Постанова № 12486398, 12.10.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 2а-2908/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

представника позивача: Скорбача В.М.,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної податкової інспекції в Рогатинському районі, вул. У.Безгрішного, 1,м. Рогатин,Івано-Франківська область,77000 до відповідача: ТзОВ "МАЗ-Сервіс", вул. Галицька, 1/а,м. Рогатин,Івано-Франківська область,77000 про стягнення податкового боргу у сумі 28 855,31 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2010 року державна податкова інспекція в Рогатинському районі звернулася з адміністративним позовом до ТзОВ "МАЗ-Сервіс" про стягнення податкового боргу в сумі 28855,31грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві та пояснив суду, що відповідачем допущено заборгованість по сплаті орендної плати за землю та штрафних санкцій в розмірі 28855,31грн., чим порушено вимоги Закону України “Про плату за землю”, Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 21.09.2010 року в судовому засіданні протии позову заперечив, пояснив, що з липня 2010 року товариство оформило право власності на вказану земельну ділянку, яка використовувалась на умовах оренди. ТзОВ "МАЗ-Сервіс" частково сплачувало орендну плату за землю. В наступні судові засідання (30.09.2010 року та 12.10.2010 року) представник відповідача не з»явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи (платіжні квитанції про сплату орендної плати) не подав. За таких обставин повторна неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 03.10.02 року відповідач є юридичною особою - суб”єктом підприємницької діяльності та 09.10.02р. взятий на облік ДПІ в Рогатинському районі як платник податків.

Згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 20.07.2004 року між ТзОВ "МАЗ-Сервіс" (орендарем) та Рогатинською міською радою (орендодавцем), відповідачу передана в оренду земельна ділянка, орендна плата за користування якої становить 82178,07грн. на рік.

25.01.2010 року відповідач подав до ДПІ в Рогатинському районі податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік в розмірі 82178,07грн. з розбивкою по місяцях (6848,17 грн. щомісяця, починаючи січня 2010 року).

23.06.2010 року відповідач подав до ДПІ Рогатинському районі уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік в розмірі 25870,86грн. з розбивкою по місяцях (по 6848,17 грн. - в січні та лютому, по 3043,63 грн. - з березня по червень), яка була зареєстрована 12.07.2010 року, а тоакож про проведення переахунку податкового зобов»язання орендної плати у зв»язку із викупом даної земельної ділянки та отриманням державного акту про право власності на неї.

У зв»язку з несвоєчасною сплатою узгодженого пождаткового зобов»язання по орендній платі за землю позивачем застосовно до відповідача штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень №0000571500/0 від 16.02.2010 року, №0004241500/0 та №0004251500/0 від 07.07.2010 року, прийнятих на підставі актів перевірки: №63/153/32122167 від 16.02.2010р. та відповідно №421/153/32121767 від 07.07.2010 року.

Станом на 02.08.2010 року відповідач допустив заборгованість по сплаті орендної плати та штрафних санкцій в розмірі 28855,31грн.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України “Про систему оподаткування” визначено види податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлений законом термін. Обов”язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов”язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Земельний податок та орендна плата - це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про плату за землю”використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 4 даного Закону передбачено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України “Про плату за землю”від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

В статті 14 даного Закону зазначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 15 даного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ст.17 Закону України “Про плату за землю”від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 податкове зобов”язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 19 даного Закону передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (стаття 20 Закону).

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як встановлено судом, відповідачем допущено заборгованість по орендній платі за землю, яка виникла в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов”язань по орендній платі за земельну ділянку та узгоджених податкових зобов»язань по штрафних санкціях в розмірі 28855,31 грн..

Вказана заборгованість підтверджується довідкою ДПІ в Рогатинському районі від 02.08.2010 року за № 1355/9/24-004, уточнюючою податковою декларацією орендної плати за земельну ділянку, зворотнім бокол облікової картки платника податків, податковими повідомленнями-рішеннями №0000571500/0 від 16.02.2010 року, №0004241500/0 та №0004251500/0 від 07.07.2010 року, та іншими матеріалами справи.

Положенням п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов”язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов»язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 даного Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу (п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону).

При цьому згідно п.17.3 ст.17 цього Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Оскільки відповідач отримав податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми штрафів, їх не оскаржив, а, відтак, зазначені податкові зобов»язання по сплаті штрафних санкцій є узгодженими.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу направлялись перша податкова вимога №1/116 від 07.04.2010 року та друга податкова вимога №2/155 від 12.05.2010 року, які ним отримані та залишені без виконання.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична або юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Крім того, позивач звільнений від сплати державного мита, а тому жодних витрат не поніс.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по платі за землю є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів ТзОВ "МАЗ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 32121767, вул.Галицька,1а, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000) в дохід бюджету податковий борг в сумі 28 855,31 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот п"ятдесят п"ять гривень тридцять одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, визначені ст.254 КАС України.

Суддя:Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 18.10.10 року.