Постанова № 12488147, 01.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2010 року 10:05 № 2а-8417/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Каргалика Д.М.;

відповідача: не зявилися

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

доКонсорціуму “Військово-будівельна індустрія”

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01жовтня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01червня2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Соломянському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Соломянському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Консорціуму “Військово-будівельна індустрія” (далі по тексту відповідач), в якій просила стягнути податковий борг на загальну суму 521975,53грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03червня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-8417/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28липня2010року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28липня2010року залучено до матеріалів адміністративній справі №2а-8417/10/2670 клопотання про уточнення позовних вимог, відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та призначено розгляд справи на 01жовтня2010року.

В судовому засіданні 01жовтня2010року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Консорціум “Військово-будівельна індустрія” зареєстровано Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією 05липня2005року (ідентифікаційний код 33629043) в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до даних облікової картки Консорціум “Військово-будівельна індустрія” на час розгляду справи має заборгованість зі сплати до бюджету суми податків і зборів у розмірі 521975,53грн., в тому числі: 1) по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 37636,55грн., яка виникла на підставі податкових розрахунків земельного податку від 19січня2009року №897 на суму 31857,11грн., яка частково була погашена на суму 4959,24грн. та від 26січня2010року №2900 на суму 33736,54грн.; 2) по податку на додану вартість на загальну суму 484338,93грн., що виникла на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій від 20листопада2008року на суму 18767,00грн., від 22грудня2008року на суму 8982,00грн., від 19січня2009року на суму 14703,00грн., від 20лютого2009року на суму 7588,00грн., від 20березня2009року на суму 8786,00грн., від 14квітня2009року на суму 13856,00грн., від 20травня2009року на суму 10647,00грн., від 22червня2009року на суму 11355,00грн., від 17липня2009року на суму 14571,00грн., від 20серпня2009року на суму 51693,00грн., від 17вересня2009року на суму 55354,00грн., від 16жовтня2009року на суму 59288,00грн., від 20листопада2009року на суму 48851,00грн., від 18грудня2009року на суму 46626,00грн., від 18січня2010року на суму 38682,00грн., від 22лютого2010року на суму 36400,00грн., від 22березня2010року на суму 37505грн., від 20квітня2010 року на суму 43906,00грн.; податкових повідомлень-рішень: від 06лютого2009року №0002631504/0, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1914,02грн., від 06лютого2009року №0002621504/0 яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2354,42грн.; крім цього, за відповідачем обліковується залишок несплаченої пені по податку на додану вартість у розмірі 4299,28грн.; 3) по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 0,05грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 15березня2010року №0007421502/0 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,93грн., яка частково відповідачем погашена у розмірі 1,88грн., за рахунок переплати за минулі звітні періоди і на момент розгляду справи складає 0,05грн.

З матеріалів справи вбачається, що на момент судового розгляду станом на 01жовтня 2010року сума загальної заборгованості Консорціуму “Військово-будівельна індустрія” перед бюджетом складає 521975,53грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю”, використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом; за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частиною 1 статті 5 Закону України “Про плату за землю” визначено, що обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах оренди.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про плату за землю”, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власника та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові повідомлення надсилаються в порядку передбаченому для податкових вимог та вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів податкові повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 15березня2010року №0007421502/0, від 06лютого2009року №0002631504/0 та №0002621504/0 направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень, і були отримані уповноваженою особою відповідача 15березня2010року та 06лютого2009року відповідно, про що свідчать підписи на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В матеріалах справи відсутні докази сплати податкових зобовязань визначених податковими повідомленнями-рішеннями 06лютого2009року №0002631504/0 та №0002621504/0 і від 15березня2010року №0007421502/0, як і відсутні докази того, що платником розпочато процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобовязання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкових зобовязань позивачем направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення першу податкову вимогу від 03грудня2008року №1/2877 на суму 18780,73грн., яка повернулася позивачу через відсутність відповідача за вказаною адресою і була розміщена на дошці податкових оголошень 15грудня2008року на підставі акту №№6041/24-30.

Оскільки податкових борг залишився не погашеним на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога від 05лютого2008року №2/135 на суму 16828,73грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 18лютого2008року, про що свідчить підпис на корінці другої податкової вимоги.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Соломянському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Консорціуму “Військово-будівельна індустрія” (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 33629043) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №33218811700010, одержувач ВДК у Соломянському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100) заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних осіб у розмірі 37636,55грн. (тридцять сім тисяч шістсот тридцять шість гривень пятдесят пять копійок).

3. Стягнути з Консорціуму “Військово-будівельна індустрія” (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 33629043) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31110029700010, одержувач ВДК у Соломянському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) заборгованість по сплаті податку на додану вартість у розмірі 484338,93грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі триста тридцять вісім гривень девяносто три копійки).

4. Стягнути з Консорціуму “Військово-будівельна індустрія” (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 33629043) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №33119329700010, одержувач ВДК у Соломянському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 50080200) заборгованість по сплаті інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 0,05грн. (пять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко