Ухвала суду № 124877867, 03.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 лютого 2025 року Справа № 520/1817/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України в Харківській області від 22.03.2022 № 140 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби на підставі пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. №593 - у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України в Харківській області від 23.03.2022 №143 про звільнення ОСОБА_1 на підставі пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. №593 - у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;

- поновити ОСОБА_1 з 23.03.2022 на займаній ним на час звільнення посаді водія 22 ДПРЧ 3ДПРЗ, а у разі відсутності такої, на іншій рівнозначній посаді;

- стягнути з Головного управління ДСНС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 23.03.2022 по день поновлення на роботі;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Головного управління ДСНС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Згідно до ч. ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач в поданому адміністративному позові просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України в Харківській області від 22.03.2022 № 140 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби на підставі пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. №593 - у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу та наказ Головного управління ДСНС України в Харківській області від 23.03.2022 №143 про звільнення ОСОБА_1 на підставі пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. №593 - у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.

Однак, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 27.01.2025 року.

Враховуючи предмет спору, в даному випадку мають застосовуються приписи частини 5 статті 122 КАС України, тобто місячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до суду розпочався з 23.03.2022 та становить один місяць.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що строк звернення з зазначеним позовом не пропущено, оскільки спірні накази під підпис позивачу не доводились, що свідчить про відсутність його обізнаності про правовідносини щодо обставин його звільнення раніше, ніж отримання ним відповіді від 15.01.2024 на адвокатський запит, отже на його думку строк звернення до суду не пропущений.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ, від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 6 лютого 2023 року №58/2023, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, в подальшому продовжений та дії на даний час.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Проте позивачем в позовній заяві не наведено поважних причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього, або його представника, можливості підготувати та подати позовну заяву в місячний строк з дня прийняття наказу. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній в Постанові від 10.11.22р. у справі №990/115/22.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 сформульовано правовий висновок, за яким на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази. Суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою. Проте суд, встановивши порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, керуючись ст. ст. 123, 169 КАС України має залишити позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску.

Отже, за сформульованим Верховним Судом правовим висновком саме позивач повинен довести дотримання строку звернення до суду, приєднавши до матеріалів позову докази або дотримання строку на звернення до суду або пропуску строку на звернення до суду з поважних причин.

Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суддя зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.

Суддя наголошує на тому, що строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

У тексті позову позивачем зазначено, що 23.02.2022 позивач був на зміні після закінчення якої 24.02.2022 направився додому та у цей день почалась військова агресія Російської Федерації проти України, 25.02.2022 року позивач на чергову зміну до місця несення служби не прибув, оскільки опинився в окупації.

Увесь цей час позивач не виходив на службу, не виконував своїх службових обов`язків, до місця дислокації відповідача на прибував, а тому не міг мати будь-яких розумних очікувань чи обґрунтованих сподівань на збереження місця роботи у штаті відповідача.

Позов не містить доводів та доказів в їх підтвердження доброчесного, сумлінного та розумного ставлення позивача до опікування станом прав та обов`язків діючого співробітника ГУ ДСНС України.

Положення ч.1 ст.47, ст.121, ст.180 та ч.3 ст.262 КАС України не виключають, а навпаки - передбачають можливість зміни як первісних підстав позову, так і продовження процесуальних строків, що обумовлено ознайомленням позивачки із поданими відповідачем - суб`єктом владних повноважень доказами.

Відтак, національним законом України чітко визначено, що момент обізнаності позивача - приватної особи з порушенням права на працю співпадає у часі з календарною датою усвідомлення факту припинення проходження публічної служби або усвідомлення факту настання події, існування якої явно та очевидно виключає продовження відносин з проходження служби в поліції.

Суд вважає, у даному конкретному випадку тривала відсутність позивача на службі (майже три роки) зумовлена власною волею позивача, пасивною поведінкою та зволіканням.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог взагалі не викладені обставини, які передували звільненню та перешкоджали виходу позивача на роботу, чим обґрунтовує позивач свою відсутність на роботі майже три роки.

Отже, надані пояснення з доказами не свідчать про наявність факторів, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного звернення до суду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що даний позов позивачем подано із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст.123 КАС України).

Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати підстави для поновлення строку, у випадку їх наявності або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.

Керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рубан В.В.