Ухвала суду № 124848120, 30.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/22599/24

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

30 січня 2025 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представниці позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Львівської міської ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій про відновлення пам`ятки національного значення,

в с т а н о в и в :

Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Валова, буд. 20, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 26256659) пред`явило позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 14, 15, каб. 22, м. Львів, 79006; ЄДРПОУ 25231752), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Львівської міської ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій про відновлення пам`ятки національного значення, у якому просить суд зобов`язати відповідача відновити пам`ятку національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель місце концентраційного табору «Шталаг 328» на вул. Грабовського, буд. 11, привівши до попереднього стану корпус №4, який нерозривно пов`язаний із вказаним об`єктом культурної спадщини.

11.11.2024 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

19.12.2024 ухвалою суду вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

28.01.2025 представниця позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» чи іншим особам виконувати будь-які роботи на будівлі корпусу №4, яка нерозривно пов`язана з пам`яткою національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель місце концентраційного табору «Шталаг 328» (1851-1854, 1941-1944)» (внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 №929 з ох. №130026-Н) на вул. Грабовського, 11 у м. Львів.

В обґрунтування заяви представниця позивача зазначає, що в межах історичного ареалу міста, буферній зоні об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів: Ансамбль історичного центру» на вул. П. Грабовського, 11, розташована пам`ятка національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель місце концентраційного табору «Шталаг-328» (1851-1854, 1941-1944)» (внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 N 929 з ох. №130026-Н).

04.06.2024 Міністерством культури та інформаційної політики України ТОВ «ПЕРЕДЗВІН» видано припис № 7/56/24 про припинення проведення робіт на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення будівлі корпусу № 4 по вул. П. Грабовського, 11 у м. Львові». Констатує, що будівля № 4 на вул. Грабовського П., 11 у м. Львові належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН».

Стверджує, що незважаючи на винесений припис, відповідачем продовжується здійснення земляних та будівельних робіт, на підтвердження чого покликається на Акти візуального обстеження (зовнішньої конфігурації та функціонального призначення будівлі корпусу № 4 по вул. П. Грабовського, 11 у м. Львові) від 12.08.2024, 06.01.2025.

З огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення суду та можливість повернути пам`ятці історії, архітектури та містобудування національного значення свій вигляд, просить заяву задовольнити.

За правилами ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов.

Приписами ч. 2, 3 ст. 154 КАС України регламентовано що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З огляду на те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд не вважає за потрібне розглядати заяву у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення заінтересованих осіб.

Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд керувався таким.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.

Цей правовий інститут унормований ст. 150-151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.

Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто цією нормою визначений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною 1 ст. 151 КАС України унормовано, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Необхідність застосування заходів забезпечення повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, відповідно до якої, обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправних бездіяльності, дій або рішень відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності дії або рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд установив, що предметом спору у цій справі є відновлення пам`ятки національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель місце концентраційного табору «Шталаг 328» на вул. Грабовського, буд. 11, шляхом приведення до попереднього стану корпусу №4, який нерозривно пов`язаний із вказаним об`єктом культурної спадщини.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України від 08.06.2000 №1805-III «Про охоронну культурної спадщини» (далі Закон №1805-III).

Статтею 29 Закону №1805-III унормовано, що на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам`ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), покладається обов`язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам`ятки в належному стані за власні кошти.

За змістом ст. 30 Закону №1805-III органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Суд звертає увагу на те, що розглядувана справа має важливе суспільне значення. У зв`язку із її складністю та з урахуванням характеру спірних правовідносин розглядається за правилами загального позовного провадження, що беззаперечно впливатиме на строк розгляду справи.

Суд врахував, що Міністерством культури та інформаційної політики України ТОВ «ПЕРЕДЗВІН» видано припис від 04.06.2024 № 7/56/24 про негайне припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень без змін їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення будівлі корпусу №4 по вул. Грабовського, 11 у м. Львові, які виконуються в межах історичного ареалу м. Львів на території буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру», а також на території пам`ятки історії, архітектури та містобудування національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель місце концентраційного табору «Шталаг-328» на вул. П. Грабовського, 11 у м. Львові. Припис на сьогодні є чинним.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Всупереч винесеному припису відповідач продовжує виконувати будівельні та земляні роботи на території пам`ятки історії, архітектури, містобудування національного значення.

Так, з акту візуального обстеження від 06.01.2025 об`єкта культурної спадщини «Ансамбль оборонних споруд Цитадель місце концентраційного табору «Шталаг-328» (1851-1854, 1941-1944)» на вул. Грабовського, 11 у м. Львові, доданого представницею позивача до заяви про забезпечення позову, вбачається, що на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення будівлі корпусу № 4 по вул. Грабовського, 11 у м. Львові» проводяться будівельні роботи, а саме демонтовано конструкції даху та елементи опорядження до цегляної кладки, залитий фундамент (зокрема, здійснено його гідроізоляцію), що передбачає проведення земляних робіт, а також здійснюється добудова до вказаної будівлі.

З огляду на те, що подальше здійснення будівельних робіт на об`єкті (вул. Грабовського, буд. 11, корпус №4), який нерозривно пов`язаний із об`єктом культурної спадщини національного значення, може негативно вплинути на стан пам`ятки, спричинити загрозу її збереження, історичному середовищу м. Львова, а також буферній зоні об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру», суд уважає обґрунтованим застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони здійснення будівельних робіт.

При цьому, у випадку невжиття заходів забезпечення позову рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, не виконає свою правову роль та не призведе до захисту та відновлення порушеного права. Натомість, забезпечення позову забезпечить можливість поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади в разі задоволення позову, а обрані заходи є адекватними змісту права, про яке заявлено захист і не виходять за його межі, а також базується на обґрунтованих припущеннях.

Крім того, обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає предмету позову, водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Станом на момент подання заяви про забезпечення позову до суду позивачем представлено переконливі докази, які свідчать, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення.

Забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту. Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності i процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення порушення інтересів позивача, а також перешкоджання завдання йому шкоди.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснив оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

За змістом ч. 1 ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частиною 8 ст. 154 КАС України визначено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. 150, 151, 156, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Заяву представниці позивача про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» чи іншим особам виконувати будь-які роботи на будівлі корпусу №4, яка нерозривно пов`язана з пам`яткою національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель місце концентраційного табору «Шталаг 328» (1851-1854, 1941-1944)» (внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 №929 з ох. №130026-Н) на вул. Грабовського, 11 у м. Львові до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Копію цієї ухвали надіслати (надати) учасникам справи.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач (стягувач): Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Валова, буд. 20, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 26256659).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

Львівська міська рада (місцезнаходження: пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79006; ЄДРПОУ 04055896);

Міністерство культури та стратегічних комунікацій (місцезнаходження: вул. Івана Франка, буд. 19, м. Київ, 01601; ЄДРПОУ 43220275).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 14, 15, каб. 22, м. Львів, 79006; ЄДРПОУ 25231752).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна