Постанова № 12488106, 22.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2010 року Справа № 2а-13062/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.

за участю секретаря

судового засідання Прокопюка В.О.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

докомунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-8»

простягнення заборгованості у розмірі 473509грн. 28коп., ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва (далі - прокурор) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі ДПІ, позивач) до комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-8»(далі КП «РЕО-8», відповідач), в якій просив стягнути суму податкової заборгованості в розмірі 473509грн. 28коп.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги просили задовольнити, обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та несплатою вище зазначеної суми.

Повноважний представник відповідача усно та письмово повідомив, що позовні вимоги КП «РЕО-8»визнає в повному обсязі.

Згідно з частиною третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 22 листопада 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III (далі Закон №2181-ІІІ).

Відповідно до підпункту 1.1 статті 1 вказаного Закону платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно з довідкою від 01 вересня 2008 року №2265/29-109, КП «РЕО-8»взято на облік як платника податків органами податкової служби 01 вересня 2008 року за №10133.

Приписи пункту 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ визначають, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

На вимогу підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунках) протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно даної норми та у відповідності до пп. 6.2.2.- пп. 6.2.5 пункту 6.2 вказаної вище статті, відповідачу на юридичну адресу (м. Київ, вул. Василя Стуса, 25) було надіслано першу податкову вимогу №1/112 від 05 лютого 2009 року та другу податкову вимогу № 2/937 від 10 червня 2009 року, які були останнім отримані.

Позивач зазначає, що перша та друга податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були. На час вирішення спору, сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить (відповідно до зворотного боку облікової картки платника станом на 12 серпня 2010 року) 473509грн.28коп.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобовязання відповідача не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобовязання є податковим боргом.

Прокурором та позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості у КП «РЕО-8». За таких обставин позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з Законом України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами цього представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч. 1 ст. 36). Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою (ч. 2 ст. 36 ).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990р. №509-ХІІ з наступними змінами та доповненнями.

На підтвердження позовних вимог прокурором та позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості. На момент вирішення спору заборгованість не погашена.

Крім того, відповідно до ччастини третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом.

Як вбачається з матеріалів справи (заява представника КП «РЕО-8 від 22 листопада 2010 року № б/н), відповідач позов визнав у повному обсязі.

Зі змісту довіреності №25, виданої КП «РЕО-8»(за підписом директора підприємства, має печатку останнього) 18 січня 2010 року Чуєнко Ірині Борисівні, як представнику відповідача, вбачається, що остання має повноваження, зокрема, щодо визнання позову.

Стосовно боргу представник відповідача зазначила, що підприємство не мало можливості своєчасно сплатити означену суму заборгованості, оскільки в даний час знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача зазначеної заборгованості відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-8»(03142 м. Київ, вулиця Василя Стуса, 25, код за ЄДРПОУ 36114067) на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва податковий борг у сумі 473509грн. 28коп. (чотириста сімдесят три тисячі пятсот девять гривень 28коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Пісоцька