Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 р. Справа № 120/15539/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі відповідач, ГУНП в Житомирській області), в якому просив:
- визнати протиправною відмову ГУНП в Житомирській області у зарахуванні пільгової вислуги років полковнику поліції ОСОБА_1 , заступникові начальника ГУНП в Житомирській області до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки та направленні документів для призначення пенсії до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб";
- зобов`язати ГУНП в Житомирській області здійснити перерахунок та зарахувати полковнику поліції ОСОБА_1 , заступникові начальника ГУНП в Житомирській області відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 30.10.2004 по 21.04.2006; з 21.04.2006 по 05.10.2007; з 05.10.2007 по 12.11.2007; з 12.11.2007 по 17.11.2008; з 17.11.2008 по 27.07.2011 в загальній кількості 03 роки 04 місяці 13 днів з подальшим направленням документів для призначення пенсії до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вислуга років позивача в пільговому обчисленні, сформована за період з 30.10.2004 по 26.07.2011 у загальній кількості 03 роки 04 місяці 13 днів, проте, йому було протиправно відмовлено у зарахуванні пільгової вислуги років до календарної вислуги років в цілях вирішення питання для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а також для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Ухвалою від 09.12.2024 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
23.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що ГУ НП в Житомирській області не заперечує тих обставин, що за період з 30.10.2004 по 27.07.2011 вислуга років позивача в пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги становила 03 роки 04 місяці 13 днів. В той же час відповідач звертає увагу, що, ні стаття 78 Закону України «Про Національну поліцію», ні інші норми цього Закону не містять посилань на необхідність (а отже і законність) обчислення для виплати надбавки за стаж служби поліцейського, який проходить службу, виходячи з пільгової вислуги років. Делегування частиною четвертою статті 78 Закону N 580-VIII Кабінету Міністрів України обчислення вислуги років у поліції не надає права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені частиною другою статті 78 цього Закону.
Що ж до права позивача на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням її пільгового обчислення, то відповідач наголошує, що відповідно до статті 12 Закону N 2262-XII підставою для призначення такої пенсії є наявність у особи 25 років і більше саме календарної вислуги років. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року N 119 до Порядку N 393 внесено зміни, якими, серед іншого, абз. 1 п. 3 Порядку N 393 викладено у наступній редакції: "До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах...". Такими змінами запроваджено пільгове зарахування вислуги років вже не під час визначення права на призначення пенсії, а в цілях визначення розміру пенсії.
Отже, відповідач доводить, що згідно законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, необхідною умовою для набуття права на пенсію позивачу є наявність у нього 25 років саме календарної вислуги років. А оскільки вислуга років позивача в календарному обчислені становить менше 25 років (21 рік), тому жодних підстав для підготовки пакету документів для їх подачі в територіальний орган Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону N 2262-XII не має.
Відповіді на відзив від позивача до суду не надходило.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції з 07.11.2015 та на даний час займає посаду заступника начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Відповідно до інформації, відображеній в послужному списку та довідці ГУ НП в Житомирській області від 11.10.2024 №СЕД-37101-2024, позивач у період з 30.10.2004 до 06.11.2015 проходив службу в підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю в УМВС України у Вінницькій області на посадах:
з 30.10.2004 по 21.04.2006 оперуповноважений відділення ДСБЕЗ Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області;
з 21.04.2006 по 05.10.2007 старший оперуповноважений відділення ДСБЕЗ Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області;
з 05.10.2007 по 12.11.2007 оперуповноважений сектору ДСБЕЗ Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області;
з 12.11.2007 по 17.11.2008 старший оперуповноважений сектору ДСБЕЗ Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області;
з 17.11.2008 по 26.03.2013 начальник сектору ДСБЕЗ Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області.
Вислуга років позивача на вказаних посадах з 30.10.2004 по 27.07.2011 була обрахована відповідачем в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяці. Відповідно, пільгова вислуга за цей період без урахування календарної становить 03 роки 04 місяці 13 днів, що підтверджено ГУ НП в Житомирській області у виданій довідці від 11.10.2024 №СЕД-37101-2024.
17.10.2024 позивачем було подано рапорт в адресу начальника ГУНП в Житомирській області з проханням проведення перерахунку вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні та скеруванні документів до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області для призначення пенсії.
Втім, листом ГУНП в Житомирській області від 29.10.2024 № СЕД-44703-2024 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні відповідного перерахунку та направленні документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії у зв`язку з відсутністю для цього правових підстав.
Вважаючи наведені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIII (далі - Закон N 580-VIII).
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону N 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 60 Закону N 580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною першою статті 78 цього Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до частини другої цієї статті до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Частиною третьою статті 78 Закону N 580-VIII встановлено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України (частина четверта статті 78 Закону N 580-VIII).
Як слідує із матеріалів справи, спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з відмовою ГУ НП в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 , як працюючому поліцейському, пільгової вислуги років в загальній кількості 03 р. 04 міс. 13 дн. до його календарної вислуги в цілях направлення документів до ГУ ПФУ в Житомирській області для призначення пенсії згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також для встановлення набавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
При цьому, судом також встановлено, що ГУ НП в Житомирській області визнає за позивачем право на те, що період його служби з 30.10.2004 по 27.07.2011 підлягає пільговому обчисленню, та пільгова вислуга років за цей період становить 03 роки 04 місяці та 13 днів, що, власне, підтверджується довідкою ГУ НП в Житомирській області від 11.10.2024 № СЕД-37101-2024.
Натомість безпосередній спір у цій справі пов`язується із тим, чи враховується наявна у позивача, як працюючого поліцейського, пільгова вислуга років для набуття ним права на пенсію за вислугу років та для цілей визначення розміру надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Отже, надаючи оцінку даним правовідносинам та вирішуючи існуючий між сторонами спір, суд виходить із такого.
Щодо обставин можливості зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років в пільговому обчислені.
Так, за приписами ст. 102 Закону N 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII (далі Закон №2262-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Приписами пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
В той же час, стаття 17-1 Закону №2262-XII вказує, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, законодавець передбачив можливість пільгового обрахунку вислуги років саме для призначення пенсії і надав повноваження уряду на встановлення конкретних періодів служби, які зараховуються у такому пільговому обчислені.
17.07.1992 Кабінет Міністрів України, на виконання вимог ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ, прийняв постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі Постанова №393), якою встановив перелік періодів служби, які підлягають зарахуванню у пільговому обчисленні.
Відповідно до пункту 3 Постанови 393, постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 497 та наказу МВС України від 20 липня 2006 року №№ 722 «Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця», затвердженого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2006 року за № 896/12770, період проходження служби у підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю підлягає зарахуванню до вислуги років в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяці.
Водночас 16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393», яка набрала чинності 19.02.2022 (Далі Постанова №119) та якою внесено зміни до п. 3 Постанови №393 і викладено його в наступній редакції: До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:.....
Тобто, на даний момент у пункті 3 Постанови №393 передбачено періоди служби, яка враховується лише для визначення розміру пенсії. Натомість норми, яка визначала б дану вислугу років при набутті права для призначення пенсії, з 19.02.2022 Постанова № 393 не містить.
Після внесення відповідних змін до Постанови №393, свою правову позицію з застосування цих положень до правовідносин з набуття права на призначення пенсії висловив Верховний Суд.
Зокрема в постановах від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 11.09.2023 у справі №480/4827/22 від 15.09.2023 у справі №380/10714/22 Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-XII календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року. Натомість після 19 лютого 2022 року зарахування строку на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії.
Таким чином відповідно до діючого правового регулювання набуття права на призначення пенсії за статтею 12 Закону № 2262-ХІІ можливо лише за наявності календарної вислуги 25 років, а не пільгової. Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом в постанові від 31.01.2024 у справі 120/7300/22.
Натомість, як слідує із матеріалів справи, станом на 10.10.2024 вислуга років ОСОБА_1 складає: календарна 21 рік 07 місяців 19 днів, а у пільговому обчисленні 25 років 00 місяців 02 дні.
Отже, позивач маючи лише повних 21 рік календарної вислуги років (з необхідних 25 років) право на пенсію за статтею 12 Закону № 2262-ХІІ не набув.
Враховуючи вищевикладене, оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то ГУНП в Житомирській області правомірно відмовило позивачу у задоволенні його вимог щодо перерахунку вислуги років із зарахуванням пільгової вислуги років в календарну та, відповідно, щодо підготовки пакету документів для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині суд вважає безпідставними та такими, які задоволеними бути не можуть.
Щодо позовних вимог в частині зарахування пільгової вислуги років позивача для цілей визначення розміру надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, то суд враховує, що подібне правове питання також було предметом судового дослідження Верховним Судом в постанові від 22.02.2023 у справі № 320/12166/20.
Так, як вже зазначалося судом вище, згідно із частиною першою статті 78 Закону N 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Крім того, згідно із частиною третьою статті 93 Закону N 580-VIII за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.
Кабінетом Міністрів України 11.11.2015 прийнято постанову N 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та пунктом 5 якої визначено, що надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до цієї постанови.
При цьому, пунктом 7 постанови N 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Такий порядок було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 N 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських" (далі - Порядок N 260) відповідно до статті 94 Закону N 580-VIII, Постанови N 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, який набрав чинності 27.05.2016.
Пунктом 3 розділу II Порядку N 260 визначено, що надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно додатком 11 до постанови N 988.
До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону N 580-VIII.
В той же час необхідно врахувати, що питання обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки врегульовано частиною другою статті статті 78 Закону N 580-VIII, і положення пунктів 1, 3 Постанови N 393 цих питань не регулюють.
При цьому, Постанова N 393 не є нормативним актом в розумінні частини четвертої статті 78 Закону N 580-VIII, який визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції, як на тому наполягає позивач, оскільки вона прийнята на виконання Закону N 2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення (пункти 50, 51 постанови ВС від 22.02.2023 у справі № 320/12166/20).
За таких обставин та враховуючи, що пільгова вислуга років у відповідності до Постанови N 393 враховується лише для визначення розміру пенсії згідно статті 12 Закону № 2262-XII, а не для її призначення, і положення пунктів 1, 3 Постанови N 393 не регулюють питання, передбачені частиною 2 ст. 78 Закону N 580-VIII щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції, а тому суд вважає, що наявна у позивача пільгова вислуга років не може бути врахована для таких цілей.
Отже, суд доходить висновку про відсутність в ГУ НП в Житомирській області будь-яких правових підстав для зарахування позивачу на пільгових умовах вислуги років для цілей встановлення йому надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, передбачених статтею 78 Закону N 580-VIII.
Таким чином і в цій частині вимоги заявленого позову також задоволенню не підлягають.
Щодо посилання позивача на можливість застосування до спірних правовідносин правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а, до з цього приводу слід врахувати, що вказаний висновок сформований до внесення змін до Порядку №393 у лютому 2022 року, а тому не є релевантним до обставин цієї справи.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та ключовим доводам сторін, суд вважає заявлений адміністративний позов таким, в задоволенні якого необхідно відмовити.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати згідно ст. 139 КАС України присудженню на користь позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 03.02.25.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач : Головне управління Національної поліції в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄРДПОУ: 40108625).
СуддяСлободонюк Михайло Васильович
Судове рішення № 124873860, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 03.02.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/15539/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: