Ухвала суду № 124873844, 03.02.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи з

одного адміністративного суду до іншого

м. Вінниця

03 лютого 2025 р. Справа № 120/1103/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії головного державного виконавця Медяного Віктора Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) щодо неправомірного винесення постанови про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Відповідно до частини 5 цієї ж статті адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач не погоджується з діями державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №76609570, винесеної на підставі постанови № 5691984 від 05.04.2024, виданої Рівненським міським судом Рівненської області.

Із зазначеного слідує, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, відкритому на виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України застосувавши до нього адміністративне стягнення, тому справа підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

За змістом ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, виходячи із системного аналізу норм КАС України та Закону України "Про виконавче провадження" в порядку адміністративного судочинства підлягають вирішенню питання, пов`язані з примусовим виконанням постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження та про накладення штрафу, тобто постанов, які є окремими виконавчими документами.

У свою чергу, питання правомірності прийняття самої постанови повинно вирішуватися за загальними правилами, встановленими частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а саме судом, який видав виконавчий документ.

Як свідчать матеріали справи, вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76609570 проводиться за постановою № 5691984 від 05.04.2024, виданою Рівненським міським судом Рівненської області.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, та склад учасників суд прийшов до переконання, що вирішення даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду.

Отже, суд приходить звертає увагу, що даний позов має бути розглянутий Рівненським міським судом Рівненської області.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з положеннями статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким чином, розгляд даного позову, а саме, Вінницьким окружним адміністративним судом призведе до порушення правил підсудності та, як наслідок, до зволікання у вирішенні спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до підсудності іншого суду.

Відповідно до частини 6 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Приписами частини 8 статті 29 КАС України встановлено, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Враховуючи висновки суду про підсудність даного позову Рівненському міському суду Рівненської області, суд вважає за необхідне передати матеріали справи до Рівненського міського суду Рівненської області.

Керуючись ст.ст. 29, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Матеріали справи № 120/1103/25 за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, передати за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області (вулиця Шкільна, 1, м. Рівне, Рівненська область, 33028).

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя підписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя: Секретар: