Рішення № 124874061, 21.01.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12620/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Журомській І.М.,

за участі представника позивача Семенюк Л.В.,

представника відповідача Роскошнової Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК -СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК-СЕРВІС» (далі також позивач, ТОВ «ЗАК-СЕРВІС», Товариство) до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також відповідач, ГУ ДПС у Волинській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 № 0300510707.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» 09.10.2024 отримало від ГУ ДПС у Волинській області Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» від 01.10.2024 № 27662/07-09/42778323 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.12.2020 по 31.03.2024 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплат єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.12.2020 по 31.03.2024 (далі також - Акт перевірки).

Актом перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, зокрема, порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 9, підпункту 2 розділу ІІІ «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (із змінами і доповненнями) та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями):

-валютна виручка в сумі 279 260,11 дол. США за експортований 28.03.2022, 31.03.2022 та 05.04.2022 товар по контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 від нерезидента компаній «CAPITAL TRADE Sp. z 0.0.» на поточний рахунок резидента ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» в банку, не надійшла;

-валютна виручка в сумі 444 096,00 дол. США за експортований 25.03.2022, 28.03.2022 та 31.03.2022 товар по контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022 від нерезидента компанії «CAPITAL TRADE, Sp. z o.o.» на поточний рахунок резидента ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» в банку, не надійшла.

30.10.2024 ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» отримало від ГУ ДПС у Волинській області податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 року №0300510707 про застосування штрафу 19 746 781,03 грн. за порушення вимог валютного законодавства згідно акту перевірки від 01.10.2024 № 27662/07-09/42778323.

Позивач з рішенням прийнятим ГУ ДПС у Волинській області, а саме: податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2024 № 0300510707 не згідний, вважає прийняте рішення необґрунтованим як нормативно, так і документально, та таким, що винесене за відсутністю підстав з огляду на наступне.

Розрахунки за експортований товар по контрактах № ЕХ-2517 від 23.03.2022, № ЕХ-2505 від 09.03.2022 здійснені шляхом передачі покупцем векселів в розмірі грошового зобов`язання, вчасно і на умовах, аналогічним умовам погашення грошового зобов`язання.

Такий спосіб розрахунків повністю відповідає вимогам чинного на момент здійснення розрахунків законодавству.

Так, відповідно до статті 9 Закону України від 05.04.2001 № 2374-111 «Про обіг векселів в Україні» резиденти можуть видавати та індосувати векселі, як переказні, так і прості, в іноземній та національній валюті для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) відповідно до валютного законодавства України.

Умови проведення розрахунків між резидентом та нерезидентом із застосуванням векселів обов`язково відображаються у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Придбання резидентом векселя в іноземній валюті та проведення розрахунків між резидентами за таким векселем здійснюються відповідно до валютного законодавства України.

Таким чином, визначення в умовах зовнішньоекономічного договору вексельної форми розрахунків та надходження за цим векселем виручки на рахунок резидента -експортера в уповноваженому банку у законодавчо встановлені строки відповідає вимогам валютного законодавства.

Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів за організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Статтею 14 вищезазначеного Закону визначено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначатиформу розрахунків по зовнішньоекомічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України за відповідають міжнародним правилам.

З огляду на те, що нормами чинного законодавства України на дату здійснення операції, не було прямої заборони щодо здійснення розрахунків між учасниками зовнішньоекономічної діяльності векселями, відтак, ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» не порушив жодної норми Закону, прийнявши розрахунок за, поставлений товар, шляхом приймання векселів.

Ухвалою від 06.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним.

На момент проведення перевірки за результатами якої складено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 №0049550707, яке було предметом розгляду в межах справи № 140/10623/23, була нарахована пеня за період прострочення 172 дні, перевірка проводилась за період з 22.03.2022 по 22.03.2023 і було визначено суму пені в розмірі 1 414 929,33 грн.

В свою чергу валютна виручка за товар по контракту № EX-2517 від 23.03.2022 від нерезидента - компанії «CAPITAL TRADE Sp. z o.o.», на поточний рахунок резидента ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» в банку, не надійшла, отже пеня продовжувала нараховуватись і станом на проведення перевірки з 23.03.2023 по 31.03.2024 сягнула 375 днів прострочення, за результатами чого нараховано пеню 778 761,05 грн.

Що стосується інших розрахунків які нараховано по договору № EX-2517 від 23.03.2022 та № EX-2505 від 09.03.2022 то аналогічно минулому розрахунок був проведений векселями, при цьому Верховний Суд в справі № 140/10623/23 вже зробив висновок, що законодавство не містить положень щодо можливості проведення розрахунків за валютними операціями шляхом передачі векселя.

Отже регулювання відносин, які є предметом розгляду даної справи вже було вирішено Верховним Судом по періоду перевірки з 22.03.2022 по 22.03.2023, дана перевірка проводилась з 23.03.2023 по 31.03.2024 по договору який був частково предметом минулої перевірки № EX-2517 від 23.03.2022 та по договору № EX-2505 від 09.03.2022 які є однаковими, отже справи є аналогічними, тому обставини при розгляді даної справи доказуються згідно частини четвертої статті 78 КАС України.

Преамбулою Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Також частинами другою та третьою статті 3 вказаного Закону встановлено, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Тобто Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій.

Як вже зазначалось вище норми Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачають, що розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів проводяться шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України. Тобто передбачено виключно грошову форму розрахунків.

Статтею 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено що у розумінні цього Закону є валютні цінності, національна валюта (гривня) та іноземна валюта. Законом чітко визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, у певних випадках, визначених частиною другою статті 5 Закону України «Про валюту і валютні операції», розрахунки дозволено проводити в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

При цьому Закон не містить положень щодо можливості проведення розрахунків за валютними операціями шляхом передачі векселя. Відтак, хоча Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і надає право суб`єкту господарювання обрати самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України, проте Законом України «Про валюту і валютні операції», який є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій і має прерогативу в застосуванні, визначено єдину форму розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів і це виключно шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України.

Зважаючи на наведене Верховним Судом у справі № 140/10623/23 сформульовано такий правовий висновок.

Статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», який є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій, передбачено проведення розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів виключно у грошовій формі, під якою слід розуміти надходження валютних цінностей як в національній так і в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, в залежності від виду і особливостей зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в яких визначено валюту розрахунків. Грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Представником позивача подано до суду додаткові пояснення, в яких звертає увагу, на приписи пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно яких за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (30.06.203), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту. Протягом цього ж періоду платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Відповідно, нарахування пені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (30.06.2023), суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

В судовому засіданні учасники справи підтвердили свої позиції викладені в заявах по суті справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується наступним.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Постановою Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 140/10623/23 було задоволено касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №140/10623/23 і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК-СЕРВІС».

Вказаним рішенням встановлено, що ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення від 27.04.2023 № 0049550707, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1414929,33 грн.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 03.04.2023 №4570/07-07/42778323, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пункту 2 статті 13 Закону України №2473-VIII від 21.06.2018 «Про валюту і валютні операції», пункту 9, підпункту 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, пункту 14.2 постанови Правління НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині не надходження на поточний рахунок резидента ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» валютної виручки в сумі 74 985,40 дол.США (еквівалентно 2 193 690,38 грн) за експортований 06.04.2022 товар по контракту №ЕХ-2517 від 23.03.2022 від нерезидента - CAPITAL TRADE Sp. z o.o.

Висновки контролюючого органу про порушення вимог законодавства вмотивовано тим, що на виконання умов контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 позивачем було експортовано товар (зернові культури - кукурудза) на адресу отримувача продукції нерезидента - компанії CAPITAL TRADE Sp. z o.o., проте валютна виручка в сумі 74 985,40 дол.США від нерезидента - компанії CAPITAL TRADE Sp. z o.o. на поточний рахунок Товариства у визначені законодавством граничні строки не надійшла.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 №0049550707.

Встановлено, що 23.03.2022 між ТОВ «ЗАК -СЕРВІС» (продавець) та CAPITAL TRADE Sp. z o.o. (покупець) укладено контракт № ЕХ-2517, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту (пункт 1.1).

Згідно з пунктом 3.1 контракту валютою контракту є долар США або Євро. Як передбачає пункт 6.1 контракту, оплата вартості товару в сумі 100%, що зазначена в специфікації до нього, здійснюється шляхом безготівкового переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в строки, зазначені у відповідній специфікації. Відповідно до пункту 6.2 контракту датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Специфікацією №1 від 23.03.2022 до контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 передбачено поставку товару - кукурудза, в кількості 1500,00 тон, вартістю 399 000,00 дол.США в строк до 30.04.2022 та визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється банківським переказом протягом 2 (двох) операційних (банківських) днів з дати перетину кордону, вказаній в електронній митній декларації (а.с.30).

Додатковою угодою № 1 від 23.03.2022 до контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 пункт 6.1 контракту викладено в наступній редакції: «оплата вартості товару в сумі 100%, що зазначена в специфікації до нього, здійснюється шляхом безготівкового переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в строки, зазначені у відповідній специфікації. Крім того, на погашення грошового зобов`язання по даному договору покупець може передати продавцю простий вексель на суму існуючого на момент передачі такого векселя грошового зобов`язання в строк і на умовах, що аналогічні умовам погашення грошового зобов`язання покупця. Спосіб виконання зобов`язання - оплата товару грошима чи передача векселя - вибирає покупець в момент виконання зобов`язання. За взаємною згодою сторін, викладеною в письмовій формі, може бути використана інша форма оплати».

Також додатковою угодою № 1 від 23.03.2022 до контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 пункт 6.1 контракту викладено в такій редакції: «датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або дата, вказана в акті прийому-передачі векселя.

На виконання умов вищевказаного контракту Товариством 05.04.2022 поставлено на адресу нерезидента компанії CAPITAL TRADE Sp. z o.o. товар - кукурудзу, в кількості 281,9 тон, вартістю 74 985,40 дол.США (далі поставка у справі № 140/10623/23).

З метою проведення розрахунків за поставлений товар компанія CAPITAL TRADE Sp. z o.o. ввезла на митну територію України векселі № 26 від 06.04.2022 на суму 11 645,23 дол.США, № 27 від 06.04.2022 на суму 7 101,12 дол.США та вексель № 25 від 06.04.2022 на суму 56 239,05 дол.США.

07.04.2022 та 13.04.2022 між уповноваженим представником компанії CAPITAL TRADE Sp. z o.o. та директором ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» підписані акти приймання-передачі векселів № 26 від 06.04.2022 на суму 11 645,23 дол.США, № 27 від 06.04.2022 на суму 7 101,12 дол.США та № 25 від 06.04.2022 на суму 56 239,05 дол.США відповідно, що в загальній сумі становить 74 985,40 дол.США (еквівалентно 2 193 690,38 грн).

Наведені обставини встановлені рішенням суду, а тому не підлягають доказуванню в силу приписів частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення від 30.10.2024 № 0300510707, то судом встановлено таке.

Судом встановлено, що 23.03.2022 між ТзОВ «ЗАК-СЕРВІС» та CAPITAL TRADE Sp. z o.o. було укладено контракт № ЕХ-2517 та Специфікацію № 1. Згідно умов зазначеного вище контракту та специфікації до нього ТзОВ «ЗАК-СЕРВІС» взяло на себе зобов`язання поставити CAPITAL TRADE Sp. z o.o. на умовах післяплати кукурудзу в загальній кількості 1500,00 тон загальною вартістю 399 000,00 доларів США.

23.03.2022 було укладено додаткову угоду №1 до Контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022, якою сторони визнали, що з метою погашення грошового зобов`язання за цим договором покупець може передати постачальнику вексель в розмірі грошового зобов`язання, що існувало на момент передачі такого векселя, вчасно і на умовах, аналогічних умовам погашення грошового зобов`язання Покупця. Спосіб виконання зобов`язання - оплати товару грошима або передачі векселя - вибирається покупцем в момент виконання зобов`язання.

28.03.2022 на виконання умов контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» було відвантажено 208,000 тон кукурудзи, ціна товару згідно вантажно-митної декларації 55 328,00 дол.США, статистична вартість 1 618 615,11 грн.

31.03.2022 на виконання умов Контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» було відвантажено 559,950 тон кукурудзи, ціна товару згідно вантажно-митної декларації 148946,70 дол.США, статистична вартість 4 357 420,81 грн.

05.04.2022 на виконання умов Контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» було відвантажено 281,90 тон кукурудзи, ціна товару згідно вантажно-митної декларації 74 985,40 дол.США, статистична вартість 2 193 690,38 грн (поставка у справі № 140/10623/23).

09.03.2022 між ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» та CAPITAL TRADE Sp. z о.о. було укладено контракт № ЕХ-2505 та специфікації № 1 від 09.03.2022, та специфікації № 2 від 28.03.2022. Згідно умов зазначеного контракту та специфікацій до нього ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» взяло на себе зобов`язання поставити CAPITAL TRADE Sp. z o.o. на умовах післяплати кукурудзу в загальній кількості 5 444,00 тон загальною вартістю 1 468 880,00 дол.США.

10.03.2022 було укладено додаткову угоду № 1 до Контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022, якою сторони визначили, що з метою погашення грошового зобов`язання за цим договором покупець може передати постачальнику вексель в розмірі грошового зобов`язання, що існувало на момент передачі такого векселя, вчасно і на умовах, аналогічних умовам погашення грошового зобов`язання покупця. Спосіб виконання зобов`язання - оплати товару грошима або передачі векселя - вибирається покупцем в момент виконання зобов`язання.

25.03.2022 на виконання умов контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022 ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» було відвантажено 532,750 тон кукурудзи, ціна товару згідно вантажно-митної декларації 143 842,50 дол.США, статистична вартість 4 208 097,95 грн.

28.03.2022 на виконання умов контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022 ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» було відвантажено 479,20 тон кукурудзи, ціна товару згідно вантажно-митної декларації 129 384 дол.США, статистична вартість 3 785 115,98 грн.

28.03.2022 на виконання умов контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022 ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» було відвантажено 351,350 тон кукурудзи, ціна товару згідно вантажно-митної декларації 94864,50 дол.США, статистична вартість 2775251,46 грн.

31.03.2022 на виконання умов контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022 ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» було відвантажено 281,50 тон кукурудзи, ціна товару згідно вантажно-митної декларації 76 005 дол.США, статистична вартість 2223518,67 грн.

07.04.2022 та 13.04.2022 між уповноваженим представником компанії CAPITAL TRADE Sp. z o.o. та директором ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» підписані акти приймання-передачі векселів:

·№ 19 від 04 квітня 2022 року па суму 276068,25 дол.США (по контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022)

·№ 20 від 04 квітня 2022 року па суму 57164,33 дол.США (по контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022);

·№ 21 від 04 квітня 2022 року на суму 34858,22 дол.США (по контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022);

·№ 22 від 04 квітня 2022 року па суму 210209,78 дол.США (153206,03 дол.США по контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022; 57003,75 дол.США по контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022)

·№ 23 від 04 квітня 2022 року па суму 45 527,44 дол.США (31723,86 дол.США по контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022; 11803,58 дол.США по контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022);

·№ 24 від 04 квітня 2022 року на суму 26 542,49 дол.США (19344,82 дол.США по контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022; 7197,67 дол.США по контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022);

·№ 25 від 06.04.2022 на суму 56 239,05 дол.США (по контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022);

·№ 26 від 06.04.2022 на суму 11 645,23 дол.США (по контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022);

·№ 27 від 06.04.2022 на суму 7 101,12 дол.США (по контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022).

Вищевказані розрахунки за контрактами № ЕХ-2517 від 23.03.2022 та № ЕХ-2505 від 09.03.2022 відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «ЗАК-СЕРВІС», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 362, 342 та картками рахунку 362 (розрахунки з іноземними контрагентами), 342 (короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті, за дебетом рахунку відображається отримання векселя за продані товари, за кредитом - погашення кредиторської заборгованості згідно отриманого векселя), згідно яких заборгованість CAPITAL TRADE Sp. z o.o. перед ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» відсутня.

При проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.12.2020 по 31.03.2024 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплат єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.12.2020 по 31.03.2024, податковий орган в Акті перевірки від 01.10.2024 № 27662/07-09/42778323 встановив порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 9, підпункту 2 розділу ІІІ «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (із змінами і доповненнями) та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями):

-валютна виручка в сумі 279 260,11 дол. США за експортований 28.03.2022, 31.03.2022 та 05.04.2022 товар по контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 від нерезидента компаній «CAPITAL TRADE Sp. z 0.0.» на поточний рахунок резидента ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» в банку, не надійшла;

-валютна виручка в сумі 444 096,00 дол. США за експортований 25.03.2022, 28.03.2022 та 31.03.2022 товар по контракту № ЕХ-2505 від 09.03.2022 від нерезидента компанії «CAPITAL TRADE, Sp. z o.o.» на поточний рахунок резидента ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» в банку, не надійшла.

30.10.2024 відповідачем за результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 року №0300510707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 19 746 781,03 грн.

При цьому, судом встановлено, що оскаржуваним у цій справі рішенням штрафні санкції за ненадходження валютної виручки за експортною операцією від 05.04.2022 за контрактом № ЕХ-2517 від 23.03.2022, яка була предметом судового дослідження у справі № 140/10623/23, були донараховані податковим органом за період з 23.03.2023 по 31.03.2024 в сумі 778761,05 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 0049550707, яке було предметом оскарження в справі № 140/10623/23 та яким застосовано штрафні санкції в сумі 1414929,33 грн за вказаною поставкою, охоплювало період з 02.10.2022 по 22.03.2023.

Таким чином, відповідачем за експортною поставкою від 05.04.2022 за контрактом № ЕХ-2517 від 23.03.2022 загалом нараховано пеню в сумі 2193 690,38 грн, що складає фактурну вартість експортованого товару (податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2023 № 0049550707 в сумі 1414929,33 грн, податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2024 № 0300510707 778761,05 грн).

Наведені вище фактичні обставини встановлені судом із матеріалів справи, письмових заяв учасників та пояснень їх представників наданих в судовому засіданні. Ці обставини визнаються учасниками справи, також у суду відсутні сумніви щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, позивачем не оспорюються фактична та арифметична правильність нарахування штрафних санкцій та їх розмір.

Таким чином, зміст спірних правовідносин зводиться до правомірності застосування позивачем вексельної форми розрахунків при виконанні експортних контрактів та подальшому відображенні в бухгалтерському обліку погашення кредиторської заборгованості нерезидента за експортовані товари шляхом отримання від нього векселів, і, як наслідок, правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини п`ятої Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні справи № 140/10623/23, предметом оскарження в якій було податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 0049550707 про застосування до ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» штрафних санкцій за ненадходження валютної виручки за експортною операцією від 05.04.2022 за контрактом № ЕХ-2517 від 23.03.2022, Верховним Судом сформульовано такий правовий висновок.

Статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», який є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій, передбачено проведення розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів виключно у грошовій формі, під якою слід розуміти надходження валютних цінностей як в національній так і в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, в залежності від виду і особливостей зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в яких визначено валюту розрахунків. Грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

При цьому судом враховано таке.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме станом на 21.11.2021).

Статтею 1 Закону № 2473-VIII визначено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак:

а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

б) торгівля валютними цінностями;

в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

- валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали;

- іноземна валюта:

а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;

б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті;

в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

- національна валюта (гривня):

а) грошові знаки грошової одиниці України - гривні у вигляді банкнот, монет, у тому числі обігових, пам`ятних та ювілейних монет, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;

б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у гривні;

в) електронні гроші, номіновані у гривні;

г) цифрові гроші Національного банку України.

Відповідно частини другої статті 5 Закону № 2473-VIII усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за: 1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій; 2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії; 3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1-5 частини другої та частиною третьою статті 9 цього Закону, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій; 4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов`язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення); 5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк; 6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону № 2473-VIII).

Вказана норма імперативно встановлює, що розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів проводяться шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України у визначені строки.

Інших форм розрахунків за експортними операціями норми Закону № 2473-VIII не передбачають.

Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (пункт 21).

24.02.2022 Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №18, відповідно до пункту 14-2 (в редакції станом на 04.04.2022) якої визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Також пунктом 14-4 Постанови №18 (в редакції станом на 04.04.2022) визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Вказана норма також свідчить про те, що за операціями резидента з експорту товарів на рахунок такого резидента в банку в Україні мають надійти саме грошові кошти.

Відповідно до частини п`ятої Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Підпунктом 4 пункту 3 розділу I Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (Інструкція) визначено, що днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту.

Відповідно до пункту 2 розділу вказаної Інструкції вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Пунктом 5 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ІІ Інструкції банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Слід зазначити, що положення наведеної вище Інструкції не передбачають можливості завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів ув`язку з проведенням розрахунків шляхом передачі векселя в рахунок оплати за поставлений товар.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що передача векселя в рахунок оплати за поставлений товар за операцією з експорту товару не є обставиною з якою положення Інструкції пов`язують завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, навіть за умови, що така форма розрахунку передбачена умовами договору.

Крім того, слід зазначити, що пунктом 19 розділу IV Інструкції також визначено, що валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр МД, що містить інформацію про цю операцію. Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.

Отже враховуючи наведені положення Закону України «Про валюту і валютні операції», Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, постанови Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (в редакціях на час спірних правовідносин) колегія суддів дійшла висновку, що розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів мають проводитися виключно шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України.

Вирішуючи дану справу судом враховано правову позицію сформульовану в постанові Верховного Суду від 21.05.2024 в справі № 140/10623/23, однак суд дійшов висновку про нерелевантність застосування наведених норм права до спірних правовідносин з огляду на таке.

З системного аналізу норм Закону № 2473-VIII вбачається, цим Законом встановлено загальні засади обігу валюти та валютного контролю при розрахунках (переміщенні або переказах) в грошовій формі або банківськими металами. Саме тому приписами цього Закону не передбачено інших форм розрахунків між резидентами і нерезидентами в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому Закон № 2473-VIII в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин не містив жодних обмежень щодо використання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності інших форм розрахунків за господарськими зобов`язаннями.

Також, застосовані в постанові Верховного Суду нормативні акти правління Національного Банку України прийняті на виконання вимог Закону № 2473-VIII з метою більш детального регулювання обігу валютних цінностей при розрахунку за експортними операціями саме в грошовій формі.

Водночас, правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю здійснюється Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII (далі Закон № 959-XII).

Приписами статті Закону № 959-XII визначено, зокрема, такі поняття:

Валютні кошти - валютні цінності:

- іноземна валюта готівкою,

- платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті,

- цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та інші) в іноземній валюті,

- золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені.

Відтак, до валютних коштів віднесено векселі як у формі платіжного документу, так і цінного паперу.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб`єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Іноземна валюта:

- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,

- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,

- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Момент здійснення експортного (імпортного) контракту - момент, на який здійснено всі обов`язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод.

Статтею 6 Закону № 959-XII визначено, що суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Статтею 14 вищезазначеного Закону визначено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

В правовідносинах, що є предметом судового дослідження у даній справі, їх учасниками (суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності) було визначено, як альтернативну, форму розрахунків за експортовані товари шляхом передачі векселів, що не суперечить чинному законодавству України, яким визначено загальні засади зовнішньоекономічної діяльності.

Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов`язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, визначено Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2374-III (далі Закон № 2374-III).

При цьому суд зазначає, що наведені міжнародні акти ратифіковані в Україні і в силу приписів статті 7 КАС України є джерелами права, які підлягають до застосування судом при вирішенні справи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2374-ІІІ, умови проведення розрахунків між резидентом та нерезидентом із застосуванням векселів обов`язково відображаються у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Таким чином, спеціальним законом який підлягає до застосування у спірних правовідносинах є саме Закон № 2374-III.

Тоді як Закон № 2473-VIII є спеціальним для застосування до правовідносин, учасниками яких здійснюються розрахунки виключно у грошовій формі, а відтак не є релевантним для застосування до спірних правовідносин.

При розгляді справи було встановлено, що позивачем при укладанні контрактів № ЕХ-2517 від 23.03.2022 та № ЕХ-2505 від 09.03.2022 дотримано вимог Законів № 959-XII та № 2374-III.

Також судом враховано, положення частини п`ятої статті 3 Закону № 2473-VIII, якими визначено, що у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку відповідність дій позивача щодо вибору вексельної форми розрахунків при виконанні експортних контрактів та подальшому відображенні в бухгалтерському обліку погашення кредиторської заборгованості нерезидента за експортовані товари шляхом отримання від нього векселів.

Таким чином, з огляду на наведені мотиви оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 30.10.2024 № 0300510707 в частині застосування до позивача штрафних санкцій, що не стосуються поставки товару від 05.04.2022 за контрактом № ЕХ-2517 від 23.03.2022 винесено (поставка у справі № 140/10623/23) винесено не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Що стосується штрафних санкцій за ненадходження валютної виручки за експортною операцією від 05.04.2022 за контрактом № ЕХ-2517 від 23.03.2022, яка була предметом судового дослідження у справі № 140/10623/23, та які були донараховані оскаржуваним у даній справі рішенням за період з 23.03.2023 по 31.03.2024 в сумі 778761,05 грн, то суд зазначає таке.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відтак, суд позбавлений повноважень надавати оцінку обставинам, які були встановленні рішенням суду, яке набрало законної сили.

Як зазначалось вище, Постановою Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 140/10623/23 було задоволено касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №140/10623/23 і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК-СЕРВІС»

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено законність застосування до ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1414929,33 грн за експортований 05.04.2024 згідно контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 товар вартістю 74 985,40 дол.США (еквівалентно 2 193 690,38 грн) за період з 02.10.2022 по 22.03.2023.

При винесенні вказаного рішення Верховний Суд виходив з невідповідності обраної форми розрахунків за контрактом приписам законодавства України, яким врегульовано засади валютного контролю.

Як зазначалось вище, оскаржуваним у даній справі податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції за ненадходження валютної виручки за експортною операцією від 05.04.2022 за контрактом № ЕХ-2517 від 23.03.2022, яка була предметом судового дослідження у справі № 140/10623/23, були донараховані податковим органом за період з 23.03.2023 по 31.03.2024 в сумі 778761,05 грн.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 30.10.2024 № 0300510707, судом враховано таке.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту. Протягом цього ж періоду платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Підпунктом 14.1.162 ПК України визначено, що пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже нормами ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, тоді як Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, лише встановлює такий вид відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею. Відповідальним органом щодо застосування цього виду відповідальності є відповідний податковий орган, що й було реалізовано у спірних правовідносинах.

Таким чином, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. статті 14 ПК України, а відтак в силу приписів пунктів 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не підлягає до застосування протягом дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України було відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який було запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 з 19 грудня 2020 року.

Таким чином, відповідач, нараховуючи пеню за ненадходження валютної виручки за експортною операцією від 05.04.2022 за контрактом № ЕХ-2517 від 23.03.2022 за період з 23.03.2023 по 30.06.2023 в сумі 778761,05 грн, діяв в супереч вимог чинного законодавства.

При цьому суд звертає увагу, що при розгляді справи № 140/10623/23 судом не досліджувалось та, відповідно, не надавалась оцінка наведеним обставинам.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Період з 23.03.2023 по 30.06.2023 складає 100 днів. Загальна сума неодержаних грошових коштів складає 2 193 690,38.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 № 0300510707 в частині застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 658107,11 грн (2 193 690,38*0,3%*100) за експортований 05.04.2024 згідно контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022, також підлягає скасуванню як незаконне.

Водночас, суд зазначає, що застосування до позивача пені в сумі 120653,94 за період з 01.07.2023 за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за експортований 05.04.2024 згідно контракту № ЕХ-2517 від 23.03.2022 товар відповідає рішенню суду в справі № 140/10623/23, а відтак є законним.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 30.10.2024 № 0300510707 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 19626127 (дев`ятнадцять мільйонів шістсот двадцять шість тисяч сто двадцять сім) гривень 10 копійок (19746781,03 - 120653,94).

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 30.10.2024 № 0300510707 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 19626127 (дев`ятнадцять мільйонів шістсот двадцять шість тисяч сто двадцять сім) гривень 10 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний текст судового рішення складено 31 січня 2025 року