Постанова № 12487754, 11.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2010 року 10:22 № 2а-11012/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

проскасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2010р. №0028921702/0/1665

за участю представників сторін:

від позивача: Могільовкін Р.Ю., дов. №147 від 07.04.2010 р.

від відповідача: не зявився

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.10.2010 року о 10 год. 22 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», Кременчуцька філія ПАТ «Кредитпромбанк»звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2010 р., №0028921702/0/1665.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у грудні 2007 року Позивачем було проведено корпоративну новорічну вечірку для власних працівників. Під час корпоративної вечірки серед працівників, що виявили бажання взяти участь та запрошених осіб проводилися культурно-розважальні заходи, направлені на підняття корпоративного духу, лояльності працівників до працедавця та згуртованості трудового колективу. Ця обставина підтверджується перерахунком коштів ЗАТ «Готель «Нафтохімік»за проведення новорічного вечора (продукти харчування, напої, алкогольні напої) та ПП «Резерв-Сервіс»за послуги по обслуговування свята (продукти харчування) докази оплати даних послуг містяться в матеріалах справи.

Представник Позивача зазначає, що не можливо надати перелік осіб які відвідали святкування нового року, скільки і хто з працівників спожив продуктів та напоїв не можливо встановити. Крім того, жодної поставки (передачі) товару, переходу права власності не було.

Таким чином, позивач вважає, що посилання відповідача на пп.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився. На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло заперечення проти позивних вимог. В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначає, що Кременчуцька філія ПАТ «Кредитпромбанк»не надала перелік осіб (працівників підприємства або не працівників підприємства), якими отримано послуги щодо святкування новорічного свята. Згідно актів наданих послуг та рахунків ЗАТ «Готель «Нафтохімік»та ПП «Резерв-Сервіс»працівники Позивача отримали безоплатно надані роботодавцем у вигляді додаткових благ товари та послуги. На думку Відповідача, надаючи послуги своїм працівникам, додаткові блага у вигляді безоплатно отриманих послуг, Позивач занизив податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1870,87 грн.

Відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивач, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення №666/000666 від 24.03.2010 р., виданого Кременчуцькою ОДПІ фахівцями ОДПІ проведена планова виїзна перевірка Кременчуцької філії ПАТ «Кредитпромбанк»з питань повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та державного мита з 01.10.2006 р. по 31.12.2009 р.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №2048/22-111/33151661 від 17.05.2010 про результати виїзної планової перевірки Кременчуцької філії ПАТ «Кредитпромбанк».

Під час перевірки встановлено, що надаючи своїм працівникам Кременчуцької філії ПАТ «Кредитпромбанк»додаткові блага, у вигляді безоплатно отриманих послуг підприємство занизило сплату податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1870,87 грн.

Внаслідок чого порушено абз. «е», «б»п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі акту перевірки 27.05.2010 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0028921702/0/1665, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 5612,61 грн., у тому числі основного платежу 1870,87 грн., штрафних санкцій 3741,74 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Полтавській області.

За результатом розгляду скарги Кременчуцька філія ПАТ «Кредитпромбанк»отримала Рішення від 18.06.2010 р. № 23458/10/25-010 про залишення первинної скарги без розгляду.

У відповідності до ст. 69 Господарського кодексу України власник і органи управління підприємства мають права та обов'язки в частині соціального розвитку підприємства. Зазначені питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за

участю власника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установчих документів підприємства, колективного договору.

Згідно із пп. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»термін "додаткові блага" визначається як кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий " дохід не є зарплатою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди). Під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп. 4.2.16 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Таким чином, опосередкована вартість святкового вечора, визначена як усереднена (або середньозважена) вартість, не може слугувати показником для визначення доходу конкретного працівника у вигляді "додаткового блага".

Так п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає: у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Тобто, головною ознакою застосування цього пункту є саме поставка товарів (робіт, послуг), але при цьому ця норма не стосується використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності підприємства.

Матеріалами справи встановлено, що витрати коштів підприємства (працедавця) на проведення святкового вечора є витратами, що пов'язані із соціальними програмами і послугами підприємства, а тому не є особистим (персоніфікованим) доходом ("додатковим благом") працівників.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 2 статті 71 КАС України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем «е», «б»пп.4.2.9, п. 4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» безпідставним та необґрунтованим, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 27.05.2010 р., №0028921702/0/1665.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук