Постанова № 12485519, 30.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2010 р.Справа №2а-5048/10/8/0170 (11:23) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Приватного підприємства "Платан"

до Кримської митниці,Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

про визнання протиправними і скасування рішень та стягнення

за участю Прокуратури АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення та стягнення

за участю представників сторін та прокуратури:

від позивача: Євенков Сергій Валерійович, довіреність №7 від 15.09.2009р.

від відповідача 1: Чечель Денис Вікторович, довіреність №17-07/8020 від 22.12.2009р.

від відповідача 2: Заєвська Жанна Олександрівна, довіреність №11.0-31/40 від 31.03.2010р.

від прокуратури: не зявився

Суть спору: позивач - ПП “Платан” звернувсяь до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000028/2 від 08.02.2010р. та стягнення на користь ПП «Платан» з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 17887,33 грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 75126,77 грн. за вантажною митною декларацією від 09.02.2010р. №600000009/2010/000385; визнання протиправним та скасувати рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000060/1 від 22.02.2010р. та стягнення на користь ПП «Платан» з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 21379,07 грн. та суми надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 89792,08 грн. за вантажною митною декларацією від 23.02.2010р. №600000009/2010/000640.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.04.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення митної вартості товарів за резервним методом є безпідставним, оскільки митному органу було надано повну інформацію, яка дозволяла здійснити застосування інших передбачених законодавством методів визначення митної вартості товарів.

Відповідач 1 - Кримська митниця проти позову заперечує. У письмових поясненнях зазначає, що підставою для відмови ПП “Платан” у прийнятті до митного оформлення вантажно-митної декларації №600000009/2010/000612 від 22.02.2010р., а також вантажно-митної декларації №600000009/2010/000365 від 08.02.2010р. стала неможливість визначення митної вартості товару за методом №1, передбаченим статтею 266 МК України (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку із наступним:

- митна вартість визначена декларантом нижча ніж прямі витрати на виробництво такого товару, зокрема внаслідок заниження вартості сировини, які входять до складу товару;

- невідповідність транспортних витрат, заявлених позивачем із наявною у митному органі інформацією про вартість таких витрат;

- невідповідність даних щодо собівартості одного квадратного метру горизонтальних жалюзі у наданих до митного органу калькуляціях собівартості на мові оригіналу і перекладі;

Внаслідок ненадання додаткових документів і неможливості з обєктивних підстав послідовного застосування жодного із методів визначення митної вартості, викладених у ст.266 МК України, митна вартість визначена за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 МК України (а.с. 126-131, т.1).

Відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим у поясненнях на адміністративний позов зазначає, що повернення надмірно сплаченого в дохід Державного бюджету платежу може бути здійснено тільки за умови встановлення факту його зарахування в дохід Державного бюджету та з того рахунку, на який кошти фактично зараховані. Разом з тим, відповідач 2 зазначив, що органи Державного казначейства не здійснюють облік надходжень у дохід Державного бюджету у розрізі платників. Такий облік ведуть органи, які уповноважені здійснювати контроль за надходженням платежів до бюджету. Тому підтвердити факт зарахування до Державного бюджету ввізного мита у сумі 39266,40 грн. та податку на додану вартість у сумі 164918,85 грн., як того вимагає ст. 50 Бюджетного кодексу України, може уповноважений орган, визначений додатком №8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а саме: Кримська митниця. Згідно наданих письмових пояснень, відповідач 2 просив зобовязати відповідача 1 підтвердити факт зарахування до Державного бюджету зазначених сум ввізного мита та ПДВ (а.с. 204-206, т.1).

Листом вих.№05/1-7389/10 від 01.06.2010р. прокуратура АР Крим повідомила про вступ представника прокуратури АР Крим в процес у даній справі, оскільки спір суттєво зачіпає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики у сфері митної діяльності (а.с. 120).

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2009р. між Приватним підприємством “Платан” (покупець) та Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. LTD (Продавець) було укладено дистрибьютерську угоду, за якою ПП «Пдатан» отримало статус дистрибьютора з просування та продажу товарів Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. LTD на території України та АР Крим.

В рамках зазначеної угоди 30.03.2009р. між Приватним підприємством “Платан” (покупець) та Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. LTD (продавець) укладено контракт №30/04/09 (а.с. 13-18, т. 1), згідно умов якого продавець зобовязується поставляти (продавати) і передавати у власність покупця вироби з полівінілхлориду, а покупець зобовязується приймати (купувати) цей товар та своєчасно здійснювати його сплату на умовах, визначених контрактом. Номенклатура, ціна, асортимент і кількість товару, який поставляється в рамках даного договору, узгоджується сторонами при поставці кожної партії товару і відображається в рахунках-фактурах, товаросупровідних і транспортних документах на кожну партію товару (п.1.2 контракту).

01.06.2009р. між Приватним підприємством “Платан”(покупець) та Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. LTD (продавець) укладено додаткову угоду до контракту №30/40/09 від 30.03.2009р., згідно якої сторони змінили умови оплати вартості поставленого товару (а.с. 19, т. 1).

03.08.2009р. між Приватним підприємством “Платан” (покупець) та Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. LTD (продавець) укладено додаткову угоду №2 до контракту №30/40/09 від 30.03.2009р., згідно якої сторони змінили умови оплати вартості поставленого товару (а.с. 20, т. 1).

31.08.2009р. між Приватним підприємством “Платан” (покупець) та Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. LTD (продавець) укладено додаткову угоду №3 до контракту №30/40/09 від 30.03.2009р., згідно якої сторони змінили умови оплати вартості поставленого товару (а.с. 20, т. 1).

16.11.2009р. між Приватним підприємством “Платан”(покупець) та Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. LTD (продавець) укладено додаткову угоду №4 до контракту №30/40/09 від 30.03.2009р., згідно якої сторони змінили умови оплати вартості поставленого товару (а.с. 22, т. 1).

23.12.2009р. на виконання вищезазначеного контракту компанією Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. LTD було виставлено ПП «Платан» комерційний рахунок-фактуру №WX09113004-1 на суму 74117,76 доларів США на поставку панелей ПВХ (а.с 37, т. 1).

Згідно платіжних доручень №145 від 09.12.2009р. на суму 14823,53 доларів США та №13 від 27.01.2010р. на суму 59294,23 доларів США позивач по справі сплатив на користь Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. LTD 74117,76 доларів США (а.с. 38-39, т. 1).

З метою забезпечення виконання поставки за контрактом 15.12.2009р. ПП «Платан» (Замовник) уклав договір №15/12/09 на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторговельних вантажів із ТОВ «СТН Фрейт Форвардер» (Виконавець) (а.с. 25-30, т. 1) та сплачено за морську доставку (фрахт) згідно рахунку-фактури №СФ-000012 від 03.02.2010р. 42056,88 грн.

Зазначений товар був доставлений в Україну (м.Одеса) водним транспортом згідно коносаменту ZSH0902994ICSNRZSH від 28.12.2009р., а потім до АР Крим автомобільним транспортом, що підтверджується накладною CMR №30/1 30/3, та поставлено на митний контроль 08.02.2010 року (а.с. 41-44, т. 1).

08.02.2010 року ПП «Платан» було подано Декларацію митної вартості та Вантажну митну декларацію №600000009/2010/000365, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим IM-40) стінові панелі з ПВХ вагою нетто 82698 кг, вартістю у сумі 79374,61 долари США, що становить 635.028,61 гривень (а.с. 45-50, т. 1).

При цьому згідно вантажної митної декларації №600000009/2010/000365 від 08.02.2010 року ПП «Платан» було визначено обовязкові платежі у наступних розмірах (за курсом НБУ 8,0004грн./1 долар США): ввізне мито (5%) у сумі 31751,43 грн. та ПДВ (20%) у сумі 133356,01 грн.

Додатково до декларації митної вартості ПП «Платан» були надані Кримській митниці копії калькуляції собівартості стінових панелей 5 мм компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd., калькуляції собівартості стінових панелей 8мм компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd., експортної декларації компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd №222920090795654088 від 24.12.2009р., прас-листу відправника, що підтверджується власним підписом декларанта на Декларацією митної вартості (а.с. 46, т. 1).

08.02.2010р. Кримська митниця прийняла рішення про визначення митної вартості №600000006/2010/000028/2, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії стінових панелей з ПВХ, встановлюється у розмірі 124047,00 доларів США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням резервного методу відповідно до ст.273 Митного кодексу України (а.с. 57-58, т. 1).

09.02.2010р. Кримська митниця оформила Картку відмови (а.с. 59-60, т. 1) в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000009/0/000051 та ПП «Платан» було відмовлено у прийнятті ВМД №600000009.2010.000365 від 08.02.2010р. (товари не підлягають митному оформленню) та було запропоновано надати нову ВМД із урахуванням коригування митної вартості, визначеної митним органом згідно рішення про визначення митної вартості №600000006/2010/000028/2 від 08.02.2010 року (за ціною за 1 кг на рівні 1,5 дол. США).

Листом від 09.02.2010р. ПП «Платан» вих. №208 звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до Державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с. 61, т.1).

При цьому, як вбачається зі змісту листа до заяви були надані додаткові документи: контракт №30/04/09 від 30.03.2009р., інвойс №WX09113004-1 на суму 74117,76 доларів США, пакувальний лист б/н від 23.12.2009р., коносамент ZSH0902994ICSNRZSH від 28.12.2009р., сертифікат походження №G103208510206021 ВІД 07.01.2010Р., рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000006/2010/000028/2 від 08.02.2010р., картка відмови від 09.02.2010р. №600000009/0/000051.

Листом №07-12/959 від 09.02.2010р. Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (стінових панелей з ПВХ вагою 82698 кг) під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до Державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с. 62, т. 1).

У звязку з чим, 09.02.2010р. ПП «Платан» оформлено ВМД №600000009/2010/000385 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 993293,95 грн. (124047,00 доларів США за офіційним курсом НБУ 8,0074 грн.) та сплатою наступних обовязкових платежів: ввізне мито (5%) у сумі 49664,70 грн. та ПДВ (20%) у розмірі 208591,73 грн. (а.с. 63-65, т. 1).

Крім того, 30.12.2009р., на виконання Контракту №30/04/09, компанією Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd було виставлено ПП «Платан» комерційний рахунок-фактуру №WX09113004-2 на суму 100089,44 доларів США (а.с. 66, т.1).

Згідно платіжних доручень №149 від 18.12.2009р. (на суму 20017,88 доларів США) та №24 від 10.02.2010р. (на суму 80071,56 долар США) ПП «Платан» сплатило на користь Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd 100089,44 доларів США.

З метою забезпечення виконання даного Контракту ПП «Платан» (Замовник) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів №4/01/10 від 04.01.2010р. з ДП «Кюне і Нагель» (Виконавець) та сплачено за морську доставку (фрахт) згідно рахунку №1048788 від 15.02.2010р. 52456,39 грн. (а.с. 31-35, 70, т. 1).

Даний товар був доставлений в Україну (м.Одеса) водним транспортом згідно коносаменту 4351-0177-912.017 від 07.01.2010р., а потім до АР Крим автомобільним транспортом, що підтверджується накладною CMR №11 15, та поставлено на митний контроль 22.02.2010 року (а.с. 71-77, т. 1).

22.02.2010 року ПП «Платан» було подано Декларацію митної вартості та Вантажну митну декларацію №600000009/2010/000612, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим IM-40) стінові панелі з ПВХ вагою нетто 106778кг, вартістю у сумі 106648,13 доларів США, що становить 852971,73 гривня (а.с. 78-83, т.1).

При цьому у ВМД №600000009/2010/000612 від 22.02.2010 року ПП «Платан» було визначено обовязкові платежі у наступних розмірах (за курсом НБУ 7,998грн./1 долар США) ввізне мито (5%) у сумі 42648,59 грн. та ПДВ (20%) у сумі 179124,06 грн.

Додатково до декларації митної вартості ПП «Платан» були надані Кримській митниці копії наступних документів: калькуляції собівартості стінових панелей 5 мм компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd., калькуляції собівартості стінових панелей 8мм компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd., експортні декларації компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd №223120100810038518 від 01.01.2010р., що підтвреджується власним підписом декларанта на Декларації митної вартості.

22.02.2010р. Кримська митниця прийняла рішення про визначення митної вартості №600000006/2010/000060/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії стінових панелей з ПВХ, встановлюється у розмірі 160167,00 доларів США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням резервного методу згідно ст.273 Митного кодексу України (а.с. 90-91, т. 1).

22.02.2010р. Кримською митницею оформлена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000009/0/000084 та ПП «Платан» відмовлено у прийнятті ВМД №600000009.2010.000612 від 22.02.2010р. (товари не підлягають митному оформленню) та запропоновано подати нову ВМД із урахуванням коригування митної вартості, визначеної митним органом згідно рішення про визначення митної вартості №600000006/2010/000060/1 від 22.02.2010 року, тобто на по ціни за 1 кг на рівні 1,5 дол. США (а.с. 92, т. 1).

У звязку з чим, ПП «Платан» 23.02.2010р. листом вих. №208/6 звернулося до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до Державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с. 93).

Листом №07-12/1390 від 23.02.2010р. Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (стінових панелей з ПВХ вагою 106778 кг) під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до Державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

23.02.2010р. ПП «Платан» оформлено ВМД №600000009/2010/000640 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 1279782,38 грн. (160167,00 доларів США за офіційним курсом НБУ 7,9903 грн.) та сплатою обовязкових платежів - ввізного мита (5%) у сумі 63989,12 грн. та ПДВ (20%) в розмірі 268754,30 грн.

У звязку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 262 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до п.6 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.2006р. №1766 (надалі-Порядок) передбачено, що декларант заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Посадова особа митного органу, яка проводить перевірку заповнення декларації митної вартості, не має права з власної ініціативи або за дорученням чи на прохання декларанта вписувати будь-які дані до граф декларації, що повинні заповнюватися декларантом, вносити до них зміни, доповнення чи виправлення. Декларант може вносити зміни (доповнення, виправлення) до декларації митної вартості, крім граф з вартісними показниками. Зміни (доповнення, виправлення) засвідчуються підписом та печаткою декларанта.

Матеріалами справи підтверджується, що задекларована позивачем ціна імпортованого товару згідно вантажної митної декларації №600000009/2010/000365 на стінові панелі з ПВХ вагою нетто 82698кг становить 79374,61 долара США (635028,61 гривень), а за вантажною митною декларацією №600000009/2010/000612 на стінові панелі з ПВХ вагою нетто 106778кг становить 106648,13 доларів США (852971,73 гривня).

Митну вартість товару було визначено позивачем за методом 1, відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товару, який імпортується.

Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Митного кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. N 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому саме формулювання вказаної норми - "можуть подаватися", вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Доказів щодо витребування відповідачем 1 будь-яких документів у позивача під час визначення митної вартості товарів, суду під час розгляду справи не надано.

Разом з тим, судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару, з врахуванням вищезазначеного переліку, позивачем були подані: контракт, інвойс, сертифікат походження товару, тощо. Крім того, позивачем надані калькуляція товару виробника. експортна декларація компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd., прас-лист відправника, що підтверджується власним підписом декларанта на Декларації митної вартості

Отже, на думку суду ці документи є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.

Частиною 3 ст.265 Митного кодексу України встановлено, що якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Як було вже вище зазначено, Кримська митниця визначила митну вартість імпортованого товару за резервним методом рішеннями від 08.02.2010р. №600000006/2010/000028/2 та від 22.02.2010р. №600000006/2010/000060/1.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 МК України, статтею 16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”. Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”, постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”.

Відповідно до ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведеної норми слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митного органу як субєкта владних повноважень мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як вбачається із заперечень на адміністративний позов (а.с. 126-131, т.1), митну вартість імпортованого товару відповідачем визначено відповідно до положень про застосування ст.VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) 1994 року та положень п.14 Порядку №1766 на підставі резервного методу, виходячи із цінової бази даних Державної митної служби України та у звязку з неможливістю послідовного використання попередніх методів, а саме:

-перший метод (за ціною договору щодо, які імпортуються) внаслідок наявності достовірних сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей;

-другий та третій (за ціною договору щодо ідентичних товарів чи подібних (аналогічних товарів) внаслідок відсутності інформації щодо товарів, які були б вироблені тим же виробником та за тією ж торговою маркою;

-четвертий (на основі віднімання вартості) внаслідок відсутності інформації про оцінювані, ідентичні чи подібні товари, які б були продані в Україні у незмінному стані для відрахування від ціни такого товару витрат, що збільшують ціну товару в Україні;

-пятий (на основі додавання вартості) внаслідок відсутності інформації, на підставі якої можна розрахувати вартість оцінюваних товарів шляхом додавання вартості матеріалів та витрат, понесених виробником.

В додаткових поясненнях Кримської митниці (а.с.222-228, т. 1) відповідач 1 зазначив, що згідно із ціновою інформацією ЄАІС ДМС України митна вартість сировини полівінілхлориду становить 1,13 доларів США за один кілограм, що більше, ніж це зазначено у калькуляції собівартості імпортованого Позивачем товару. Крім того, відповідач 1 зазначив, що позивачем на протязі 2008-2009 років здійснювалися поставки товару “стінові панелі з ПВХ”, митне оформлення яких було проведено за наступними ВМД із самостійним визначенням позивачем митної вартості за резервним методом:

-№600000001/2008/008254 від 18.12.2008р.;

-№600000001/2008/008290 від 22.12.2008р.;

-№600000001/2009/000040 від 14.01.2009р.

За вищенаведеними ВМД митна вартість за одиницю виміру (кг) була визначена ПП «Платан» самостійно за резервним методом та становила за вищезазначеними ВМД 2,25 доларів США.

Як зазначалося вище, підставою для визначення відповідачем митної вартості поставлених товарів є неможливість визначення митної вартості товару за методом №1, передбаченим статтею 266 МК України (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку із наступним:

-митна вартість визначена декларантом нижча, ніж прямі витрати на виробництво такого товару, зокрема, внаслідок заниження вартості сировини, яка входять до складу товару;

-невідповідність транспортних витрат, заявлених позивачем із наявною у митному органі інформацією про вартість таких витрат;

-невідповідність даних щодо собівартості одного квадратного метру горизонтальних жалюзі у наданих до митного органу калькуляціях собівартості на мові оригіналу і перекладі.

У звязку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що Кримська митниця, як суб'єкт владних повноважень, не довела, що до застосування резервного методу нею послідовно застосовувались інші методи визначення митної вартості, і не зазначалось із доданням документальних доказів за кожною з ВМД, в чому полягає неможливість їх застосування.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку Кримська митниця не спростувала, чому саме заявлена позивачем митна вартість товару (з урахуванням всіх доданих документів) є неправильною у розумінні ст. ст. 259, п. 1 абз. 1 ст 266 Митного кодексу України.

Адже, в додаткових поясненнях відповідач 1 посилається на те, що вартість сировини полівінілхлориду, країна-виробник Китай, складає 1,13 доларів США за кг, а вартість виробленого кінцевого продукту, виготовленого із полівінілхлориду складає близько 70% вартості кінцевого продукту. Проте, жодних належних доказів використання відповідачем 1 вказаних відомостей під час прийняття спірних рішень, як і самих відомостей, суду не надано. Разом з тим, відповідач 1 зазначив, що 08.02.2010р. та 22.02.2010р. Кримською митницею було складено та видано ПП «Платан» рішення про визначення митної вартості товару, виходячи з ціни 1,5 доларів США за 1 кг товару стінові панелі ПВХ. Разом з тим, Кримська митниця не надала жодного переконливого доказу або обґрунтування, що ґрунтується на нормах права, за якими визначення митної вартості товарів за першим методом позивачем Кримською митницею не було прийнято.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку застосування відповідачем 1 резервного методу для визначення митної вартості товарів є необґрунтованим, тобто здійснене без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, на думку суду рішення про визначення митної вартості товарів від 08.02.2010р. №600000006/2010/000028/2 та від 22.02.2010р. №600000006/2010/000060/1 є протиправними та підлягають скасуванню, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача ввізного мита в розмірі 17887,33грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 75126,77грн. за вантажною митною декларацією від 09.02.2010р. №600000009/2010/000385 та надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 21379,07грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 89792,08грн. за вантажною митною декларацією від 23.02.2010р. №600000009/2010/000640, суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником та головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Відповідач 1 - Кримська митниця зазначив, що позивач не звертався до митниці із відповідною заявою про повернення з бюджету грошових коштів, у зв'язку з чим митницею і не приймалось рішення з цього питання, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є передчасними.

Згідно із ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Пунктом 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України встановлено, що судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту (щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів).

Тобто, розмір судового збору в даному випадку повинен складати 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або 3,40 грн. за вимогами немайнового характеру та 1 % від розміру суми щодо стягнення грошових коштів, але не більше 1700 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, а позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір лише з вимог немайнового характеру у сумі 6,80грн., суд вважає, що з частини задоволених судом вимог немайнового характеру стягненню з Державного бюджету України підлягає 3,40 грн., однак враховуючи несплату позивачем судового збору з майнових вимог про стягнення грошових коштів, сума яких повинна була становити 1700грн. та переплату позивачем з вимог немайнового характеру у сумі 3,40грн., стягненню з ПП «Платан» на користь Державного бюджету підлягає 1693,2грн. (1700грн. - 3,40грн. 3,40грн.) судового збору.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 30 серпня 2010 року.

У повному обсязі постанова складена та підписана 06.09.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000028/2 від 08.02.2010р.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000060/1 від 22.02.2010р.

4.В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Приватного підприємства “Платан” (95022, АРК, м.Сімферополь, вул.Глінки/Ж.Дерюгіної, 57Б/2, код ЄДРПОУ 30645832, п/р 260042026 в КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021) на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1693,20 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.