Рішення № 124867256, 03.02.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19140/23

Провадження № 2/369/1214/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Липченко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

встановив:

У листопаді 2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги теплопостачання за опалювальний період 2022/2023 р.р. в розмірі 9467,44 грн. (дев`ять тисяч чотириста шістдесят сім грн. 44 коп.) щодо нежитлового приміщення площею 88,6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивували тим, що підприємство є теплопостачальною організацією, яка забезпечує опалення на території Вишневої територіальної громади Бучанського району Київської області. Протягом опалювального періоду 2022/2023 р.р. вчасно та добросовісно відповідачеві надано послуги з постачання теплової енергії - загальнобудинкові потреби на опалення. Позивач нараховував відповідачу вартість послуг за тарифами, затвердженими відповідно до чинного законодавства, однак відповідач не здійснював їх оплату.

Відповідач обізнаний про наявність у нього боргових зобов`язань, однак будь-яких дій по погашенню заборгованості не вчиняв. Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати послуг з постачання теплової енергії стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області заборгованість за комунальні послуги з постачання теплової енергії, які були надані в період з листопада 2022 року по квітень 2023 року, протягом опалювального сезону 2022/2023 р.р., в розмірі 9 467,44 грн. (дев`ять тисяч чотириста шістдесят сім грн. 44 коп.) та сплачений судовий збір.

Враховуючи, що ціна позову у справі № 369/19140/23 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2023 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, керуючись ст. 19, 274-279 ЦПК України, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі № 369/19140/23 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Розгляд справи було призначено на 14.12.2023 року на 12 год. 05 хв. у залі судового засідання № 6 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Мельниченка, 1.

14 грудня 2023 року судом було відкладено розгляд справи на 08 лютого 2024 року на 12 год. 15 хв..

08 лютого 2024 року судом було відкладено розгляд справи на 18 червня 2024 року на 11 год. 40 хв..

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 891 від 24.07.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/19140/23, 24 липня 2024 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 369/19140/23 у зв`язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. і справу № 369/19140/23 було передано на розгляд судді Пінкевич Н.С..

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 липня 2024 року суддя Пінкевич Н.С. прийняла до розгляду цивільну справу за позовом КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги теплопостачання в розмірі 9467,44 грн. (дев`ять тисяч чотириста шістдесят сім грн. 44 коп.) в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Розгляд справи було призначено на 19 листопада 2024 року на 10 год. 30 хв. у залі судового засідання № 9 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Мельниченка, 1.

19 листопада 2024 року судом було відкладено розгляд справи на 29 січня 2025 року на 11 год. 20 хв..

У судове засідання позивач не з`явився. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, вимоги позову підтримав.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі. Ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками відповідачу направлено на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов Відповідач не подав.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України, уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином був повідомлений про наявність в провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ЦПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із таких підстав.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст.ст. 19, 274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 (Відповідач) володіє на праві власності нежитловим приміщенням загальною площею 88,6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 . Приміщення має індивідуальне опалення.

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України - власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що нежитлове вбудоване приміщення площею 88,6 кв.м., яке належить відповідачу, розташоване на першому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , отже в розумінні статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-ІІІ та статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII, Відповідач являється співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , і згідно з ч. 2 ст.4 ЗУ №417-VIII є співвласником спільного майна цього будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

У відповідності до положень п.1 та п.10 ч.1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року №417-VIII, співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 була затверджена Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика).

Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу І «Загальні положення» Методики (із змінами № 358 від 28.12.2021) розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Відповідно до п. 12 розд. IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку/будівлі (витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення), розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку/будівлі (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Відповідно до частини першої ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч.2 ст. 12 Закону №2189).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (Позивач) є виконавцем послуг, 08.11.2021 р. на своєму офіційному сайті розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Між КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (за договором - виконавець) та ОСОБА_1 було укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір).

Договір про надання теплової енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання теплової енергії як товарної продукції споживачу постачальником теплової енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п.п. 51, 52 Договору).

Згідно п. 4 Договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Згідно п. 5 Договору, Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом першим частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 31 Договору).

Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 33 Договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).

Відповідно до вимог ч. 6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно вимог ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п. 41 Договору).

Обсяг спожитої відповідачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Згідно абз.6 п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови КМУ від 08 вересня 2021 року № 1022), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики.

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (абз.4 п.24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830).

На виконання умови п. 5 Договору позивач надавав послуги з постачання теплової енергії відповідачу в опалювальний період 2022/2023 р.р., який тривав з 04 листопада 2022 року по 11 квітня 2023 року. Опалювальний період 2022/2023 р.р. почався і закінчився відповідно розпорядження міського голови Вишневої міської територіальної громади.

Розпорядженням міського голови від 03.11.2022 р. № 3/03-156 опалювальний період 2022/2023 р.р. був розпочатий 4 листопада 2022 року. Розпорядженням міського голови від 10.04.2023 р. № 3/03-38 опалювальний період 2022/2023 р.р. завершився 11 квітня 2023 року.

Відповідно до п. 24 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішення про початок та закінчення опалювального періоду з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами.

В п. 8 Постанови КМУ від 21.08.2019 р. № 830 «Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» зазначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

За період надання послуг з постачання теплової енергії (загальнобудинкові потреби на опалення), з 04 листопада 2022 року по 11 квітня 2023 року (опалювальний сезон 2022/2023 р.р.), позивачем сформовано та надано відповідачеві рахунки на оплату спожитої послуги: № 2211139 від 30.11.2022 р. за листопад 2022 року на суму 1 494,86 грн.; № 2212139 від 30.12.2022 р. за грудень 2022 року на суму 2 064,32 грн.; № 2301139 від 31.01.2023 р. за січень 2023 року на суму 2 135,51 грн.; № 2301139 від 28.02.2023 р. за лютий 2023 року на суму 1 921,96 грн.; № 2303139 від 31.03.2023 р. за березень 2023 року на суму 1 566,05 грн.; № 2304139 від 28.04.2023 р. за квітень 2023 року на суму 284,74 грн..

Відповідач свої зобов`язання по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, за період з 04 листопада 2022 року по 15 квітня 2023 року, не виконав, у зв`язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 9467,44 грн..

Факт отримання послуги з опалення на загальнобудинкові потреби до приміщення відповідача, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 підтверджується показниками загальнобудинкового лічильника (вузла комерційного обліку).

Згідно показань теплового лічильника SHARKY 775 № 58142911, встановленого у житловому будинку АДРЕСА_1 , всього будинком було спожито теплової енергії: у в листопаді 2022 - 94,1 Гкал, у грудні 2022 - 134,5 Гкал, в січні 2023 - 138,9 Гкал, в лютому 2023 - 122,7 Гкал, в березні 2023 - 102,2 Гкал, у квітні 2023 - 20,0 Гкал., що підтверджується показниками лічильника теплової енергії.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.

Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення розраховується за встановленою у Методиці формулою.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в повному обсязі, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Тобто, обов`язок споживача житлово-комунальних послуг ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг.

Споживач зобов`язаний оплатити надані житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Відповідно до вимог ст. ст. 66-68 ЖК України наймач (власник) зобов`язаний своєчасно щомісяця вносити оплату за надані йому комунальні послуги, до числа яких входять послуги з теплопостачання.

Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач жодного доказу на спростування доказів позивача суду не подав, не заявив клопотань про їх витребування у разі складнощів в їх отриманні. Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст.141ЦПКУкраїни судові витрати, суд покладає на відповідачів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. ст. 15,16,525,625, ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» та керуючись ст. ст.4,5,12,76-82,141,258-259,263-265,268,273,274,279,280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 9 467,44 грн. (дев`ять тисяч чотириста шістдесят сім грн. 44 коп.) та судові витрати в розмірі 2684 грн.(дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн.).

Інформація про позивача: Комунальне підприємство «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 19417197, адреса: м. Вишневе, вул. Київська, 11, Бучанський район, Київська область.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ