Постанова № 12488168, 21.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2010 року 15:32 № 2а-9891/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Рябова А.І.

відповідача: не зявилися

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

до Закритого акціонерного товариства “ЕНЕРГО БУД ІНВЕСТ УКРАЇНА”

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21жовтня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30червня20010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства “ЕНЕРГО БУД ІНВЕСТ УКРАЇНА” (далі по тексту відповідач, ЗАТ “ЕНЕРГО БУД ІНВЕСТ УКРАЇНА”), в якому просить стягнути штрафні (фінансові) санкції по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 166669,11грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02липня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-9891/09/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22вересня2010року, який відкладено на 21жовтня2010року через неприбуття представника відповідача.

В судовому засіданні 21жовтня2010року представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “ЕНЕРГО БУД ІНВЕСТ УКРАЇНА” зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 14вересня2000року (ідентифікаційний код 31169593), взято на облік ДПІ у Печерському районі м. Києва в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи 21вересня2000року за №31051 і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до даних облікової картки ЗАТ “ЕНЕРГО БУД ІНВЕСТ УКРАЇНА” має заборгованість зі сплати до бюджету штрафних(фінансових) санкції по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 166669,11грн.

Зазначена заборгованість виникла у звязку з прийняттям ДПІ у Печерською районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 09вересня2009року №0004762202/0, винесеного на підставі акту позапланової виїзної перевірки про застосування штрафних санкцій по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства форми “С” ЗЕД від 28жовтня2009року 335/22-02/31169593.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові повідомлення надсилаються в порядку передбаченому для податкових вимог та вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 09вересня2009року №0004762202/0 вручене під розписку головному бухгалтеру відповідача в день його винесення, про що є відмітка на корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішення ДПІ у Печерського районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій повідомлення-рішення від 09вересня2009року №0004762202/0 або в судовому чи адміністративному порядку до органів державної податкової служби вищого рівня.

Судом встановлено, що у визначений законом термін відповідачем вказана сума податкового зобовязання сплачена не була, у звязку із чим виник податковий борг.

Відповідно до пункту 1.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21грудня2000року №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21грудня2000року №2181-ІІІ передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання та порушення вимог валютного законодавства є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції, визначені рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09вересня2009року №0004762202/0 застосовано в межах строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкових зобовязань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 11грудня2009року №1/11234 на суму 166669,11грн., яка була вручена 18січня2010року, про що є підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

У звязку з несплатою податкового зобовязання позивачем на адресу відповідача було надіслано другу податкову вимогу від 17лютого2010року №2/1603 на суму у розмірі 166669,11грн., яка була вручена 20лютого2010року, про що є підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства “ЕНЕРГО БУД ІНВЕСТ УКРАЇНА” (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 117/18, кв.118, ідентифікаційний код 31169593) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31112104700007, одержувач: ВДК у Печерському районі міста Києва, код 26077922 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080900) суму штрафних (фінансових) санкцій по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 166669,11грн.(сто шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят девять гривень одинадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко