Рішення № 124870466, 22.01.2025, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/965/24 Провадження № 2/304/106/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Галас А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/965/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в електронній формі через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 17 грудня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5229816 про надання споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту складає 16 700 грн, строк кредиту становить 30 днів, дата повернення кредиту (16 січня 2022 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору, при цьому строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС Україна», затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало та надало йому кредит в сумі 16 700 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 (довідка ТОВ «ФК «Вей фор пей» про перерахування коштів). 16 січня 2022 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв`язку з чим, а також керуючись п. 4.3 договору такий було авто пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль з стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. 25 та 31 січня 2022 року відповідач здійснила часткову оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 260,00 грн та 50,00 грн відповідно, після чого оплати за кредитним договором нею не здійснювались. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 18 квітня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», яке змінило назву на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», як фактором, було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитними договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення на її електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору, відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 38 283,70 грн, з яких 16 700 грн - тіло кредиту та 21 583,70 грн - нараховані проценти. Крім цього, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на вищевикладене просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 38 283,70 грн, з яких 16 700 грн - сума кредиту та 21 583,70 грн - сума процентів за користування кредитом, а також інфляційні втрати у розмірі 7 350,47 грн, три відсотки річних у розмірі 2 262,41 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

У судове засідання представник позивача - адвокат Городніщева Є.О. не з`явилася, в електронній формі через систему «Електронний суд» подала заяву про зменшення позовних вимог, у якій відмовилась від позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних та просила стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 38 283,70 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн; заяву про заміну найменування позивача з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; заяву про проведення розгляду справи без її участі, в якій також підтримала позовні вимоги у повному обсязі та не заперечила проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки не повідомила, відзив не подала, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 17 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» шляхом підписання одноразовим ідентифікатором укладено електронний Договір №5229816 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого сума наданого відповідачу кредиту складає 16 700 грн строком на 30 днів. При цьому кошти кредиту надано товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані ОСОБА_1 з метою отримання кредиту (а. с. 10-15, 20-22, 53-68).

Згідно з п. 1.4. договору строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 «Пролонгація строку кредиту» цього договору.

У зв`язку з наявністю у відповідача ОСОБА_1 заборгованості на дату закінчення строку кредиту, 16 січня 2022 року вказаний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів поспіль (а. с. 23-35).

Відповідно до п. 1.2. договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з договором сторони також погодили тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку надання кредиту, вказаного у п. 1.4. цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 24079,41 % річних, за зниженою - 7497,59 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складала: за стандартною ставкою 26 219,00 грн; за зниженою - 23 839,25 грн.

Також судом установлено, що 17 грудня 2021 року відповідачем разом із Договором № 5229816 про надання споживчого кредиту було підписано електронним цифровим підписом також паспорт споживчого кредиту (а. с. 20-22).

Повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6202-ВП від 18 квітня 2023 року підтверджується здійснення 17 грудня 2021 року за дорученням ТОВ «АВЕНТУС Україна» переказу грошових коштів на суму 16 700 грн 00 коп на картку НОМЕР_2 (а. с. 69-70).

Згідно повідомлення Акціонерного товариства «Акцент-Банк» №20.1.0.0.0/7-20240509/0173 від 10 травня 2024 року та доданої до нього інформації про рух коштів, картка НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та протягом 17 грудня 2021 року на вказану картку зараховано 16 700,00 грн.

Однак, з розрахунку заборгованості за договором № 5229816 від 17 грудня 2021 року вбачається, що загальна заборгованість відповідача станом на 17 квітня 2023 року становить 38 283,70 грн, з яких 16 700,00 грн - тіло кредиту та 21 583,70 грн - нараховані проценти. При цьому, як видно з цього ж розрахунку, протягом всього строку користування кредитом відповідач ОСОБА_1 здійснила всього два платежі у рахунок погашення наявної у неї заборгованості у загальному розмірі 310,00 грн (а. с. 23-35, 37).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши 17 грудня 2021 року договір про надання споживчого кредиту, відповідач ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, однак у визначений строк їх у повному обсязі не повернула.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У встановлений процесуальним законом строк відповідач ОСОБА_1 не скористалася процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які могли б підтвердити належне виконання ним договірних зобов`язань.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається із матеріалів справи, 18 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», яке у подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як Фактор, зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта - Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а. с. 40, 41, 42, 79-83).

Згідно з п. 1.2. Договору перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

В день, коли здійснюється перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку № 5 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді.

Згідно з актом прийому-передачі Реєстру боржників від 18 квітня 2023 року за Договором факторингу № 18.04/23-Ф від 18 квітня 2023 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників та із врахуванням п. 1.2. Договору факторингу № 18.04/23-Ф від 18 квітня 2023 року від Клієнта до Фактора перейшли права вимоги заборгованості від боржників і Фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 ; сума заборгованості боржника перед новим кредитором становить 38 283,70 грн (а. с. 37).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відтак, оскільки умови Договору № 5229816 про надання споживчого кредиту від 17 грудня 2021 року відповідачем ОСОБА_1 не виконано, право грошової вимоги заборгованості у розмірі 38 283,70 грн за ним на підставі Договору факторингу №18.04/23-Ф від 18 квітня 2023 року перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що змінений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, та відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Договору про надання правничої допомоги № 28/03-2024 від 28 березня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», яке у подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», та адвокатом Городніщевою Є.О. та Звіту про надання правничої (правової) допомоги згідно Договору № 28/03-2024 від 28 березня 2024 року встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги, зокрема: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складення позовної заяви у справі про стягнення заборгованості та подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта вартістю 10 000 грн (а. с. 16, 17, 36, 71, 72-73).

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 10 квітня 2024 року №4567 позивачем сплачено на рахунок адвоката Городніщевої Є.О. 10 000 грн (а. с. 17).

ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід`ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.

Суд вважає, що витрати понесені позивачем, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правничу допомогу).

Отже, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та доведеним, а відповідач, у свою чергу, з приводу розміру правової допомоги заперечень не надав, а тому витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також з відповідача підлягають стягненню сплачені позивачем судові витрати, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. 509, 510, 524, 526, 527, 530, 533, 536, 549, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 141, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

змінений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором № 5229816 про надання споживчого кредиту від 17 грудня 2021 року в розмірі 38 283 (тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят три) грн 70 коп, з яких 16 700 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту та 21 583 грн 70 коп - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правову допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822; місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2.

Представник позивача: адвокат Городніщева Єлизавета Олегівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий: Ганько І. І.