області за поданням служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області від 19.09.2024 № 1325/01-23 надано висновок про доцільність відібрання у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У висновку зазначено, що вказане питання було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Балаклійської міської ради Харківської області. Батьки на засідання комісії не з`явилися, про причину неявки не повідомили. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ухиляються від виконання батьківських обов`язків стосовно малолітнього ОСОБА_4 : не створюють належних умов для проживання, виховання та розвитку дитини, не беруть участь у її вихованні, утриманні та розвитку, не піклуються про здоров`я сина, не виявляють інтересу до внутрішнього світу малолітнього. Враховуючи викладене, Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області вважає за доцільне відібрати у ОСОБА_2 і ОСОБА_3 малолітнього сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав, оскільки це відповідатиме інтересам дитини (а.с. 40-43).

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що доводиться бабою малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виховує його разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 з самого народження. Мати дитини - ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_5 , вихованням дитини не займається, матеріальної допомоги на його утримання не надає, життям, здоров`ям, розвитком дитини не цікавиться. Батько дитини - ОСОБА_3 є громадянином РФ та протягом тривалого часу не проживає в Україні, з сином не спілкується, матеріальної допомоги на його утримання не надає.

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_5 , яка разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 виховує малолітнього ОСОБА_4 . Дитина з самого народження проживає в родині баби і діда, вони займаються його вихованням та утриманням. Мати дитини - ОСОБА_2 проживає окремо в м. Лозова, вихованням дитини не займається.

Свідок ОСОБА_10 , допитана у судовому засідання, зазначила, що вона проживає по сусідству із родиною ОСОБА_11 . Їй відомо, що вони з самого народження виховують онука - ОСОБА_4 , займаються його вихованням і утриманням. Батьки дитини проживають окремо, його вихованням не займаються, не піклуються про його життя та здоров`я. Мати дитини - ОСОБА_12 проживає в м. Лозова, та майже ніколи не приїжджає в с. Петрівське відвідати сина. батько дитини - ОСОБА_3 проживає в РФ протягом тривалого часу, вихованням свого сина не займається взагалі.

На виконання вимоги ст. 171 СК України щодо врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя, та врахування її найкращих інтересів, судом за згодою та в присутності представника позивача була заслухана думка дитини.

У судовому засіданні малолітній ОСОБА_4 пояснив, що з самого народження він проживає з бабою ОСОБА_5 і дідом ОСОБА_6 . Вони займаються його вихованням та навчанням, купують йому необхідні речі, одяг, продукти харчування тощо. Мати проживає окремо від нього у м. Лозова Харківської області, його вихованням не займається, майже ніколи не відвідує, іноді телефонує. Батько взагалі не цікавиться його життям, не відвідує його, не телефонує.

Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України "Про охорону дитинства" від 21 червня 2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства", далі - Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 11 Закону сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. (ст. 12 Закону).

Частиною 8 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 152 СК України передбачено забезпечення права дитини на належне батьківське виховання.

Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави для відібрання дитини від батьків встановлені частиною першою статті 170 СК України.

Так, відповідно до п. 2-5 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до вимог ч. 3 статті 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей їх батьками, суд, за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дитини.

Згідно з ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статей 183 та 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Мотиви суду.

Позовні вимоги про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у його батьків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ґрунтуються на ухиленні відповідачів від виконання своїх обов`язків з виховання дітей (ст. 170, пункт 2 частини 1 статті 164 СК України).

З огляду на зміст ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, тобто у випадках, зокрема, у разі ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

У пункті 16 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відібрання дитини - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Європейський суд з прав людини зазначав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України").

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Доцільно з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, а також визначити, чи виправдовуються такі заходи станом фізичного або психічного здоров`я дитини. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України).

Оцінка пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Такий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 404/9387/21, провадження № 61-13425св23.

Частинами 5, 6 статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанова Верховного Суду від 26.12.2024 у справі № 561/474/24, провадження № 61-13691св24).

У висновку Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області як органу опіки та піклування, від 11.10.2024 № 04-08/5726 визначено доцільним відібрання малолітнього ОСОБА_4 у його батьків, оскільки вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не створюють належних умов для проживання, виховання та розвитку, не піклуються про здоров`я сина, не виявляють інтересу до внутрішнього світу малолітнього.

Суд визнає висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав вмотивованим та таким, що містить належне, підтверджене доказами обґрунтування необхідності відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав, отже застосування такого заходу відповідає інтересам дитини.

Крім того, в діях органу опіки та піклування убачається у динаміці здійснення супроводу цієї родини, надання їй допомоги в межах покладених на них функцій і завдань.

За загальним правилом відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що дитина проживає в родині баби та діда, які піклуються про нього, забезпечують належні умови для виховання, проживання та навчання дитини, піклуються про його стан здоров`я.

На підтвердження викладених у позовній заяві доводів стосовно ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків позивач надав суду акти обстеження умов проживання дитини від 03.10.2023, від 23.11.2023 та від 15.05.2024, інформацію, зібрану службою у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області за місцем реєстрації ОСОБА_2 , довідки із закладів охорони здоров`я, характеристики з місця навчання дитини, відомості ювенальної превенції сектору превенції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, копії постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, з яких вбачається, що протягом тривалого часу малолітній ОСОБА_4 проживає в родині своїх баби і діда, перебуває на їхньому утриманні, батьки дитини самоусунулися від своїх батьківських обов`язків, не піклуються про нього, взагалі не цікавляться його життям, розвитком, навчанням, станом здоров`я.

Ухвалюючи рішення про відібрання малолітньої дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, суд виходить з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт ухилення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання сина.

Отже у матеріалах справи наявні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування відповідачами своїми обов`язками, що свідчить про злісне ухилення їх від виховання своєї дитини і, як наслідок, необхідність застосування такого заходу як відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав, оскільки у цьому випадку це відповідатиме найкращим інтересам дитини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Балаклійської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про відібрання малолітнього ОСОБА_4 у його батьків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських права підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовної вимоги про відібрання дитини від матері та батька без позбавлення їх батьківських прав суд, керуючись ч. 4 ст. 170 СК України, задовольняє і позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1 598 грн з кожного відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати.

Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру.

За позовну вимогу про відібрання дитини, без позбавлення батьків батьківських прав, судовий збір не справлявся позивачем на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів.

Разом з цим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про судовий збір" за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" складає 3 028 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем заявлено дві позовні вимоги до двох відповідачів, які підлягають задоволенню у повному обсязі, суд стягує з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі по 6 056 грн з кожного (3 028+3 028=6 056).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 12 ЦК України, статтями 7, 19, 150, 152, 155, 164, 170, 180, 181, 182, 184 СК України, статтями 1, 8, 11, 12 ЗУ "Про охорону дитинства", статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Відібрати малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , без позбавлення їх батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 598 грн, щомісячно, на рахунок дитини, який буде відкрито на її ім`я в Державному ощадному банку України, починаючи з 16 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 598 грн, щомісячно, на рахунок дитини, який буде відкрито на її ім`я в Державному ощадному банку України, починаючи з 16 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь держави витрати зі сплати судового збору по 6 056 гривень з кожного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64207, Харківська області, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, буд 18, ЄДРПОУ 44663704.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП

Повний текст рішення суду складено 03 лютого 2025 року.

СуддяЮ.А. Феленко