Постанова № 12486372, 11.11.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2010 р. Справа № 2а-3571/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

представника позивача: Федьківа В.Б.,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Меркурій Оновлений-ІФ"

про стягнення заборгованості у сумі 6477,56 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2010 року державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до обслуговуючого кооперативу "Меркурій Оновлений-ІФ" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 6477,56 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та пояснив суду, що відповідач відповідно до договору оренди землі є орендарем земельної ділянки, а тому на нього покладено обов”язок сплачувати орендну плату за землю. У відповідності до вимог ст.2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Відповідачем станом на 05.08.2010 року допущено заборгованість по орендній платі в сумі 6477,56 грн., в тому числі 967,97 грн. штрафних санкцій та 177,39 грн. пені, чим порушено вимоги Закону України “Про плату за землю”, Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідачу надсилались перша та друга податкові вимоги, які ним залишено без розгляду та борг не погашено. В зв”язку з цим просив позов задовольнити та стягнути заборгованість у повному обсязі.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання заперечення не скористався.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від відповідач є юридичною особою - суб”єктом підприємницької діяльності та взятий на облік ДПІ в м. Івано-Франківську як платник податків.

Згідно укладеного договору оренди земельної ділянки відповідач зобовязаний сплачувати орендну плату за 2010 рік в розмірі 21 198,48 грн. в рік (по 1766,54 грн. щомісячно).

Обслуговуючим кооперативом "Меркурій Оновлений-ІФ" станом на 05.08.2010 року допущено заборгованість по орендній платі в розмірі 5332,20 грн.

За наслідками проведеної документальної перевірки своєчасності і повноти сплати платежів до бюджету ДПІ в м. Івано-Франківську складено акт №11381/15-3 від 22.06.2010 року, на підставі якого винесено податкові-повідомлення-рішення №0006851503/0 та №0006831503/0 від 22.06.2010 року про стягнення з відповідача штрафів за несвоєчаснгу сплату узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за землю в розмірі 614,66 грн. та 353,31 грн. відповідно, а всього на загальну суму 967,97 грн. Крім того, нараховано пеню в розмірі 177,39 грн.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України “Про систему оподаткування” визначено види податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлений законом термін. Обов”язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов”язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Земельний податок та орендна плата - це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про плату за землю”використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України “Про плату за землю” підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

В статті 14 даного Закону зазначено, що платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 15 даного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із ст.17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов”язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 19 даного Закону передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (стаття 20 Закону).

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про плату за землю”контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як встановлено судом, відповідач є платником орендної плати за землю відповідно до договору оренди, самостійно задекларував суми орендної плати на 2010 рік, подавши податкову декларацію 20.01.2010р. (а.с.10).

Станом на 05.08.2010 року відповідачем не сплачено до бюджету самостійно задекларовані суми орендної плати згідно поданої декларації на суму 6477,56 грн., в т.ч. штраф у сумі 967,97грн. (за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань з орендної плати за землю) та пеню в розмірі 177,39 грн. Вказана заборгованість підтверджується довідкою ДПІ в м. Івано-Франківську від 05.08.2010 року за №437, даними податкової декларації орендної плати за земельну ділянку та іншими матеріалами справи (а.с.10-14).

Відповідачу направлялись перша та друга податкові вимоги. Однак, відповідачем заборгованість не сплачена.

Згідно з п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов”язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 даного Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В п.п.6.2.2. п.6.2 ст.6 даного Закону зазначено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється (п.п.6.3.2. п.6.2. ст.6 Закону).

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична або юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів обслуговуючого кооперативу "Меркурій Оновлений-ІФ" (код ЄДРПОУ 34083891, вул.Галицька,41 А, м.Івано-Франківськ, 76000)в дохід бюджету податковий борг в сумі 6 477,56 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят сім гривень п"ятдесят шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки визначені ст.254 КАС України.

Суддя:Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 16.11.2010 року.