Рішення № 124866311, 27.01.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 155/1699/24

Провадження № 2/161/474/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

05.11.2024 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали цивільної справи № 155/1699/24, віповідно до ухвали Горохівського районного суду Волинської області від 10.10.2024 року.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором у розмірі 30 062,90 гривень, стягнути з відповідача суму понесених судових витрату розмірі 3028 гривень 00 копійок, а також витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9000 гривень.

Вимоги мотивує тим, що 08.08.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2909844 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п.9 договору позики, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до умов договору відповідачу було надано позику в розмірі 3500 гривень, строк позики 30 днів, до 07 вересня 2021 року. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,01% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (п.2.4.2. договору позики). Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (п. 2.4.3. договору позики). Базова процентна ставка за позикою, фіксована 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою (п. 2.4.4 договору позики). Розмір процентів на прострочену позику, фіксований:1.01% від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою (п. 2.5 договору позики).

29.12.2021 року було укладено договір № 29/12-2021 відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2909844.

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2909844.

Таким чином ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2909844.

Відповідач ОСОБА_1 порушила умови вказаного правочину, внаслідок чого у неї виникла заборгованість. Загальний розмір заборгованості до договором №2909844 від 08.08.2021 року, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50 424,50 гривень. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 30 062,90 гривень, з яких: 3500 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 26 562,90 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Позивач вказує, що відповідач не виконує своїх зобов`язань за вказаним правочином, у зв`язку з чим у неї існує заборгованість в загальному розмірі 30062,90 гривень. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр»вищевказану заборгованості за договором позики та судові витрати по справі: судовий збір 3028,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 9000,00 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2024 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а. с. 59).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками була надіслана відповідачу за вихідним № 90966/2024 від 13.11.2024(а.с.60).

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження, позовну заяву з додатками 28.11.2024 року, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового рекомендованого відправлення (а.с. 62).

При цьому, відзив на позов відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 12 та частиною 1статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 08.08.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2909844 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п.9 договору позики, адреса, реквізити та підпис сторін. (а.с.7-10).

Відповідно до умов договору відповідачу було надано позику в розмірі 3500 гривень, строк позики 30 днів, до 07 вересня 2021 року. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,01% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (п.2.4.2. договору позики). Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (п. 2.4.3. договору позики). Базова процентна ставка за позикою, фіксована 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою (п. 2.4.4 договору позики). Розмір процентів на прострочену позику, фіксований:1.01% від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою (п. 2.5 договору позики) (а.с.7 зворот).

29.12.2021 року було укладено договір № 29/12-2021, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2909844 (а.с.22-23).

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2909844 (а.с.28-30).

Таким чином ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2909844.

ТОВ «Коллект центр» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, шляхом перерахування коштів на платіжну карту клієнта: 08-08-2021 на суму 3500 гривень, маска картки НОМЕР_1 (а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином взяті на себе боргові зобов`язання, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість. Загальний розмір заборгованості до договором №2909844 від 08.08.2021 року, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50 424,50 гривень (а.с.21).

Проте, у позовній заяві позивач просить стягнути наявну заборгованість частково, а саме: 30062,90 гривень, з яких : 3500 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 26562,90 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с 21).

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за договором позики не повернула.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач не виконує своїх зобов`язань за договором позики №2909844 від 08.08.2021 року, у зв`язку з чим у неї існує заборгованість, яка станом на день подання позовної заяв до суду становить 30062,90 грн., яка складається з наступного: 3500 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 26562,90 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, контр розрахунку заборгованості відповідач також суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови договору позики, позовні вимоги ТОВ «Коллект центр» є обґрунтованими, а тому із ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором позики № 2909844 від 08.08.2021 року в загальній сумі 30062,90 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Окрім того, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо така допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансово-розрахунковими документами.

Позивач на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додав відповідні докази: копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» із зазначенням виду послуг та їх вартості; заявку на надання юридичної допомоги № 555 від 05 липня 2024 року по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; витяг з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 05 вересня 2024 року до договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, згідно якого адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» позивачу ТОВ «Коллект Центр» була надана професійна правнича допомога у вигляді усної консультації (2 год.) вартістю 3 000 грн (1 500 грн за 1 год. роботи), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (2 год.) 6000 грн (3000 грн за 1 год. роботи). Загальний розмір витрат становить 9000 грн.

Згідно платіжної інструкції № 0459840000 від 12 вересня 2024 року «Коллект центр» перерахувало АО «Лігал Ассістанс» 63000,00грн за надання правової допомоги згідно договору №01-07/2024 від 01.07.2024.

Суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням обсягу наданої правової, зокрема змісту та обсягу підготовленої позовної заяви, затраченого на це часу, беручи до уваги ціну позову, складність справи, суд не вбачає підстав для зменшення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідача не заперечував суму витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу є підставною та підлягає задоволенню, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

На підставі ст.ст. 509,526,527,530,1048,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12,13, 77-81,141,247,259,263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект центр»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Коллект центр» за договором № 2909844 від 08.08.2021 року в загальному розмірі 30 062,90 (тридцять тисяч шістдесят дві ) грн., 90 коп. яка складається з наступного: 3500,00 грн.- заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 26562,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Коллект центр» судові витрати по справі, а саме: 3028 судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Коллект центр», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2

Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова