Рішення № 124877729, 03.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 року № 520/10072/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54» (пров. Вишневий, буд.16, м.Харків, 61124, ЄДРПОУ 08680891) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54», щодо не проведення остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні з 01.01.2020року по дату звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового коладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

- зобов`язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54» провести перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплаченої суми) за період з 01.01.2020 по 28.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019р. №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020рік» на 1 січня 2020року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

-зобов`язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54» здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати перерахованих сум;

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що під час проходження військової служби в період з 20.01.2020р. відповідач невірно встановив розмір грошового забезпечення, що призвело до виплати їй грошового забезпечення в значно меншому розмірі. Крім того, відповідачем не здійснено перерахунок та виплата матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017р. з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав посилаючись на їх безпідставність.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Наказом командира Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54» ОСОБА_1 звільнено за п.4ч.1 ст.77Закону України «Про Національну поліцію» з 28.12.2020року.

На звернення адвоката, Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54» листом від 10.04.2024р. №6/9/100/кл-24 повідомило, що за період з 01.01.2020року по дату звільнення ОСОБА_1 нараховувалося грошове забезпечення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704, наказу Міністерства Юстиції України від 13.03.2018р. №685/5, наказу Міністерства Юстиції України від 28.03.2018р. №925/5 та нараховувалася індексація грошових доходів населення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078.

Позивачка вважаючи свої права порушеними, щодо виплати їй у неналежному стані грошового забезпечення за період з 20.01.2020р. по 28.12.2020р. звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 9 вказаного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704 (надалі - постанова № 704) були збільшені розміри грошового забезпечення військовослужбовців. На виконання вказаної правової норми Закону № 2262-XII та постанови № 704 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ( надалі - постанова № 103).

Первинна редакція п.4 цієї постанови № 704 передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови № 103 п.4 постанови № 704 було викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.

Суд погоджується з доводами Позивача, що з набранням чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 про визнання протиправним та скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21,02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відновлено чинність пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в первинній редакції.

Вказане судове рішення згідно положень ст.325 КАС України набрало чинності з дати її прийняття - з 29.01.2020 року.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт, в тому числі постанова КМ України, втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Більш того, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.01.2022 р. у справі № 826/9052/18 підтверджено неправомірність дій Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21 лютого 2018 року № 103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Таким чином, з 29.01.2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Як зазначено в ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року - 1921 гривню.

Як зазначено в ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2020рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Таким чином, з 01 січня 2020 року збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в розумінні вимог п.4 постанови № 704 призводить до збільшення з 29.01.2020 року розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

Як вже зазначалося судом, за приписами п.2 постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зазначене свідчить, що з 29.01.2020 року збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2020 року) призводить до збільшення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

Суд враховує, що відповідно до положень ст.15 Закону № 2011-XII та п.5 і п.6 постанови № 704 визначення розмірів надбавки за вислугу років військовослужбовцям, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби знаходиться в залежності від розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Суд враховує, що відповідно до вимог Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Як зазначено в ст.43 цього ж Закону та ст.23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені для військовослужбовців надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Тобто, законодавець на 2020 рік, для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, до яких відносяться військовослужбовці, встановив розмір прожиткового мінімуму в 2102,00 гривні.

Зазначене свідчить, що з 29.01.2020 року 28.12.2020 року включно розміри посадового окладу та окладу за військовим званням позивачці підлягали визначенню шляхом множення 2102,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12,13,14 до Постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Таким чином, позовна вимога в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019р. №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020рік» на 1 січня 2020року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54» здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати перерахованих сум, то суд зазначає про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку з огляду на її передчасність.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 290, 242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54» (пров.Вишневий, буд.16, м.Харків, індекс 61124, ЄДРПОУ 08680891) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54», щодо не проведення ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні з 29.01.2020року по дату звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Зобов`язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54» (пров.Вишневий, буд.16, м.Харків, індекс 61124, ЄДРПОУ 08680891) провести перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 29.01.2020р. по 28.12.2020р. за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019р. №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020рік» на 1 січня 2020року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше сплаченої суми.

В решті позовних вимогах відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №54» (пров.Вишневий, буд.16, м.Харків, індекс 61124, ЄДРПОУ 08680891) суму сплаченого судового збору у розмірі 968(дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.