Постанова № 12488154, 10.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2010 року 16:43 № 2а-9267/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Мартинюка Ю.В.;

відповідача: не зявилися

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Аріал Плюс”

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10листопада2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

15червня2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріал Плюс” (далі по тексту відповідач, ТОВ “Аріал Плюс”), в якій просить стягнути заборгованість на загальну суму 130946,45грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18червня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-9267/10/2670, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 13серпня2010року. 13серпня2010року розгляд справи відкладався до 15жовтня2010року через відсутність представника відповідача. 15жовтня2010року суд оголосив перерву до 29жовтня2010року, до 05листопада2010року, а пізніше до 10листопада2010року через необхідність витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні 10листопада2010року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з неприбуттям в судові засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аріал Плюс” зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією (ідентифікаційний код 34299287) в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи 03 квітня 2006року і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до даних облікової картки ТОВ “Аріал Плюс” має заборгованість зі сплати до бюджету податків і зборів на загальну суму 130946,45грн., в т.ч.: 1) по податку на додану вартість на суму 130252,19грн., яка виникла на підставі: податкового повідомлення-рішення від 14травня2009року №06211/1512/0 на суму 130221,00грн., яка частково була погашена за рахунок переплати у минулих звітних періодах на суму 648,81грн., і на момент розгляду справи складає 129572,19грн.; податкового повідомлення-рішення від 26червня2009року №0083501512/0 на суму штрафних фінансових санкцій 170,00грн.; податкового повідомлення-рішення від 14серпня2009року №0110111512/0 на суму штрафних фінансових санкцій 170,00грн.; податкового повідомлення-рішення від 30вересня2009року №145011512/0 на суму штрафних фінансових санкцій 170,00грн.; від 20листопада2009року №18696/1512 на суму штрафних фінансових санкцій 170,00грн.; 2) з податку на прибуток підприємств, яка виникла на підставі самостійно поданої відповідачем декларації за перший квартал 2009року від 10червня2009року №234319, якою відповідачем самостійно визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 373,00грн., що частково була погашена за рахунок переплати у минулих звітних періодах на суму 358,74грн., і на момент розгляду справи складає 14,26грн.; податкового повідомлення-рішення від 14вересня2009року №0122571512/0 на суму штрафних фінансових санкцій 340,00грн.; податкового повідомлення-рішення від 26листопада2009року №0192991512/0 на суму штрафних фінансових санкцій 170,00грн.; податкового повідомлення-рішення від 24лютого2010року №0030671512/0 на суму штрафних фінансових санкцій 170,00грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи. ТОВ “Аріал Плюс” має загальний податковий борг у розмірі 130946,45грн.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові повідомлення надсилаються в порядку передбаченому для податкових вимог та вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 14травня2009року №06211/1512/0 (отримано уповноваженою особою відповідача 20травня2009року, про що є підпис на звороті повідомлення про вручення), від 26червня2009року №0083501512/0 (отримано уповноваженою особою відповідача 08липня2009року, про що є підпис на звороті повідомлення про вручення), від 14серпня2009року №0110111512/0 (отримано уповноваженою особою відповідача 18серпня2009року, про що є підпис на звороті повідомлення про вручення), від 30вересня2009року №145011512/0 (отримано відповідачем 09листопада2009року, про що запис у реєстрі поштових відправлень 107 Київського відділення звязку), від 20листопада2009року №18696/1512 (розміщено на дошці податкових повідомлень 20листопада2009року на підставі акту №2699, через не можливість вручення, оскільки відповідач не знаходився за вказаною адресою), від 14вересня2009року №0122571512/0 (отримано відповідачем 09листопада2009року, про що запис у реєстрі поштових відправлень 107 Київського відділення звязку), від 26листопада2009року №0192991512/0 (розміщено на дошці податкових повідомлень 26листопада2009року на підставі акту №2764, через не можливість вручення, оскільки відповідач не знаходився за вказаною адресою), від 24лютого2010року №0030671512/0 (розміщено на дошці податкових повідомлень 24лютого2010року на підставі акту №629, через не можливість вручення, оскільки відповідач не знаходився за вказаною адресою) направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

В матеріалах справи відсутні докази сплати податкових зобовязань визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 14травня2009року №06211/1512/0, від 26червня2009року №0083501512/0, від 14серпня2009року №0110111512/0, від 30вересня2009року №145011512/0, від 20листопада2009року №18696/1512, від 14вересня2009року №0122571512/0, від 26листопада2009року №0192991512/0 (від 24лютого2010року №0030671512/0, як і відсутні докази того, що платником розпочато процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

В матеріалах справи відсутні докази сплати самостійно визначеної суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобовязання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкових зобовязань позивачем направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення першу податкову вимогу від 12червня2009року №1/5329 на суму 129572,19грн., яка була вручена уповноваженій особі відповідача 03вересня2009року, про що свідчить підпис на звороті повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки після направлення першої податкової вимоги, податковий борг залишився непогашеним, позивачем на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога від 05жовтня2009року 2/8356 на суму 129756,45грн, однак зазначена кореспонденція повернулася позивачу через не можливість вручення відповідачу, що не знаходиться за вказаною адресою, і відповідно до акту від 20жовтня2009року №2046 друга податкова вимога від 05жовтня2009року 2/8356 розміщена на дошці податкових оголошень.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріал Плюс” (04107, м. Київ, вул. Підгірна, 3/7-Щ, ідентифікаційний код 34299287) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31117009700011, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУ ДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) заборгованість по сплаті податку на прибуток підприємств у розмірі 694,26грн. (шістсот девяносто чотири гривні двадцять шість копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріал Плюс” (04107, м.Київ, вул. Підгірна, 3/7-Щ, ідентифікаційний код 34299287) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУ ДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 130252,19грн. (сто тридцять тисяч двісті пятдесят дві гривні девятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко