Рішення № 124858117, 21.01.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/2987/23

Провадження №2/752/512/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання шлюбу недійсним та скасування актового запису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання шлюбу недійсним та скасування актового запису.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 15.07.1988 між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який був розірваний 20.01.1994. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У 1994 році вони продовжили сімейні відносини, разом виховували сина і допомагали один одному морально і матеріально.

Наприкінці 1994 року - на початку 1995 року до нього звернулась ОСОБА_5 з проханням укласти з нею шлюб, бо через це вона зможе зареєструвати своє місце проживання в м. Києві, отримати громадянство України та виїхати до США, бо до цього виїхати ні з Вірменії, ні з Грузії їй не вдалось.

ОСОБА_5 повідомила йому, що її чоловік ОСОБА_6 , художник за фахом, батько двох їх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які народились в м. Єревані. Метою її укладання шлюбу був переїзд до США. Створювати сім`ю, вести спільне господарство, проживати разом, народжувати дітей вони не мали наміру. Він погодився на пропозицію ОСОБА_5 на укладання шлюбу, при цьому вони домовились, що коли вона возз`єднається зі своєю сім`єю, то вони зустрінуться, щоб розірвати фіктивний шлюб.

20.01.1995 між ним та ОСОБА_5 було укладено шлюб, після чого він зареєстрував останню за місцем свого проживання, а згодом вона отримала паспорт для виїзду закордон.

Після цього йому невідомо, де знаходиться ОСОБА_2 , останній раз він її бачив та спілкувався з нею влітку 1995 року, а в липні 1996 року її було виписано з квартири.

З травня 1996 року він разом з ОСОБА_3 та їх сином ОСОБА_4 стали проживати в квартирі АДРЕСА_1 , яку він придбав. З грудня 1998 року по листопад 2009 року ОСОБА_3 працювала в АТ КБ «Приватбанк». Згодом вона отримала громадянство України, їй був виданий паспорт, де зазначено її місце реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у них з ОСОБА_3 народився син ОСОБА_9 .

Зараз ОСОБА_3 досягла пенсійного віку та перебуває пенсії, вони продовжують жити разом.

Просив з урахуванням заяви від 20.07.2024:

визнати з часу його укладення (від дня його державної реєстрації) недійсним як фіктивний шлюб, укладений 20.01.1995 між ним та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ), який згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 , видане 20.01.1995, був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Московського району м. Києва, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу 1995 року січня місяця 20 числа зроблено актовий запис за №42;

скасувати актовий запис за №42 від 20.01.1995 про реєстрацію шлюбу між ним та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ), зроблений в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу, зроблений відділом реєстрації актів громадянського стану Московського району м. Києва.

15.02.2023 постановлено ухвалу про залишення позову без руху та надано строк для усунення його недоліків.

13.04.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, залучено до участі в справі третю особу.

14.06.2023, 07.11.2023, 13.12.2023 постановлено ухвалу про витребування доказів.

01.08.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалась.

17.05.2023 третя особа Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надав до суду пояснення, в яких заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що згідно відмітки в актовому записі про шлюб №42 від 20.01.1995, складеного Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актовий запис підписано особами, які реєстрували шлюб, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_11 .

07.06.2023 третя особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надав заяву, в якій просив зазначити в резолютивній частині рішення повні вичерпні дані про нареченого та наречену, а також актовий запис про шлюб, до якого вносяться відповідні зміни.

Учасники справи до суду не з`явились.

Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що знає ОСОБА_1 - це її цивільний чоловік з 1996 року. ОСОБА_2 вона не знає. В 1978 році вона навчалась в Кишинівському економічному технікумі, в 1980 році переїхала працювати у м. Волгоград. В 1985 році в м. Волгоград вона познайомилась з ОСОБА_12 , з яким 15.07.1988 зареєструвала шлюб. ОСОБА_12 поїхав працювати до м. Києва за розподілом, вона залишилась у м. Волгоград. Вони їздили один до одного, разом відпочивали. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 . В 1993 році вона приїхала в Україну, її місце проживання було зареєстроване у батьків чоловіка в Хмельницькій області. Проте в січні 1994 року вони розірвали шлюб і вона з дитиною поїхала в м. Волгоград. Після цього вони продовжили спілкуватись, їздили на море. Вони зрозуміли, що розлучились передчасно та стали жити разом. 15.05.1996 вони купили квартиру по АДРЕСА_2 . Син пішов навчатись до шкоди №313. В 1998 році вона пішла працювати. ІНФОРМАЦІЯ_4 у неї народився син ОСОБА_9 , батьком якого є позивач. Вони з ОСОБА_12 жили разом, вели спільне господарство, виховували дітей, у них був спільний бюджет, діти навчались, вступали у вищі навчальні заклади. ОСОБА_12 одружився з ОСОБА_5 , щоб допомогти їй.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

15.07.1988 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюбу, актовий запис №729.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

20.01.1994 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

20.01.1995 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_13 , актовий запис №42.

З актового запису №42 від 20.01.1995 вбачається, що останній був підписаний особисто ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дітей записани ОСОБА_6 .

Відповідно до довідки Філіала ТОВ «Лукойл-Інжиніринг» «ВолгоградНИПИморнафта» в м. Волгоград №02-22/40 від 24.08.2020 ОСОБА_3 працювала у Волгоградському державному науково-дослідницькому і проектному інституті нафтової промисловості у період з 12.11.1980 по 09.09.1993.

18.12.1998 ОСОБА_3 отримала тимчасову посвідку на проживання, місце реєстрації: АДРЕСА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_9 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_9 у 2006 році закінчив спеціалізовану загальноосвітню шкоду №323 з поглибленим вивченням іноземної мови м. Києва, а у 2021 році здобув повну загальну середню освіту у природно-науковому ліцеї №145 Печерського району м. Києва.

Згідно довідки ЖБК «Концертний-2» у квартирі АДРЕСА_1 , мешкають: з 16.04.2009 ОСОБА_1 , з 16.04.2009 ОСОБА_3 , з 10.10.2000 ОСОБА_4 , з 16.04.2009 ОСОБА_9 .

Відповідно до довідки №20.1.0.0.0/7-201125/7829 від 14.01.2021 АТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_3 з 24.12.1998 по 01.12.2009 працювала на посаді «економіст» відділення «центральне» розрахунковий центр м. Київ в АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно довідки Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації від 05.04.2023 №13192-15233/М-05/8-2800/23 станом на 04.04.2023 в реєстрі застрахованих осіб інформація про нарахування страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та перебування на обліку, як одержувача пенсії щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутня.

За повідомленням Державної прикордонної служби України від 18.01.2024 відомостей щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином Республіки Вірменія ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період з 08.11.2017 по 05.06.2024 (станом на 15:15, теперішній час) в Базі даних не виявлено.

За повідомленням Державної податкової служби України від 25.04.2023 в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків станом на 21.0.2023 інформації щодо ОСОБА_2 не знайдено.

Згідно відповіді Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації від 26.01.2024 №4210/8.1-24/вх.М-16873-23 в архіві Голосіївського відділу знаходиться на зберіганні перший примірник паперового носія актового запису про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_15 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного відділом ЗАГС Московського району м. Києва (назва Голосіївського відділу у 1995 році) 20.01.1995 за №42. В актовому записі в графі «По батькові нареченої» - ОСОБА_16 , буква «і» дійсно має відмінності у відображенні відносно іншого тексту, що дає підстави вважати про його виправлення після друку актового запису машинописним способом.

Статтею 12 КпШС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що шлюб укладається в державних органах реєстрації актів громадянського стану.

Відповідно до ст. 45 КпШС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15 - 17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім`ю (фіктивний шлюб).

Визнання шлюбу недійсним провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 КпШС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на час розгляду судом справи відпали ті обставини, які в силу закону були перешкодою до його укладення. Шлюб вважається дійсним з моменту, коли відпали ці обставини.

Згідно із положеннями статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.

Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 СК України при вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 42 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

Частиною 1 ст. 44 СК України визначено, що у випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.

Недійсний шлюб (стаття 39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов`язків подружжя, а також прав та обов`язків, які встановлені для подружжя іншими законами України (ст. 45 СК України).

У п.13. постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним.

За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (ст. 40 СК). Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

Судом встановлено, що 20.01.1995 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_13 , актовий запис №42.

Позивач стверджує про фіктивність цього шлюбу, оскільки наміру створювати сім`ю, вести спільне господарство, проживати разом, народжувати дітей вони з ОСОБА_5 не мали наміру. Укладання шлюбу було зроблено з метою допомогти останній отримати громадянство України та виїхати до іншої країни, де проживала її сім`я.

Суд зазначає, що укладення фіктивного шлюбу завжди відбувається з певною метою і умисно. Позивач, який вимагає визнання шлюбу фіктивним повинен довести відсутність наміру створити сім`ю на момент укладення шлюбу, тобто, тягар доказування фіктивності шлюбу лежить на позивачеві.

Аналізуючи докази, надані позивачем, суд відзначає, що шлюб позивача з ОСОБА_5 був зареєстрований 20.01.1995. Як стверджує позивач і підтвердила свідок ОСОБА_3 , вони зі свідком та їх сином ОСОБА_4 з травня 1996 року стали проживати разом в м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_9 , вели спільне господарство, виховували дітей, у них був спільний бюджет.

При цьому свідок ОСОБА_3 повідомила, що з ОСОБА_17 вона не знає, що дає суду підстави для висновку, що про усі обставини та наміри щодо укладання цього шлюбу їй відомо від позивача.

При цьому позивач не надав суду жодних доказів того, які б беззаперечно підтверджували доводи позивача про те, що в період з 20.01.1995 (дня реєстрації ним шлюбу з ОСОБА_5 ) та до травня 1996 року (час, з якого позивач та свідок ОСОБА_18 стали проживати разом) він не вів спільне господарство, не проживав разом, з ОСОБА_5 , що дійсно могло б свідчити про відсутність у нього наміру створювати сім`ю.

Позивач суду надав відомості про те, що ОСОБА_17 була зареєстрована за його згодою за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з 14.02.1995 по 16.07.1996.

В розпорядженні позивача наявні копії свідоцтв про народження дітей ОСОБА_5 .

На думку суду, це є свідченням того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю.

При цьому жодних свідчень інших осіб, які були б обізнані про особисті обставини життя ОСОБА_19 та обставини укладання ним шлюбу з ОСОБА_5 , спільне проживання чи не проживання подружжя, ведення чи не ведення спільного господарства, наявність чи відсутність спільного бюджету, про стосунки подружжя, період проживання ОСОБА_20 на території України, час та мету її виїзду закордон, крім свідчень своєї колишньої дружини ОСОБА_18 , позивач не надав.

Суд вважає, що лише за наявності беззаперечних доказів, які дають достатні та обґрунтовані підстави вважати, що укладаючи шлюб сторони не мали наміру створювати сім`ю та набувати для себе прав та обов`язків подружжя, можна зробити висновок про фіктивність такого шлюбу.

Враховуючи наведене, а також принцип диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд вважає, що відсутні підстави для визнання шлюбу недійсним.

Щодо позовних вимог скасувати актовий запис про реєстрацію шлюбу між позивачем та ОСОБА_2 , суд відзначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позовних вимог позивача про шлюбу недійсним (основна вимога), позовна вимога скасувати актовий запис про реєстрацію шлюбу задоволенню не підлягають, оскільки є похідною.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи, що у задоволенні вимог відмовлено в повному обсязі, враховуючи приписи ст.141 ЦПК України, судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 92, код ЄДРПОУ 26088630.

Третя особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: м. Київ, вул. Костянтина Заслонова, буд. 16, код ЄДРПОУ 26089084.

Суддя Ж. І. Кордюкова