Рішення № 124850725, 10.12.2024, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 462/9522/23 Провадження № 2/450/836/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Микитів Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сихівська районна адміністрація як орган опіки та піклування

про (предмет позову):

позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3

підстава позову (позиція позивача): 21.02.2004 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. У шлюбі в них народилися син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з позивачкою. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21.02.2018 року по справі № 4462/4310/17 шлюб між сторонами розірвано. З 2018 року відповідач не виконує батьківських обов`язків, відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавився успіхами дітей, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням та розвитком, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкується з дітьми, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Від представника позивачки, адвоката Артюшкової О.О. надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, просила позовні вимоги задоволити.

позиція відповідача: на виклики суду не з`явився.

позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сихівська районна адміністрації Львівської міської ради: представник третьої особи в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника на підставі поданих заявником доказів. З метою захисту прав та інтересів дитини, Сихівська районна адміністрації Львівської міської ради не заперечує щодо позбавлення батьківських прав відповідача відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

29.01.2024 року ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 5302; дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Давидівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, актовий запис №08.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21.02.2018 року (справа № 462/4310/17) між ними розірвано.

Діти проживають разом з матір`ю, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 06.10.2023 року виданого Головою ОСББ «Сихівський дворик».

12.01.2024 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 .

Із розрахунку заборгованості по аліментах (ВП № НОМЕР_6, дата відкриття виконавчого провадження 03.03.2018 року), виданого 18.09.2024 року старшим державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУ МЮ Дзьобою М.В. вбачається, що на підставі наявних матеріалів виконавчого провадження проведено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів в період із 08.2017 року по 09.2024 року, відповідно боржнику нарахована заборгованість зі сплати аліментів станом на 18.09.2024 в сумі 265 848,00 грн. Боржником за вказаний період аліментів не сплачено.

Згідно висновку органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що згідно з інформацією, наданою в листі від 11.06.2024 №60 службою у справа: дітей Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, під час здійснення візиту до ОСОБА_2 за місцем його проживання, він повідомив, що не погоджується із позовом про позбавлення його батьківських прав однак підтвердив, що вже декілька років не бачився з дітьми, оскільки колиши дружина перешкоджала йому у цьому, велику заборгованість по аліментах поясни необхідністю лікування та проблемами зі здоров`ям.

Враховуючи представлені документи, витяг з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини від 13.06.2024 №13, усні пояснення матері та дітей ( ОСОБА_7 і ОСОБА_8 розповіли, що бачили тата дуже давно: більше семи років назад, він не приїжджає та не телефонує до них, їм про нього нічого не відомо), інформацію, надану службою у справах дітей Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, оскільки батько самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дітей, не цікавиться їх життям і здоров`ям, навчанням та майбутнім, матеріально їх не забезпечує, двічі не з`явився на засідання комісії, хоча був належним чином повідомлений, що свідчить про відсутність в нього інтересу щодо подальшого майбутнього дітей та свідоме нехтування своїми обов`язками як батька, керуючись ст.3,12 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.164, 171 Сімейного кодексу України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України), є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Аналізуючи доводи позивачки, якими вона обґрунтовує свою вимогу про позбавлення батьківських прав стосовно дітей, суд приходить до висновку про їх доведеність. При розгляді даної справи судом встановлено, що батько ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

За ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд враховує висновок органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації, яким остання не заперечує проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не створює належних умов для виховання та утримання дітей, а тому позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Виходячи із вищенаведеного та зазначених у ст. 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, інтересів дитини, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовної заяви та доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Питання судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 , - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 19.12.2024 року.

Учасники справи: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ; ОСОБА_9 , АДРЕСА_1 ; орган опіки та піклування Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 25258931, м. Львів, пр. Червоної Калини, 66.

СуддяЄ. О. Данилів